Вчені В’єтнаму повідомили про перші успіхи у створенні вакцини проти АЧС

04-вер-2019

У В'єтнамі оприлюднили інформацію про перші успіхи у створенні вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.

Препарат розробляють у В'єтнамському національному сільськогосподарському університеті, а випробовують у лабораторії та на трьох фермах північного В'єтнаму.

На початковій стадії випробувань 31 свині з 33 піддослідних ввели пробну вакцину. Через місяць тварини, які отримали ін’єкцію, залишалися здоровими, тоді як інші свині на фермі загинули через АЧС. Інших подробиць щодо вакцини чи випробування поки що не надали.

Директор університету однак повідомив, що вакцина потребує подальших досліджень та тестування у більших масштабах. Залишається з’ясувати, чи буде діяти вакцина на практиці, адже вірус АЧС надзвичайно складний.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Більше новин
Держава повинна стимулювати розвиток тваринництва
28-вер-2022

Гранти, які пропонує держава для фермерів, приносять велику користь, однак на тлі нестачі м’яса та проблем з експортом зерна в Україні необхідно спрямувати кошти на скотарство.

Про це в ефірі телемарафону на «Суспільному» повідомив перший віцепрезидент Асоціації фермерів України Віктор Шеремета.

«Це добре, що діють грантові програми. Знаю, що ті перші фермери, які подали свої проєкти, сьогодні навіть вже отримали кошти. Але в напрямі тваринництва ще недостатньо працюють такі програми. А це та галузь, де робота триває цілий рік. Тому що овочівництво, садівництво — це сезони. Там потреба є, але вже не така», — зазначив Віктор Шеремета.

На його думку, насамперед держава повинна стимулювати розвиток тваринництва. І варто це зробити через невеликі приватні господарства. І в першу чергу — це молочне скотарство.

Віктор Шеремета повідомив, що Асоціація фермерів України вже надсилала свої пропозиції до Міністерства агрополітики, зокрема ті, що підтримують молочне скотарство.

«Якщо в нас сьогодні свинарство, птахівництво падає, то його в принципі можна легко відновити. А відновити молочне скотарство, де за останні 10-20 років знизилося поголів’я в кілька разів, важче», — додав Віктор Шеремета.

За його словами, повинні бути грантові проєкти на придбання корів або нетелів, або взагалі молодняка — і птахівництва, і свинарства, щоб дати стрімкий розвиток тваринництву.

agroportal.ua

Детальніше
За останні 5 років поголів’я ВРХ зменшилося на 19%
21-лют-2019

Протягом останніх 5 років в Україні спостерігається спадаючий тренд у тваринництві: поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней – на 21%. 

Про це повідомляє пресс-служба організації BRDO.

Повідомляється, що при цьому темпи скорочення в с.-г. підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно. 

«Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький на круглому столі з проблематики ринку м’яса.  

Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля ринку і виявили, що з 68 регуляторних актів на ринку майже чверть – 22% – є неактуальними і потребують вдосконалення з метою усунення бар'єрів для бізнесу. Більш того, третина з 30-ти інструментів регулювання мають високі корупційні ризики, ще більше – 40% з них не мають затверджених порядків чи процедур їх реалізації.  

«Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання галузі, і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки», – відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. 

З необхідністю вдосконалення галузевого законодавства погоджується і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна:

«Регуляторні вимоги завжди коштують гроші. Тому метою є максимально ефективне регулювання за мінімальних витрат на його виконання з боку бізнесу», – наголошує вона.  

Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції. 

Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа акцентував на необхідності додаткових консультацій з представниками бізнесу щодо вимог процедури проходження оцінки впливу на довкілля, а також законодавчих ініціатив щодо ветеринарної медицини.

Відтак, ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від'ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.   

За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:

вдосконалення галузевого законодавства;

розвиток кооперації;

збільшення державної підтримки;

розвиток локальних аграрних ринків. 

milkua.info

Детальніше
Експорт молочних продуктів у червні ― падіння чи зростання?
18-лип-2019

За підсумками зовнішньої торгівлі у червні місяці молочних товарів було продано на загальну суму 25,7 млн дол. Це на 4,9% більше, ніж у червні минулого року ― 24,5 млн дол.

Зростання забезпечили група товарів сухого та згущеного молока. Їх експорт значно зріс ще у травні місяці і наразі продовжує лідирувати у зовнішній торгівлі молокопродуктами. Так, у червні на зовнішніх ринках їх було продано 6 тис. т, що на 36,6% більше, ніж минулого року ― 4,4 тис. т. Така ситуація не виглядає дивною, адже зараз на світових ринках є значний попит на сухе незбиране молоко і українські виробники вчасно переорієнтовують виробництво враховуючи більш вигідні глобальні тенденції.

