Ukrainian LiveStock Summit

Майже половина усіх дотацій іде на два агрохолдинги. Аграрії вважають це несправедливим та вимагають переглянути постанови Кабінету Міністрів України.

Починаючи з 2017 року в Україні різко зросла фінансова підтримка сільгоспвиробників через відміну відшкодування ПДВ. Було виділено з бюджету 5,379 млн грн з яких аграріям надійшло 4,95 млн грн у тому числі 4 млн за рахунок квазіакумуляції ПДВ. Проте, як вчора, 25 липня в ході прес-конференції «Агродотації: як держава обкрадала малих та середніх фермерів» заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов майже 2 млн грн усіх дотацій були розподілені між двома підприємствами.

За його словами формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували. «Для того, аби виправити помилку ВАР та інші профільні асоціації, а також Громадська Рада при Мінагрополітики звернулось до Мінагрополітики, проте на ситуацію це ніяк не вплинуло, тому у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання цих постанов протиправними та їх скасування. Однак, у травні цього року суд відхилив позов ВАР. Тому 22 липня цього року асоціація подала апеляцію», — заявив Михайло Соколов.

Як стверджує адвокат та представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, дані постанови були прийняті Кабінетом Міністрів України безпідставно. «7 лютого 2018 року, коли Кабмін приймав ці рішення, цього питання не було у порядку денному. Взагалі. Всі документи на узгодження цих постанов, на розподілення мільярдів коштів датувалися всіма міністерствами після прийняття постанови Кабінетом Міністрів. Виникає питання, яким чином Кабінет міністрів прийняв рішення в інтересах державної політики щодо розподілення мільярдів державних коштів без узгодження з будь-якими Міністерствами, без розгляду цих питань і без наявності даного питання у порядку денному. Більше того, після цього Міністерства надіслали свої резолюції Мінекономрозвитку, зробили зауваження на 14-ти сторінках, тому це є неприпустимим і неможливим до використання», — зазначила Тетяна Козаченко.

Ситуацією із розподіленням дотацій зацікавились не лише профільні асоціації, а і Президент України Володимир Зеленський, який нещодавно ініціював перевірку одного з найбільших отримувачів дотацій — МХП. Проте, як запевняє Михайло Соколов, перевірка нічого не дасть, оскільки гроші були видані на підставі тих постанов, які були прийняті Кабінетом Міністрів України. Тому він закликав Володимира Зеленського звернути увагу на питання неправомірності цих постанов.

Якщо це питання не буде вирішене, то буде страждати сільське господарство України, а особливо тваринництво. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, наслідком такої державницької політики у сфері агродотацій, зокрема в молочній галузі, стало скорочення поголів'я худоби. Зокрема, протягом І півріччя 2019 року Україна втратила 9,7 тис поголів'я промислових корів та 166 тис тонн молока.

Крім того, отримання дотацій для невеликих господарств можуть обернутись додатковими проблемами. «Коли ти отримуєш дотації, то тебе починають так перевіряти, що ти в результаті віддаєш більше, ніж отримуєш. Ці дотації того не варті, тому навіть якби у нас було бажання купити вітчизняну техніку, ми б за дотаціями чи компенсаціями не звертались», — говорить заступник голови ФГ «Альфа» Юрій Белінський.

Про схожу ситуацію розповів Михайло Соколов: «Один з членів Асоціації виробників молока з Нідерландів побудував в Україні суперсучасну молочну ферму і зміг отримати дотацію на будівництво, проте після цього до нього прийшла прокуратура. І я знаю, що у юристів, які із нами працюють є ще безліч таких прикладів, де фермерів притисняють правоохоронні органи».

agravery.com

Профільні тваринницькі асоціації звернулися до уряду щоб вирішити питання сплати ПДВ на тварин, знищених в результаті ліквідації. 

Про це повідомляє Асоціація свинарів України. 

Одна з ключових проблем контролю та боротьби з захворюваннями продуктивних тварин — вимога сплати ПДВ на ліквідоване у наслідок ліквідації спалаху поголів'я.

Питання важливе для всього тваринницького сектору, адже всі галузі стикаються з серйозними епізоотичними викликами: свинарі з африканською чумою свиней, птахівники — з пташиним грипом, молочарі — з нодулярним дерматитом ВРХ (проникнення цього збудника в Україну вже кілька років тримає виробників у напруженні).

Проблема обговорювалася з фахівцями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України. Роз’яснення проблематики доводили до Комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ, Прем'єр-Міністра України. Однак зрушень у його вирішенні досі не відбулося.

Профільні асоціації — Асоціація «Свинарі України», Асоціація «Союз птахівників України», Українська корпорація по виробництву м'яса на промисловій основі «Тваринпром», Асоціація виробників молока — об'єдналися та склали спільний запит з проханням не ігнорувати описану проблематику, а направити зусилля на її вирішення. Адже від цього залежить не лише епізоотичне благополуччя, а й продовольча безпека України.

«Окрім того, що більша частина витрат, пов’язаних із ліквідацією спалаху, лягає на плечі виробника, його також зобов’язують сплатити ПДВ на знищене через форс-мажорну ситуацію поголів'я! Так, Податковий кодекс України (ПКУ) не містить чіткої норми щодо нарахування ПДВ у випадку форс-мажорної ситуації, в тому числі у випадку вимушеної ліквідації активів в умовах спалаху особливо небезпечного вірусу/хвороби. При цьому, ДПС України тлумачить положення ПКУ так: знищення основного стада внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада — зобов’язане оподаткуватись ПДВ. Логіка такого тлумачення положень ПКУ є незрозумілою і не відповідає основним засадам оподаткування викладеним в ПКУ», — йдеться у зверненні.

milkua.info

Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснило нарахування дотацій фізичним особам за вирощування молодняку великої рогатої худоби у сумі 6,7 млн грн. Зазначені кошти спрямовано до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

до 9-місячного віку — 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

до 13-місячного віку — 3 317,5 тис. грн. за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

Довідково:

Нарахування та спрямування коштів відбулося відповідно до урядової програми «Державна підтримка галузі тваринництва». У рамках цієї програми надається державна підтримка фізичним особам, які утримують ідентифікований та зареєстрований молодняк великої рогатої худоби до 13-місячного віку із розрахунку 2500 гривень на теля на рік (3-ма частинами).

Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка розмірі:

за період утримання молодняка віком 1 до 5 місяців — 300 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців — 700 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 9 до 13 місяців — 1 500 гривень за голову.

minagro

Мінекономрозвитку створило офіційний портал Програми ЄС з підтримки малого і середнього бізнесу в Україні. Портал містить інформацію для малого та середнього бізнесу щодо можливостей виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Бюджет програми COSME до 2020 року ― €2,3 млрд. Українські підприємці можуть брати участь у проектах програми на загальну суму €900 млн.

COSME надає можливості:

вийти на ринок ЄС та ринки партнерів програми (через Європейську мережу підприємств ― Europe Entreprise Network);

отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності (через онлайн-портали Your Europe business portal, Trade helpdesk, European cluster collaboration platform);

пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві (обмін досвідом за допомогою програми Еразмус для молодих підприємців);

взяти участь у спеціальних конкурсах для органів державної влади, які формують та реалізують політику, з метою забезпечення кращого бізнес-клімату в країні.

«Окремо потрібно відзначити Europe Entreprise Network. Це хороший інструмент для пошуку клієнтів за кордоном, пошуку інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва», ― йдеться у повідомленні відомства.

Більш детально із програмою та умовами участі можна дізнатись за посиланням на портал.

Нагадаємо, галузеві асоціації об’єднались в Українську раду бізнесу.

milkua.info