Україна вже імплементувала 400 технічних регламентів ЄС у агрогалузі

05-лют-2018

У процесі імплементації Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з Євросоюзом Україна вже адаптувала до національного законодавства близько 400 технічних регламентів у агрогалузі.

«Станом на сьогодні близько 400 технічних регламентів ЄС вже наближені до українського законодавства», — повідомив посол.

Точицький зазначив, що за цим стоять роки тяжкої підготовчої роботи, спрямованої на запровадження сучасних та єдиних з ЄС стандартів ведення сільського господарства, вимог у галузі безпеки продуктів харчування.

«Цими результатами ми великою мірою завдячуємо Угоді про асоціацію з ЄС, яка містить важливий розділ щодо наближення законодавства ЄС до національного, зокрема, в галузі санітарних та фітосанітарних стандартів», — сказав представник України при ЄС.

Він підкреслив, що зона вільної торгівлі Україна-ЄС відкриває суттєві торговельні можливості для українських експортерів у світлі нульових або знижених тарифів на практично 97% усіх товарів, що постачаються в ЄС, включаючи імпортні квоти для багатьох чутливих сільськогосподарських продуктів.

«Процес законодавчої апроксимації - вулиця з двостороннім рухом. В міру просування зазначених законодавчих реформ покращуватимуться й інвестиційний та бізнес-клімат в Україні. Європейські компанії першими відчують позитивні змін», — переконаний Точицький.

milkua.info за матеріалами ukrinform

Більше новин
Аграрії проти ініціативи щодо контролю за урожаєм та пропонують свій підхід до детінізації агросектору — ВАР
23-квіт-2020

Аграрії не підтримують ініціативу, запропоновану приватною компанією Кабінету Міністрів України щодо контролю за урожаєм через ІТ-схему, яка передбачає встановлення на кожному комбайні програмного забезпечення, що обліковуватиме кількість зібраного урожаю та вид культур, які збираються, а також оброблювану площу земель. Як зазначається, такий підхід нібито допоможе у боротьбі з тіньовим виробництвом с/г продукції.

Про це йдеться на сайті ВАР.

ВАР завжди виступала за виведення агросектору з тіні, оскільки «тіньовики» ставлять офіційних сільгоспвиробників в умови нерівної конкуренції, а державу позбавляють мільярдних прибутків. Саме тому ВАР вітає готовність уряду боротись із цим негативним явищем в українській економіці. Однак, дану ініціативу асоціація не підтримує і закликає Кабмін відмовитись від її реалізації, оскільки вона є дорогою, технічно нездійсненною і такою, що не досягає поставлених цілей. Крім того, пропонована система знаходиться у гострому протиріччі з чинним законодавством, у тому числі, антикорупційним.

Більше того: без системи відстеження руху фізичного обсягу товару контроль зібраного легальними агровиробниками урожаю позбавлений будь-якого сенсу. Ті, хто працює легально, і так його не приховують.

Саме тому ВАР іще раніше запропонувала створити систему простежування руху фізичного обсягу товару. Її суть у тому, щоб встановити контроль за ланцюжком переміщення ризикового товару від виробника до кінцевого споживача. Зробити це можливо через впровадження електронної видаткової/товарно-транспортної накладної (е-ВТТН), яка реєструється у спеціальному реєстрі. Таким чином, якщо говорити про агропродукцію, трейдер не зможе експортувати необліковане зерно, походження якого є невідомим. Неможливість реалізації незаконно вирощеної продукції поставить «тіньовиків» перед необхідністю легалізувати своє виробництво.

У разі реалізації пропозицій ВАР, тіньовий сектор економіки і не лише в аграрній галузі, суттєво скоротиться, а подібні дороговартісні ініціативи будуть не потрібні.

Нагадаємо, 16 квітня під час онлайн-наради МЕРТ з аграрними асоціаціями було презентовано ініціативу приватної компанії «Менора-Агро» щодо контролю за урожаєм через ІТ-схему. Вартість реалізації даного проєкту оцінено у приблизно в 9,2 млрд грн. Вартість установки обладнання на один комбайн — до 160 тис. грн. Компанії-реалізатору даної пропозиції аграрії муситимуть заплатити по 1 долару з тонни зібраного врожаю, тобто близько 80 млн доларів на рік.

milkua.info

Детальніше
Частка дрібних виробників свинини в загальній структурі зменшиться
14-черв-2016

Зараз свинарська галузь знаходиться в складній фазі. Президент Асоціації свинарів України Артур Лоза повідомляє: «У даний час майже 50% поголів'я свиней міститься в присадибних господарствах. Інша частина - це сільгосппідприємства, виробнича структура яких неоднорідна. Є виробники, які інвестували значні кошти в модернізацію або будівництво своїх підприємств. Таких - до сотні з більш ніж 3 тисяч. Інші - зберегли архаїчне екстенсивне свинарство. Це, як правило, дрібні і середні. Власне в цих ста господарствах сконцентрований основний пул промислового свинарства ».

