Уряд вніс уточнення щодо агровиробників, які мають право на державну підтримку

Питання відстрілу кабанів через АЧС не втрачає актуальності у Польщі. З одного боку, влада вимагає радикально зменшити чисельність диких свиней у лісах, включаючи національні парки. З іншого - ініціатива піддається критиці природоохоронних організацій.

На нараді мисливських клубів у Міністерстві навколишнього середовища оголосили, що всім лісникам, включаючи директорів національних парків, розіслали точні розпорядження по відстрілу. Згідно з ними, популяція цих тварин на захід від Вісли повинна бути зменшена до рівня не більше 5 особин на 1000 га, а на схід від Вісли - до 1 особини на 1000 га. 

Наказ міністерства критикує Фонд "Природна спадщина". Екологи вважають, що відстріл кабанів не допоможе боротьбі з африканською чумою свиней. Поширення АЧС на фермах швидше є результатом закупівлі свиней з ненадійних джерел. До того ж, на їхню думку, втручання мисливців у національні парки чинитиме шкідливий вплив на природу цих територій.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

У В'єтнамі оприлюднили інформацію про перші успіхи у створенні вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.

Препарат розробляють у В'єтнамському національному сільськогосподарському університеті, а випробовують у лабораторії та на трьох фермах північного В'єтнаму.

На початковій стадії випробувань 31 свині з 33 піддослідних ввели пробну вакцину. Через місяць тварини, які отримали ін’єкцію, залишалися здоровими, тоді як інші свині на фермі загинули через АЧС. Інших подробиць щодо вакцини чи випробування поки що не надали.

Директор університету однак повідомив, що вакцина потребує подальших досліджень та тестування у більших масштабах. Залишається з’ясувати, чи буде діяти вакцина на практиці, адже вірус АЧС надзвичайно складний.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв'язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки.

Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич. 

За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики.

«Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. 

Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку.

Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю.

«Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. 

У 2019 році Україна відправила на експорт 30,9 тис. тонн живої великої рогатої худоби. Це на 41% більше за результат 2018 року.

Про це свідчать дані митної статистики Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ торік склав $ 54,3 млн — на 38% перевищив показник за 2018 рік.

Головними покупцями вітчизняної живої ВРХ протягом 2019 року були Ліван (37,8%), Узбекистан (18,4%), Азербайджан (14,8%).

Імпорт живої ВРХ на порядок менше. Але торік він зріс на 50% — до 1,7 тис. тонн. У грошовому еквіваленті — на 47,6% — до $ 7,4 млн.

Переважно живу ВРХ Україна купувала в Чехії (51,3%), Данії (38%) та Польщі (8%).

Нагадаємо, нещодавно компанія Dairy Global Experts здійснила чергову поставку нетелей з України до Узбекистану.

agrotimes.ua