Благополуччя свиней обійдеться виробникам у десятки мільйонів доларів

За підсумками І півріччя цього року, найбільше інвестицій в агросектор залучили Київська (3,05 млрд грн), Полтавська (1,6 млрд грн), Чернігівська (1,6 млрд грн), Вінницька (1,3 млрд грн) та Хмельницька (1,09 млрд грн) області.

Про це свідчать дані Держстату.

За даними відомства, найменше залучили інвестицій Закарпатська (82,3 млн грн), Івано-Франківська (328,7 млн грн), Луганська (490,2 грн, без урахування окупованих територій), Житомирська (511,5 млн грн) та Волинська (564,7 млн грн) області.

Додається, що протягом січня-вересня 2019 року інвестиції у вітчизняне сільське господарство скоротилися на 14,75%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як за перші два квартали цього року скорочення інвестицій було на рівні 12%.

Так, інвестиції в агросектор за три квартали 2019 року становили понад 38 млрд грн, а за аналогічний період минулого року цей показник був на рівні 44,6 млрд грн.

milkua.info

До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції.

Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 році, яка відбулась 20 лютого 2020 року, йдеться на сайті відомства. 

За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м'яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену.

«Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко.

milkua.info

В Україні склалася ситуація, коли попит на пробіотики у ветеринарній медицині різко зріс, а система реєстраційних доклінічних та клінічних випробувань потребує перегляду і вдосконалення.

Чинна система реєстрації ветеринарних препаратів не містить чітких вимог до пробіотиків. Це створює низький бар’єр для виходу на ринок, з одного боку, і загрозу появи на ринку потенційно небезпечних пробіотичних продуктів – з іншого.

Ідеться про те, що погано вивчені мікроорганізми, які використовують для виробництва пробіотичних продуктів, можуть бути патогенними у високих концентраціях (наприклад, Bacillus cereus), переносити гени антибіотикорезистентності, мати надмірні адгезивні властивості тощо.

Для порівняння: в гуманній медицині фактично є вісім зареєстрованих лікарських засобів із пробіотичною мікрофлорою – майже вдесятеро менше, ніж у ветеринарній медицині.

Існує низка документів, що регламентують процедури розроблення пробіотиків для ветеринарної медицини, але вони мають статус методичних рекомендацій, у законах і підзаконних актах ніде немає на них посилання.

До того ж навіть у цих методичних рекомендаціях нема інформації щодо необхідності ретельної ідентифікації пробіотичного мікроба та повного геномного секвенування, щоб  унеможливити наявність фрагментів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, а також доведення ефективності в контрольованих дослідженнях методами доказової медицини. Нема й підходів до оцінювання безпеки пробіотичних мікроорганізмів.

agrotimes

Україна може збільшити присутність на ринку курятини Великої Британії на тлі епідемії пташиного грипу в цій країні.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, у Британії фіксують найбільший спалах пташиного грипу в історії. Хворобу було виявлено у 155 місцях по всій країні, і довелося знищити понад 3 млн гол. птахів.

«В останні роки Україна на світовому ринку курятини демонструє стабільне нарощення експорту. Так, за результатами 2021 року Україна піднялась у торговельній сходинці на одну позицію та посідає 7-ме місце серед найбільших світових експортерів курятини. Обсяг експорту української курятини в 2021 році становив 456,48 тис. т, що на 6% більше, ніж у 2020 році», — зазначають експерти.

І підкреслюють, що Україна продовжує експортувати курятину попри складну ситуацію із вторгненням росії. Зокрема, до країн ЄС за 9 місяців було продано 305,6 тис. т м’яса птиці, що лише на 8% менше, ніж торік. Найбільші країни-імпортери: Нідерланди — 5 918 т, Молдова – 1 643 т, Словаччина – 3 394 т, Туреччина — 3 461 т.

«Зважаючи на те, що Україна та Велика Британія юридично закріпили скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі на 12 місяців у травні цього року, ця угода безпосередньо позитивно впливає для птахівників і потенційно допоможе збільшити експорт українського м’яса птиці до Британії», — вважають в УКАБ.

Загалом у 2021 році у Великій Британії було вироблено 1 770,5 тис. т курятини, що на 4,4% більше, ніж у 2020 році. Водночас було імпортовано 365  тис. т курятини на загальну суму $1,18 млрд.

Більш за все експортували до Британії:

• курятину тушкою (70 846 т) — Бельгія, Іспанія, Польща, Італія, Нідерланди;
• курятину розділену (295 696 т) — Нідерланди, Польща, Бельгія, Ірландія, Німеччина.

За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, проблема з пташиним грипом на внутрішньому ринку Великої Британії призведе до збільшення імпорту м’яса птиці до кінця цього року. За рахунок карантинних обмежень, які відбуваються на підприємствах, великі роздрібні мережі будуть надавати більшу перевагу імпортному м’ясу, щоб не ризикувати якістю продукції.

«До початку повномасштабної війни Україна почала нарощувати постачання курятини на британський ринок: у 2019 році було вивезено 927 т, в 2020 році через коронавірус постачання мало нерегулярний характер, тому експорт склав лише 400 т, а за 2021 рік було вивезено 2,64 тис. т. Тенденція до збільшення експорту повинна продовжуватись і надалі, враховуючи нові експортні можливості для України та зменшення пропозицій на внутрішніх ринках ЄС і Британії», — прогнозує експерт.