Українські виробники молочних продуктів отримали додаткові можливості експорту до Туреччини

На час жування жуйки коровами впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Це одна з характеристик жування жуйки, описана в журналі Dairy Science. Автори склали комплексне уявлення про управлінські, тваринні та фактори годівлі, які впливають на споживання корму та румінацію дійних корів. У цьому ж журналі був представлений огляд фізіологічної важливості жування жуйки з наголосом на останні дослідження та практичні наслідки для годівлі та управління дійною коровою в сучасних умовах утримання.

Дійні корови змінились

Ранні дослідження заклали основи розуміння механізму жування жуйки, його фізіологічну роль для корови та про те, як характеристики раціону впливають на цей механізм. Однак, за останні десятиліття дійні корови змінились, так само як і типи згодовуваних раціонів та використовувані системи виробництва. Розмаїття сучасної літератури пропонує нові погляди на харчову поведінку та жування жуйки коровами.

Дійні корови витрачають приблизно 4,5 години на добу споживаючи корм (діапазон 2,4−8,5 год/день) та 7 годин на добу на жування жуйки (діапазон 2,5−10,5 год/день), загальний максимальний час жування — 16 годин на добу. Автори зазначають, що на процес жування жуйки впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Обмеження в доступі до корму та довгі частки (≥19 мм) більше впливають на час поїдання, а споживання НДК грубих кормів та середні частки (4−19 мм) впливають на жування жуйки. В літературі зазначається, що сприяння жуванню жуйки збільшує секрецію слини у корів, що зменшує ризик виникнення ацидозу. Однак, сукупний вплив від зміни часу жування жуйки на рубець незначний. Отже, стратегії профілактики ацидозу повинні бути ширшими.

Використання сенсорних технологій (датчиків)

Скорочення рубця збільшується під час споживання корму та жування жуйки, що допомагає пересувати дрібні частки до книжки. Використання нещодавно винайдених датчиків, які застосовують на великих підприємствах для моніторингу «жувальної» активності корів, може надати інформацію, яка допоможе в прийнятті управлінських рішень, особливо в поєднанні з іншими критеріями. Однак точність може варіюватись, залежно від умов використання та сенсора, відносних змін поведінки корови, наприклад значне зменшення часу жування жуйки. Також датчики (сенсори) можуть допомогти визначити охоту, отелення та деякі хвороби.

Відмінності між породами

У статті також описуються сучасні знання про відмінності між породами корів. Aikman et al. (2008) зазначає про важливу різницю у жуванні жуйки між голштином та джерсеєм з однаковою здатністю споживати корм, якщо виражати у масі тіла (споживання СР, % від маси тіла). Як і очікувалось, голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей. Однак час споживання (хв/день) між породами не відрізнявся. При цьому, джерсеї витрачали більше часу на поїдання одиниці корму, що, за припущеннями авторів, може бути пов’язане з тим, що у джерсеїв маленький рот і їм потрібно більше разів набрати корм, щоб спожити однакову з голштином кількість корму.

Тривалість та кількість спожитого корму були однакові для обох порід, але джерсеї більш рівномірно споживали корм впродовж 24 годин, що забезпечувало більш регулярне надходження корму та слини в рубець. Голштини витрачали більше часу на жування жуйки впродовж доби, ніж джерсеї, але джерсеї витрачали більше часу пережовуючи корм.

Прогнозування часу жування жуйки

Прогнозування часу, який корови витрачають на жування жуйки, може стати корисним управлінським інструментом для оптимізації здоров’я корів. Але таке прогнозування не завжди досить точне через низку взаємопов'язаних факторів. Час жування кормів, або жувальний індекс (ЖІ; хв/кг СР) дуже змінне значення. Jensen et al. (2016) висвітлив результати дослідження 80 раціонів, де середнє значення ЖІ загальнозмішаного раціону становило 35,1 (діапазон 24,6−62,5), в той час як середній ЖІ раціонів з окремими інгредієнтами становив 38,2 (діапазон 30,2−49,4). Результати мета-аналізу, проведеного Zebeli et al. (2006), показали діапазон ЖІ 17,9−47,1 (n = 99), середнє значення становило 30,1. Значення ЖІ ≥30 вважається ідеальним для оптимального функціонування рубця.

Висновки

Огляд висвітлює давнішню та сучасну інформацію про жування жуйки коровами. На час споживання корму та жування жуйки впливають хімічні та фізичні характеристики раціонів, але такі фактори як управління годівлею, варіабільність та здоров’я корів також мають значний вплив на час жування. Ці фактори не розглядаються у рівнянні прогнозування часу жування.

Жування жуйки важливе для вироблення слини, скорочення розміру часток, мікробного травлення та проходження неперетравленого матеріалу з рубця. Але вплив змін часу жування на усі ці функції важко визначити. Нещодавно винайдені сенсори (датчики), які використовують на великотоварних господарствах для моніторингу жувальної активності корів, можуть забезпечити інформацію, яка буде корисним управлінським рішенням, особливо в поєднанні з іншими критеріями.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal

Дефіцит молочної сировини на внутрішньому ринку України несе в собі системні загрози.

Про це повідомила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва і міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

«Адже сучасний глобальний продовольчий ринок дуже швидко реагує на виникнення дефіциту на будь-який продукт, намагаючись заповнити його імпортом і заробити при цьому», — вважає вона.

Україна, яка ще 25 років тому займала 6 місце в світі за обсягами виробництва коров'ячого молока, виявилася перед загрозою виникнення дефіциту молочної сировини.

Дефіцит сировини викликали щорічне скорочення поголів'я корів і зменшення обсягів виробництва молока, які тривають з 1990 р., за винятком окремих років. За її словами, обсяги виробництва в 2019 р. вперше опустяться нижче позначки в 10 млн т.

На думку Ольги Козак, на існуючий внутрішній дефіцит сировини вже в цьому році вказує насамперед, зростання закупівельної ціни на сировину, за останні 3 місяці практично відповідає світовій і вище на 10−15% в залежності від місяця в порівнянні з минулим роком. У жовтні 2019 року вона досягла максимуму в гривневому вимірі за період незалежності України.

«Крім того, значно розширюються масштаби сировинної бази переробників. Якщо раніше вона становила до 300 км, то зараз іноді вона досягає відстані до 600 км», — зазначила експерт.

Ще однією ознакою формування дефіциту сировини, згідно з повідомленням, на внутрішньому ринку є скорочення обсягів експорту та збільшення імпорту молочних продуктів.

Представник «Інституту аграрної економіки» вважає, що недолік якісного молока відчувають, в першу чергу, молокопереробні підприємства. Якщо в минулому році на вітчизняні молокозаводи надійшло на переробку 4179,2 тис. т молока, то в 2019 р за прогнозами вчених в порівнянні з минулим роком вони недоотримають до 10% сировини.

«Очікуване скорочення надходження сировини може стати рекордним з 2008 р. При цьому якщо для господарств населення зменшення продажу молока на переробку є стабільним трендом вже більше 10 років, то переробні підприємства практично весь цей період демонстрували стабільне зростання поставок. В цьому році цей тренд був зламаний», — підкреслила Ольга Козак.

Вона також зазначила, що сільськогосподарські підприємства мають можливість наростити обсяги сировини. Принаймні закупівельна ціна, яка на даний момент вище світової, мала б стимулювати їх в напрямі нарощування виробництва якісної сировини. Зате ті з них, які мають необхідний потенціал для нарощування виробництва, завмерли в очікуванні відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. А слабкі підприємства, не будучи достатньо мотивованими, продовжують як і раніше, вирізати корів і згортати виробництво молока.

Вчений вважає, що в 2020 р ці процеси тільки посиляться, зумовивши структурні зміни за всіма складовими молочної продовольчої системи.

«Ситуація ускладниться також і з огляду на скасуванням другого сорту молока з 1 січня 2020 р. згідно новому ДСТУ «3662: 2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». А це означає, що переробні підприємства недоотримають близько 1 млн т молока другого сорту», — заявила Ольга Козак.

Специфіка ринку молока полягає в тому, щоб завозити не сировину, а готові молочні продукти. Наявність великих виробників молока по сусідству дозволяє побудувати досить реалістичні сценарії розвитку подій, які можуть мати негативні наслідки для молочного сектора України.

«Таким чином, маючи всі необхідні умови і ресурси для розвитку молочного скотарства, Україна опинилася перед загрозою продовольчої безпеки і викликом продовольчої політики держави», — підсумувала експерт.

latifundist.com

На молочній фермі «Пані Юпітер» на Харківщині до війни було 700 голів ВРХ голштинської породи, з них 350 корів. Дійних було 293, решта — сухостійні. Умови, в яких опинилося господарство з початку повномасштабного вторнення росії на териториторію України, змусили скоротити кількість дійних корів до 100 голів.

Про це AgroPortal.ua розповіла засновниця ферми Наталія Коваль.

За її словами, влітку не було можливості заготовити корми. Не було ані сітки для заготівлі сіна, ані плівки та консервантів для заготівлі силосу, ані дизеля, ані техніки — всі автівки в окрузі було вкрадено. В таких умовах вони виживали на минулорічних запасах силосу та кукурудзи. Це дуже обмежений раціон для лактуючих корів. Тому довелось скоротити період лактації до 2-3 місяців, щоб уникнути маститу. Тож зараз мають близько 100 дійних корів із надоєм 5-6 л на добу.

«Це не зменшення виробництва, це його знищення... Жахливість ситуації в тому, що ми втратили не лише надій цього року, ми втратили і здоров'я тварин. Ми не мали можливості запліднювати — не було рідкого азоту, спермопродукції. Крім того, ослаблені тварини не готові до запліднення. Допомоги немає. Відновлення ще попереду, ми на це сподіваємось. Поки що йдемо на дно...» — зазначає Наталія Коваль.

Вона додає, що навіть за умов отримання підтримки на переїзд необхідно вкладати й вкладати гроші. А їх немає.

AgroPortal.ua

Невелике дослідження на 30 молочних корів підтвердило гіпотезу про те, що додавання перероблених листя евкаліпта в комбікорми для великої рогатої худоби дозволяє домогтися скорочення викидів метану.

У дозах 10 і 20 мл на 1 кг комбікорму екстракт евкаліпта знижував викиди метану на 20 і 61%, відповідно. Це досягалося в першу чергу за рахунок скорочення в рубці метаногенних бактерій. Попередні дослідження продемонстрували, що екстракт евкаліпта має потужну антибактеріальну і антиоксидантний ефект.

У комбікормах він має здатність регулювати мікробіоту рубця, покращуючи травлення і зміцнюючи імунітет.

За матеріалами All About Feed