Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом

В українських зерносховищах не вистачає місця для врожаю. Україні необхідно продати кілька мільйонів тонн продовольства, щоб звільнити місце для наступного збору.

Про це заявив постійний координатор ООН у Спеціальному координаційному центрі у Стамбулі Амір Абдулла.

З моменту підписання угоди про розблокування українських портів для торгівлі продовольством із чорноморських портів вирушило на експорт понад мільйон тонн зерна, уточнив Абдулла.

«За допомогою Чорноморської зернової ініціативи вдалося звільнити якесь місце, але необхідно експортувати набагато більше зерна, щоб звільнити місце для наступного врожаю», — сказав посадовець.

Раніше Міністерство інфраструктури України підбило підсумки 20 днів роботи ініціативи Зерновий коридор. За ці 20 днів із українських морських портів вийшли 27 суден, на борту яких сукупно вивезено 670 тисяч тонн агропродукції.

zemliak.com

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com

Імпорт кормових фосфатів у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано   35,9 млн. кг кормових фосфатів,  що на 5,3% менше ніж минулого року. Традиційно, найбільше до нашої країни кормових фосфатів відправила Росія (68,8%).

Імпорт амінокислот  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  32,9 млн. кг кормових амінокислот, що на 56,8% менше ніж у 2016р. Головним чином, зменшення відбулось за рахунок спаду імпорту лізину майже втричі. Зріс тільки імпорт триптофану на 46,8%. Головним імпортером  амінокислот в Україну є Китай (83,0% від загального обсягу).

Імпорт ферментних препаратів у 2017 році

У 2017 р. до України було імпортовано майже 614,8 тис. кг ферментних кормових препаратів, що на 19,7%  менше ніж минулого року.   До України найбільше імпортували продукти з Німеччини (48,8%).

Імпорт вітамінів  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  2,8 млн. кг вітамінів,  що на 24,0% менше  ніж у 2016р. Основну частку імпорту вітамінів становлять:  Холін хлорид60 - 29,6%, Холін хлорид70 - 26,6%, суміш вітамінів - 21,7%, вітамін Е - 17,0%. Головним імпортером до України  є китайська компанія "Sinopharm Jiangsu Co., Ltd" (23,0% від загального обсягу), а головним отримувачем - ПАТ "Миронівський ХП" (32,3% від загального обсягу).

Імпорт кормових добавок  у 2017  році

У 2017 р. до України було імпортовано майже  36,3 млн. кг кормових добавок, що на 13,9% менше ніж минулого року. Головним постачальника кормових добавок являється Польща: 27,3% від загального об'єму. Найбільше КД до України відправила компанія "Provimi": 11,9% від загального об'єму.

За даними Асоціації "Союз кормовиробників України"

Свиногосподарства до 2026 року повинні впровадити стандарти благополуччя тварин.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Свинарі України».

«Опитування щодо ступеня готовності промислових виробників свинини в Україні продемонстрували, що наразі близько 50% (112,5 тис. свиноматок маточного промислового поголів’я) утримують індивідуально впродовж фази поросності. За оцінками проєктантів та постачальників обладнання, переобладнання виробничих приміщень з індивідуальними станками на групове утримання поросних свиноматок коштуватиме близько 200 $/гол. (витрати на обладнання та заміну підлоги). Тобто необхідна інвестиція для галузі для імплементації цієї вимоги — близько $22,5 млн», — підрахували експерти. 

Крім цього, за даними від операторів та експертів ринку, до 20% свиноматок (близько 20 тис. гол.), що утримуються в групах упродовж поросності, не мають доступу до належної вільної площі у розрахунку на голову. Відповідно, щоб виконати вимоги, таким підприємствам доведеться зменшити чисельність основних свиноматок. За такого сценарію скорочення внутрішнього виробництва промислової свинини живою масою може сягнути 10 тис. т.

Збереження кількості маточного поголів’я на попередньому рівні, згідно з експертними оцінками, вимагатиме залучення операторами додаткових інвестицій для переобладнання/реновації чи розбудови виробничих майданчиків у сумі близько $15 млн (за питомих інвестицій 4-5 тис. $/свиноматка,).

«Таким чином, мінімальні інвестиції на впровадження вимог до благополуччя свиней в частині групового утримання свиноматок та забезпечення необхідного простору на голову у вітчизняних господарствах коштуватиме галузі близько $37,5 млн сукупно», — зазначили експерти АСУ.