Зростання експорту відмічалося і в групі молока та вершків незгущених, який наростив об’єми продажів на 4,6% ― до 1,7 тис. т, порівняно з червнем минулого року.

Об’єми зовнішньої торгівлі рештою молочних товарів суттєво знизилися. Особливо відреагували експорторієнтовані групи, зокрема масло, торгівля яким скоротилася до 1,5 тис. т, що на 61,3% менше, ніж у червні 2018 року і на 148,8% менше, ніж у 2017 р. На глобальний ринок масла наразі суттєво  впливає європейська пропозиція та ціна. Так, за період з січня по травень 2019 року європейськими виробниками було вироблено 973,9 тис. т масла, що на 1,5% перевершило виробництво минулого року, при цьому середньоєвропейська ціна склала 4179 євро/т, що на 33,9% нижче, ніж минулого року ― 5596 євро/т. Проте травень є сезонним піком виробництва цього продукту в Європі і в наступні місяці воно буде знижуватися, що може відобразитися на кон’юнктурі ринку даного продукту.

Експорт сиру також зазнає серйозних втрат. У червні він скоротився на 40,4%, до 372 т, порівняно з 2018 роком ― 624 т. Ситуація із зовнішньою торгівлею сиром для українських виробників досить складна. Її витоки йдуть від початку російської агресії щодо України та, відповідно, закриттям російських ринків збуту, які були для нас основними, а також транзитних коридорів. До цього часу українським виробникам не вдалося знайти альтернативних зовнішніх ринків з аналогічним попитом на український сир. Наразі є лише надія на пожвавлення експорту у країни пострадянського простору, так як Росія нещодавно зняла заборону на транзит українських товарів по її території. Тому у разі зростання попиту, українські виробники матимуть можливість нарощувати об’єми експорту, особливо сирів та сирного продукту.

У червні також суттєво скоротився і експорт сироватки ― до 1,8 тис. т, що на 41,6% менше, ніж у минулому році. Ситуація виглядає досить не типовою з огляду на сезонність, адже у минулі роки експорт української сироватки зростав від початку року до червня включно. Натомість цього року скорочення зовнішніх поставок почалося ще з квітня і виглядає досить динамічним ― 44% відносно найвищого об’єму поставок у березні ― 3,1 тис. т. Причин тут декілька і головна з них ― це падіння світової ціни на молочну сироватку, яке триває ще з початку року, інша ― зниження попиту з Китаю на кормову сироватку у зв’язку з епізоотією африканської чуми свиней, остання ― внутрішній фактор, який змусив переробників переорієнтувати виробництво на більш вигідні експортоорієнтовані товари ― СНМ та СЗМ.

В цілому, слід віддати належне національним виробникам експорторієнтованої продукції, яким вдалося вчасно переорієнтувати виробництво і підлаштуватися під досить динамічний та мінливий глобальний молочний ринок, що навіть дало можливість наростити експортну виручку, порівняно з червнем минулого року.

 

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ

Детальніше
Уряд затвердив Положення про надзвичайні протиепізоотичні комісії
21-квіт-2022

Уряд ухвалив Постанову, яка затверджує положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (ДНПК) при КМУ й типове положення про місцеву державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (МНПК). 

Вказані положення регламентуватимуть діяльність протиепізоотичних комісій при Кабміні та при відповідній адміністративно-територіальної одиниці. Їх мета – вдосконалити та зробити максимально своєчасними заходи з ліквідації та з недопущення поширення інфекційних, інвазійних захворювань тварин і зоонозів.

Передбачається єдина вертикальна система у прийнятті і виконанні відповідних рішень, а також передача цілої низки ключових повноважень на місцевий рівень. 

ДНПК погоджуватиме План протиепізоотичних заходів в Україні та схвалюватиме звіт Держпродспоживслужби про виконання цих заходів. Вона аналізуватиме й контролюватиме діяльність МНПК та тісно взаємодіятиме з Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 

МНПК на своєму рівні контролюватимуть роботу відповідного структурного підрозділу територіального органу Держпродспоживслужби; взаємодіятиме з місцевими державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями для оперативної ліквідації спалахів хвороб.

Вказані положення приведені чітко у відповідність до частини другої та частини шостої Ст. 9 Закону України «Про ветеринарну медицину» (№ 1206-IX).

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок