Українське тваринництво тримається на виробниках курятини та яєць - Мінекономіки

Глобальне потепління можна загальмувати або навіть частково призупинити, якщо перевести всю велику рогату худобу з рослинного корму на білкову біомасу, яку вироблено мікробами з метану, заявляють учені в статті, опублікованій в журналі Environmental Science & Technology.

«Це значно зменшить обсяг парникових газів, що виробляються тваринами, але він не ліквідує їх повністю. Нам слід задуматися про повне виключення цієї ланки з процесу виробництва їжі. В майбутньому, білок мікробів, «космічна їжа» холодної війни, стане частиною нашого раціону», — заявив Олександр Попп (Alexander Popp) з Інституту кліматологічних досліджень в Потсдамі (Німеччина).

Крім викидів промислових підприємств і вихлопів автомобілів, величезну роль у розвитку глобального потепління грає сільське господарство і пов'язані з ним галузі економіки. Рисові поля виробляють величезні кількості метану і окису азоту, а корови та інша велика рогата худоба виробляють ще більше цих газів.

За поточними оцінками вчених, багатомільярдна армія корів, овець та інших жуйних домашніх тварин з'їдає приблизно половину рослинної продукції світу і виробляє більше парникових газів, ніж машини і промисловість, виділяючи в атмосферу 120 мільйонів тонн метану щороку. Екологи і кліматологи давно думають над тим, як можна зменшити обсяг цих викидів, не позбавляючи людства м'яса і молока.

Попп і його колеги запропонували оригінальний спосіб вирішити цю проблему, не відмовляючись від м'яса і молока і при цьому зменшивши обсяги метану, що викидається, майже до нуля, спираючись на досвід радянської мікробіологічної промисловості.

Ще в 1960 роках радянські вчені показали, що дріжджі та інші мікроби виробляють приблизно в 100 тисяч разів більше білка, ніж корова або будь-яка інша тварина аналогічної маси. Це переконало функціонерів КПРС створити потужну промислову галузь, зайняту виробництвом бактеріального білка, а також вітамінів і амінокислот.

Мікроби, створені в радянських лабораторіях і їхні західні аналоги, як зазначає Попп, досить довго вважалися одним з потенційних джерел їжі для учасників багаторічних експедицій в далекий космос. Вчені з Європи і Австралії знайшли їм цілком «земне» застосування — їх можна використовувати як корм для худоби.

«Сучасні технології дозволяють нам вирощувати мікробів в промислових масштабах, використовуючи енергію світла і використовуючи неорганічні сполуки азоту і метану. Наші розрахунки показують, що перехід на такі корми не тільки скоротить викиди парникових газів, а й буде вигідний для самих фермерів», — додав Беньямін Бодірскі (Benjamin Bodirsky), колега Поппі.

Як показують розрахунки кліматологів, до середини поточного сторіччя «бактеріальна жижа» зможе замінити приблизно 10−19% біомаси, споживаної худобою, що різко знизить кількість метану, що викидається, скоротить площу розораних полів і зменшить загальний обсяг вироблюваних парникових газів на 6−9%.

Вчені сподіваються, що подібні кліматичні доводи, укупі з вигідністю виробництва і споживання бактеріальних білків, змусять уряди всіх країн світу і підприємців звернути увагу на цю забуту, але цікаву технологію часів холодної війни.

milkua.info за матеріалами pubs.acs

За результатами моніторингу національних мереж супермаркетів, роздрібні ціни на охолоджену свинину в січні 2022-го були у середньому на 7,7% вищими, ніж рік тому.

Різниця між цінами в січні 2022-го та за аналогічний період минулого року коливалося в межах 3–11% в бік здороження залежно від виду охолодженого м’ясного напівфабрикату. Так, наприклад, середня січнева ціна дорожчих асортиментних позицій, зокрема свинячої корейки та стейку, піднялася на 10-11% до 151 та 164 грн/кг відповідно. Тазостегнова частина та «несезонний» наразі ошийок додали близько 3,5% порівняно з минулорічною позначкою. Їх ціна в перший місяць 2022-го склала 116,5 грн/кг та 147,9 грн/кг відповідно.

При цьому здороження свинини значно поступається підвищенню цін на інші види м’яса за аналогічний період. Так, за даними ДССУ, середня споживча ціна кілограма яловичини у січні склала 195,6 грн/кг, що майже на 31% дорожче, ніж у січні 2021-го. Куряча тушка зросла в ціні на 28% (до 73,5 грн/кг), а куряче філе — на 30,5% (до 122,65 грн/кг).

Серед основних причин підвищення роздрібних цін:

• Глобальні інфляційні процеси, які не могли оминути і Україну. За оцінками Держстату, інфляція на ринку продуктів харчування у січі 2022-го проти січня 2021-го склала 14,5%.
• Вищі ціни закупівлі живих тварин на початку 2022-го — у середньому 47 грн/кг живця. При цьому такий рівень не покриває стрімкого здороження енергоносіїв та подальшого зростання вартості кормових інгредієнтів. А отже, виробники свинини продовжують працювати на межі рентабельності або й у збиток. 

Асоціація «Свинарі України» 

Зазвичай фермери вдаються до окремого змісту кульгавих корів тільки в критичних ситуаціях. Однак вчені з Данії довели, що розміщення хворих тварин в окремих «госпітальних» корівниках прискорює одужання незалежно від ступеня кульгавості.

Гіпотезу про те, що окреме утримання допомагає в лікуванні кульгавості, вчені з Орхуського університету перевіряли на 168 коровах, відібраних з п'яти стад. Корови були умовно розділені на дві групи — «групу лікування», яка вирушала в окремий корівник з м'якою підстилкою, і «групу спостереження», яку залишали в одному корівнику з основним стадом. Дослідники спостерігали за кожною з корів протягом трьох тижнів або до тих пір, поки вона не вилікується.

Ступінь кульгавості визначають за п'ятибальною шкалою, де 1 бал означає повністю здорову корову, а 5 балів — кульгавість на три кінцівки і нездатність пересуватися. За даною шкалою четверта ступінь кульгавості позначає кульгавість на одну кінцівку, яка виражається в підстрибуючій ході.

Стан 46% корів, у яких діагностували кульгавість 4-го ступеня і яких відокремили від стада, протягом трьох тижнів покращився до 3-го ступеня. Для порівняння, тільки 16% корів, яких не госпіталізували при четвертій ступені кульгавості, досягли порівнянного одужання. Повне одужання спостерігалося у 14% кульгавих корів в групі лікування і 11% в групі спостереження.

Автори дослідження стежили не тільки за станом худоби, а й за тим, як тварини проводять час: як часто вони лягають відпочивати, скільки годин проводять лежачи і скільки проходять кроків за добу. Вчені виявили, що при порівняному ступеню кульгавості корови поводяться однаково як разом зі здоровим стадом, так і окремо від нього. Це дозволило встановити, що умови утримання — підстилка, доступність корму і час очікування доїння — грають більшу роль, ніж фізична активність.

milknews.ru

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua