Дефіцит молочної сировини на внутрішньому ринку України несе в собі системні загрози.
Про це повідомила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва і міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.
«Адже сучасний глобальний продовольчий ринок дуже швидко реагує на виникнення дефіциту на будь-який продукт, намагаючись заповнити його імпортом і заробити при цьому», — вважає вона.
Україна, яка ще 25 років тому займала 6 місце в світі за обсягами виробництва коров'ячого молока, виявилася перед загрозою виникнення дефіциту молочної сировини.
Дефіцит сировини викликали щорічне скорочення поголів'я корів і зменшення обсягів виробництва молока, які тривають з 1990 р., за винятком окремих років. За її словами, обсяги виробництва в 2019 р. вперше опустяться нижче позначки в 10 млн т.
На думку Ольги Козак, на існуючий внутрішній дефіцит сировини вже в цьому році вказує насамперед, зростання закупівельної ціни на сировину, за останні 3 місяці практично відповідає світовій і вище на 10−15% в залежності від місяця в порівнянні з минулим роком. У жовтні 2019 року вона досягла максимуму в гривневому вимірі за період незалежності України.
«Крім того, значно розширюються масштаби сировинної бази переробників. Якщо раніше вона становила до 300 км, то зараз іноді вона досягає відстані до 600 км», — зазначила експерт.
Ще однією ознакою формування дефіциту сировини, згідно з повідомленням, на внутрішньому ринку є скорочення обсягів експорту та збільшення імпорту молочних продуктів.
Представник «Інституту аграрної економіки» вважає, що недолік якісного молока відчувають, в першу чергу, молокопереробні підприємства. Якщо в минулому році на вітчизняні молокозаводи надійшло на переробку 4179,2 тис. т молока, то в 2019 р за прогнозами вчених в порівнянні з минулим роком вони недоотримають до 10% сировини.
«Очікуване скорочення надходження сировини може стати рекордним з 2008 р. При цьому якщо для господарств населення зменшення продажу молока на переробку є стабільним трендом вже більше 10 років, то переробні підприємства практично весь цей період демонстрували стабільне зростання поставок. В цьому році цей тренд був зламаний», — підкреслила Ольга Козак.
Вона також зазначила, що сільськогосподарські підприємства мають можливість наростити обсяги сировини. Принаймні закупівельна ціна, яка на даний момент вище світової, мала б стимулювати їх в напрямі нарощування виробництва якісної сировини. Зате ті з них, які мають необхідний потенціал для нарощування виробництва, завмерли в очікуванні відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. А слабкі підприємства, не будучи достатньо мотивованими, продовжують як і раніше, вирізати корів і згортати виробництво молока.
Вчений вважає, що в 2020 р ці процеси тільки посиляться, зумовивши структурні зміни за всіма складовими молочної продовольчої системи.
«Ситуація ускладниться також і з огляду на скасуванням другого сорту молока з 1 січня 2020 р. згідно новому ДСТУ «3662: 2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». А це означає, що переробні підприємства недоотримають близько 1 млн т молока другого сорту», — заявила Ольга Козак.
Специфіка ринку молока полягає в тому, щоб завозити не сировину, а готові молочні продукти. Наявність великих виробників молока по сусідству дозволяє побудувати досить реалістичні сценарії розвитку подій, які можуть мати негативні наслідки для молочного сектора України.
«Таким чином, маючи всі необхідні умови і ресурси для розвитку молочного скотарства, Україна опинилася перед загрозою продовольчої безпеки і викликом продовольчої політики держави», — підсумувала експерт.