За його словами, найбільші 100 підприємств виробляють понад 60% всієї свинини України.

«Найбільший обсяг споживання спостерігався в 2013 р - 990 тис. Т. У 2015 році він скоротився на 22% і становив відповідно 775 тис. тонн, що менше в порівнянні з попереднім роком на 1%», - розповів президент асоціації.

Детальніше
Ігор Петрашко озвучив пріоритети Мінекономіки у сфері європейської інтеграції України
22-жовт-2020

21 жовтня, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко проінформував про пріоритети Мінекономіки у сфері європейської інтеграції України під час установчого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС під головуванням Прем'єр Міністра України Дениса Шмигаля, йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«У сфері європейської інтеграції Мінекономіки визначено декілька ключових пріоритетів. Це, в першу чергу, реалізація завдань з виконання Угоди про асоціацію у сфері імплементації економічних заходів та реформування, зокрема, систем охорони інтелектуальної власності, публічних закупівель, захисту прав споживачів, санітарних і фітосанітарних заходів, соціальної сфери та трудових відносин, започаткування „промислового безвізу“», — наголосив Міністр Ігор Петрашко.

Так, у напрямі «Інтелектуальна власність» у 2020 році прийнято Закон України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями, а також Закон України щодо реформи патентного законодавства.

Здійснюється підготовка законопроєкту «Про авторське право і суміжні права» (нова редакція).

Запроваджено європейську модель системи безпечності харчових продуктів і кормів «від лану до столу», що базується на процедурах, заснованих на принципах HACCP. Схвалено Всеохоплюючу стратегію санітарних та фітосанітарних заходів, яка стала невід'ємним додатком до Угоди про асоціацію.

Українська сторона виконала перший етап плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель в Україні. Триває дискусія зі стороною ЄС щодо застосування принципу локалізації у якості нецінового критерію у окремих секторах машинобудування.

Завершено перехід до системи оцінки відповідності згідно з технічними регламентами, що ідентичні європейським. З цього місяця розпочала роботу попередня оціночна місії з боку ЄС для оцінки української інфраструктури якості. Це створить передумови для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) в трьох пріоритетних секторах української промисловості (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини).

Здійснюється підготовка проєкту комплексного Закону України «Про працю». Норми законопроєкту, серед іншого, наближують національне законодавство до права, стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей.

До пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів, участь у супроводженні яких у Верховній Раді України бере Мінекономіки, і які потребують першочергового розгляду, належать:

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію»

(№ 2477 від 21.11.2019) — очікує розгляду,

Проєкт Закону України «Про акціонерні товариства» (№ 2493 від 25.11.2019) — готується на друге читання,

Проєкт Закону України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (№ 3318 від 09.04.2020) — готується на друге читання.

Детальніше
У світі прогнозується збільшення торгівлі пшеницею в цьому сезоні
11-трав-2021

Прогноз FAO щодо обсягів світової торгівлі зерновими в сезоні 2020-2021 рр. досягне 467 млн ​​т, що трохи вище квітневого прогнозу, а в порівнянні з минулим роком вище на 5,9%.

Про це повідомляють аналітики в звіті FAO.

«Прогноз за обсягами світової торгівлі фуражними зерновими в 2020-21 рр. (липень - червень) в порівнянні з минулим місяцем практично не змінився і як і раніше передбачає значний приріст (9,2%) проти рівня сезону 2019-20 рр. головним чином у зв'язку з ймовірними рекордними обсягами закупівель Китаєм кукурудзи і ячменю», - вказують аналітики.

У FAO очікують, що торгівля пшеницею в сезоні 2020-21 рр. (липень - червень) виросте на 2% в порівнянні з оцінками по сезону 2019-20 рр. за рахунок очікуваного зростання в порівнянні з минулим роком імпортного попиту з боку Китаю, Марокко і Пакистану.

«Після очікуваного в 2020-21 рр. (липень - червень) зростання обсягів торгівлі до рекордних рівнів обсяг торгівлі пшеницею в 2021-22 рр. може скоротитися на 1,8% до 185 млн т. За першими оцінками можна очікувати скорочення обсягів закупівель з боку Китаю, а також Марокко і Пакистану, тоді як в попередньому році вони імпортували великі обсяги, а внутрішня пропозиція також було на високому рівні», - повідомили аналітики.

Крім того, в плані експорту, очікуване збільшення поставок з Аргентини і ЄС в сукупності з більш сприятливими видами на врожай буде супроводжуватися скороченням обсягів продажів Австралії, Канади і Росії в зв'язку з менш сприятливими прогнозами по виробництву, а також з боку США у зв'язку зі скороченням поставок в силу низького рівня перехідних запасів і очікуваного розширення споживання на корми.

Проте, як очікують аналітики, в 2021-2022 роках Росія збереже свої позиції найбільшого експортера пшениці в світі.

latifundist.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок