Україна увійшла до топ-3 експортерів сільськогосподарських продуктів до ЄС

Опубліковано результати торгівлі агропродовольчими товарами ЄС за лютий 2022 року.

Загальна вартість торгівлі агропродовольчими товарами ЄС у лютому 2022 року становила 28,3 млрд, що на 18% більше порівняно з тим самим місяцем минулого року. Експорт зріс на 11% до 16,6 млрд., а імпорт збільшився на 30% і сягнув 11,7 млрд., що відображає торговий баланс у розмірі 4,9 млрд. Це означає збільшення на 52% порівняно з січнем 2022 року.

Щодо тваринництва, експорт яловичини та телятини зріс на 28% у річному обчисленні. Експорт свинини знизився на 20%. З 27 категорій продуктів лише свинина знизила вартість експорту у річному обчисленні.

Експорт агропродовольчих товарів до Китаю різко впав за перші два місяці року, скоротившись на 836 млн, або 28%. Насамперед це було викликано скороченням експорту свинини до цієї країни на 856 млн або 66% у річному обчисленні.

У січні та лютому основною експортною категорією були зернові заготівлі та продукти перемелювання — 3,1 млрд євро.

Основною категорією імпорту в січні та лютому було олійне насіння, імпорт якого виріс на 41% у річному обчисленні і склав понад 5 млрд. євро.

До початку військової агресії росії імпорт із України за перші два місяці року зріс більше, ніж із будь-якої іншої країни (на 96%). Імпорт зернових, олії та олійних культур збільшився як у вартісному, так і в натуральному вираженні, причому порівняно з аналогічним періодом 2021 року було імпортовано додатково 1,4 млн т зернових.

pig333.com

Непрямі втрати у сільському господарстві України через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів оцінюються у 23,3 млрд дол. США. Такі показники дають розуміння масштабу падіння галузі та величезні потреби для повноцінного відновлення виробництва.

Про це повідомляють в Аграрному комітеті Верховної Ради України.

Оскільки значна частина виробництва сільськогосподарських культур знаходиться у регіонах, що страждають від активних бойових дій та окупації, тому втрати через недоотриманий врожай сільськогосподарських культур оцінюються у 9,6 млрд дол. США. Найбільш значуще зниження у прогнозованому врожаї 2022 року відзначається для виробництва пшениці (очікується 33% спад у врожаї 2022 року), соняшнику (32%), ячменю (31%), кукурудзи (18%). Бойові дії порівняно менше впливають на врожай кукурудзи, порівняно з врожаєм інших культур, очікується зниження врожаю у розмірі 18%.

Втрати через менший врожай багаторічних культур склали 89 млн. дол. США. В середньому, для початку плодоношення нових багаторічних насаджень знадобиться п’ять років. Відтак, втрати врожаю багаторічних насаджень впродовж п’яти років складуть 222,4 млн доларів США.

Варто зазначити, що паралельно із прогнозованим врожаєм сільськогосподарських культур, загальні втрати тваринницького сектору оцінюються в 682 мільйони доларів США.

Одним із наслідків російського вторгнення є зниження цін виробників на експортно-орієнтовні товари. Через блокаду портів військово-морськими силами «агресора», Україна зіткнулась з перенасиченістю внутрішнього ринку експортно-орієнтованої продукції та майже чотирикратним здорожчанням експортної логістики. Це призвело до зменшення цін всередині країни на основні експортно-орієнтовані культури більш, як на 30%. Непрямі втрати виробників від зниження цін на експортно-орієнтовні культури (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) складають 11,9 мільярдів доларів США.

Народні депутати України — члени Комітету розуміють, що буде важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває. Але кожного дня у постійній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе, щоб допомогти агропромисловому комплексу вистояти та забезпечити продовольчу безпеку в умовах воєнного стану.

Асоціація «Свинарі України» спільно з експертами Інституту екологічного управління та збалансованого природокористування працюватиме над створенням галузевого стандарту з оцінки впливу на довкілля. Проект національних стандартів забезпечить свиногосподарствам прозорість проходження процедури оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про допустимість/недопустимість діяльності.

«ЗУ „Про оцінку впливу на довкілля“ набуває чинності вже в грудні (18.12), тому актуальність цього завдання дуже висока. Хоча Закон стосується практично всіх сфер виробництва, виробники свинини найперші забили на сполох — Закон не передбачає критеріїв допустимості впливу на довкілля, які б стали підґрунтям ухвалення рішення чиновником про можливість чи неможливість провадження діяльності. Розробка галузевих стандартів стане способом подолання регуляторних бар’єрів, які Закон породжує», — розповідають в АСУ.

Розробка стандартів стала можливою завдяки грантовій підтримці Проекту USAID «Агросільрозвиток».

Зокрема, робота над стандартами включатиме напрацювання критеріїв, за якими здійснюватиметься оцінка, а також перелік необхідних документів та структура звіту.

Обов’язкові етапи розробки: формування міжвідомчої робочої групи, аналіз існуючих світових практик , обговорення напрацювань із представниками бізнесу, галузевих об’єднань та фахівцями тощо.

«Чіткі критерії оцінки потрібні і бізнесу, щоб вести справи чесно і прозоро, й екологам, щоб довкілля не страждало від горе-підприємців», — зазначили в Асоціації.

Проект «Підтримка аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток») фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Він має на меті сприяння комплексному і стійкому економічному зростанню шляхом розвитку сільського господарства України. 

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Компанія «Миронівський хлібопродукт» планує в 2017 р почати будівництво другої черги (лінія 1) Вінницької птахофабрики з кінцевою метою до 2020 р збільшити виробництво до 730 тис. т.

Про це повідомив голова правління МХП Юрій Косюк, повідомляє прес-служба компанії.

Також серед цілей на 2017 році він виділив наступні:

• розвиток експорту з подальшим зміцненням позиц її компанії на існуючих ринках і пошук нових можливостей;
• інвестиції в розвиток персоналу і зміцнення репутації в ролі якісного, відповідального і чесного роботодавця;
• сталий розвиток бізнесу з фокусом на відповідальному ставленні до навколишнього середовища (в тому числі проекти в галузі альтернативної енергетики), турботі про тварин і соціальної відповідальність.

«Я впевнений, що наша стратегія послідовного зростання компанії буде продовжувати забезпечувати високі операційні і фінансові показники в 2017 та наступні роки», - зазначив Юрій Косюк.

Нагадаємо, що МХП за 2016 р збільшив чистий прибуток до $ 69 млн в порівнянні з чистим збитком в $ 113 млн в 2015 р

Джерело: www.poultryukraine.com