Україна вже імплементувала 400 технічних регламентів ЄС у агрогалузі

Відносна сталість закупівельних цін тривала недовго. Зокрема, якщо протягом перших двох тижнів серпня кілограм свинини живою вагою в середньому коштував 43,3-43,4 грн, то вже у середині місяця цей показник зріс на 2% — до 44,3 грн/кг.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Результати торгів попередньої п’ятниці завершилися досить позитивно для вітчизняних виробників свинини, які цього тижня реалізують товарне поголів’я на 0,25-1,75 грн/кг дорожче ніж попереднього.

М’ясопереробники одностайно свідчать про відчутну нестачу свиней забійних кондицій, деякі з них навіть не змогли закупити товарні партії на цей тиждень. Тож закупівельна ціна рухається вгору завдяки суттєвому перевищенню попиту над сезонно послабленою пропозицією: спекотні погодні умови негативно впливають на темпи приросту живої ваги свиней. З огляду на таку ситуацію, а також очікуване пожвавлення споживчої активності під час тривалих святкових вихідних, м’ясопереробники готуються до подальшого здороження свинини в закупівлі.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Згідно попередніх даних Державної служби статистики України, станом на 1 листопада в Україні налічують 2 млн 584,3 тис. голів ВРХ, що на 14% менше, ніж на відповідну дату у 2021-му. В тому числі в промислових господарствах утримують 927,7 тис. ВРХ (-6,9%), а в господарствах населення — 1656,6 тис. (-17,5%).

Загальна чисельність поголів'я корів скоротилося до 1,4 млн голів, що на 13,9% менше, ніж у 2021-му. За підрахунками ДССУ, промислове поголів'я корів скоротилося на 8,4% та налічує 385,1 тис. голів, а кількість корів у присадибному секторі впало на 12,4% та складає 1015,8 тис. голів.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Хоча, за оцінками АВМ, втрати промислового поголів'я корів вищі і вже перетнули позначку у 50 тис. корів від початку російської агресії.

На фоні скорочення поголів'я та продуктивності корів у прифронтових зонах і територіях з активними бойовими діями, виробництво молока в Україні за 10 місяців знизилося на 12,4% — до 6,575 млн т. Тобто галузь недоотримала 929,6 тис. молока.

Проте завдяки ефективній роботі молочних ферм у безпечніших регіонах та релокації поголів'я із уражених зон, вдалося мінімізувати втрати промислового молока. Так, за аналізований період було вироблено 2,185 млн т молока, що на 120 тис. т або 5,2% менше, ніж торік — інформує ДССУ. Господарства населення були більш чутливими та не мали змоги до такої «гнучкості», тому виробництво в цьому сегменті скоротилося на 15,6% — до 4,389 млн т.

Тим часом надходження на переробку молока базової жирності скоротилося на 13,5% — до 1,99 млн т. Причому продовжує посилюватися роль промислового сектору у харчовій переробці: 1,7 млн т або 85,7% (проти молока-сировини надійшло від молочнотоварних ферм, а часка «присадибного» молока впала вже до 14,6%.

avm-ua.org

З 2016-го року у світі зареєстрували 832 698 спалахів АЧС. У рамках ліквідації захворювання було знищено понад 18 млн промислових свиней.

Станом на 20 грудня 2020 року АЧС присутня в 23 країнах. 8 із них знаходяться в Європі: Німеччина, Латвія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Сербія та Україна. 12 країн в Азії: Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Корейська Народно - Демократична Республіка, Республіка Корея, Лаос, М'янма, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Росія, Тимор-Лешті і В'єтнам.  І чотири в Африці: Намбія, Нігерія, Південна Африка та Замбія.

Протягом останніх п'яти років МЕБ приймала повідомлення про спалахи АЧС від 60 країн.

PigUA.info за матеріалами foodsafetynews.com

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні і одразу в цілому прийняла проєкт Закону № 3672 «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України „Про безпечність та гігієну кормів“ з метою стабілізації ринку кормів». Подальші кроки та питання, які потребують вирішення, обговорили під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та представників бізнесу — українських і міжнародних компаній, які займаються виробництвом кормів, а також їх асоціацій.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

На зустрічі було зазначено, що 19 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», який передбачає, що будь-яка особа може використовувати кормові добавки за умови, якщо така кормова добавка зареєстрована в Україні. Однак, на практиці система державної реєстрації кормових добавок, як це передбачено Законом «Про безпечність та гігієну кормів», повноцінно не запрацювала.

Ситуація, що склалася, може призвести до значного скорочення введення нових кормів для домашніх тварин на ринок України та скорочення надходжень до державного бюджету. З метою вирішення зазначених проблем й був затверджений законопроєкт № 3672.

Наступні кроки повинні включати розробку та затвердження підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, рішення щодо визнання Україною системи реєстрації кормових добавок в ЄС еквівалентною відповідній українській, а також безпосереднє створення Державного реєстру кормових добавок в Україні.

Владислава Магалецька підкреслила, що Держпродспоживслужба готова максимально швидко опрацювати необхідні документи разом з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: «Держпродспоживслужба є органом, який реалізує політику. Я можу запевнити, що зі свого боку ми дуже оперативно відпрацюємо необхідні нормативні акти. Це потрібно, щоб бізнес міг працювати, а бюджет — отримувати прозорі надходження. Що стосується створення Державного реєстру кормових добавок, це питання окремо потрібно опрацювати разом із бізнесом».

Голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов, який був присутній на зустрічі, також зазначив, що необхідно швидко рухатись далі, і після затвердження законопроєкту № 3672 для цього є всі необхідні підстави.

Учасники наради домовились про подальші кроки та комунікацію з зазначених питань.