Українська делегація у Грузії працює над просуванням експорту українського м’яса та продуктів тваринництва

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

Вперше за останні кілька десятиліть комбікорми для птиці можуть втратити статус провідного сегмента комбікормової галузі Європейського союзу (ЄС), поступившись цією позицією комбікормам для свиней, відзначається в заяві Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC). Статися це може з огляду на безліч факторів, одним з яких стане триваюче падіння обсягів виробництва в птахівничому сегменті.

На виробництво комбікормів в ЄС в цьому році негативно вплинуло поширення ряду хвороб тварин, таких як африканська чума свиней і грип птахів, і побічно - пандемія, через зміну споживчого попиту на продукти тваринного походження, відзначається в доповіді FEFAC. Згідно з прогнозами, виробництво комбікормів в ЄС в 2020 році оцінюється в 161,4 млн тонн, що на 2,2% менше, ніж в 2019 році.

За матеріалами FeedNavigator

Закупівельні ціни на кукурудзу в Україні продовжують опускатися, хоча закупівлі Китаю дещо зупинили темпи падіння.

Проте найближчим часом падіння цін на нафту, олії та сою посилить тиск на котирування, вважають аналітики GrainTrade.

Минулого тижня ціни на кукурудзу навіть зросли на 50 грн/т до 7900–8000 грн/т, проте це було спричинено зниженням курсу гривні, оскільки доларові ціни залишились у портах на рівні 255-260 $/т.

«Погіршення погодних умов на морі спричинило затримку подачі суден, тому в багатьох портах прийом кукурудзи зупинився через відсутність вільних ємностей. Як наслідок, черги на розвантаження авто зросли до 3-5 днів, а трейдери знизили обсяги закупівель. Багато компаній зменшують торговельну активність напередодні свят, оскільки мають необхідні для закриття найближчих контрактів партії зерна», - зазначають експерти.

Станом на 20 грудня Україна експортувала 8,5 млн. т кукурудзи, що лише на 10% перевищує торішні темпи. Проте, щоб вийти на прогнозовані на цей сезон 32,5 млн т, потрібно щотижня відвантажувати 900 тис. т кукурудзи.

Темпи експорту кукурудзи зі США покращилися, але також поступаються прогнозним. За тиждень 10-16 грудня експорт кукурудзи зріс до 1 млн т, з яких лише 20% було відправлено до Китаю (34% тиждень тому). З початку сезону експортовано 11,31 млн т кукурудзи, що на 12% поступається рекордним темпам 2020/21 МР.

Березневі ф'ючерси на американську кукурудзу на біржі в Чикаго впали на 0,88 $/т до 232,7 $/т, хоч і залишаються з липня на високому рівні.

«Березневі ф'ючерси на чорноморську кукурудзу за тиждень зросли на 3,75 $/т до 274 $/т на тлі обмеження Росією експорту зерна на період 15 лютого – 1 липня на рівні 11 млн т, у тому числі пшениці – 8 млн т, що зменшує потенціал експорту ячменю та кукурудзи до 3 млн т», - уточнюють аналітики.

Березневі ф'ючерси на європейську кукурудзу на біржі в Парижі за тиждень впали на 4€/т до 240,25€/т або 271$/т, що посилює тиск на котирування чорноморської кукурудзи.

"Зниження нафтових котирувань на 10% за місяць, а також цін на рослинні олії, сою та соняшник призведе до падіння цін на шрот, яким виробники кормів почнуть замінювати дорогу кукурудзу, тому і на неї попит скоротиться", - прогнозують експерти.

agroportal.ua

Вирощування бугайців для виробництва мармурової яловичини може стати для України перспективним напрямом, що дозволить подолати кризу в м’ясному тваринництві та підвищить його конкурентоспроможність.

Мармурове яловиче м’ясо — один із найкращих делікатесів у світі. Це м’ясо неймовірно ніжне та соковите на смак, а на вигляд — як мармур.

Мармурова яловичина як делікатес уперше з’явилася в Японії. Саме там була розроблена технологія отримання такого виду м’яса. І сьогодні в цій країні налічують близько 120 різновидів такої яловичини.

Японські фермери впевнені, що у вирощуванні худоби для отримання мармурової яловичини слід використовувати тільки натуральні корми й обмежувати в рухах бугайців.

Мармуровість яловичини краща, якщо відгодівля бугайців на зерні триває 200−300 днів.

Попри те, що мармурове м’ясо з’явилося в Японії, головними постачальниками такої яловичини на світовому ринку є США й Австралія.

Між тим світові лідери з виробництва мармурового м’яса у відгодівлі застосовують дешеві хімічні добавки, що значно впливає на якість яловичини. Тому головною ставкою виробників є використання худоби, якій притаманна генетична мармуровість м’яса.

milkua.info  за матеріалами agrotimes