Непрямі втрати у сільському господарстві оцінюються у $23,3 млрд

Комбікормова галузь Європейського союзу працює стабільно, однак проблеми, пов'язані з епідемією Covid-19, все ще зберігаються, відзначається в доповіді Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC).

Зокрема, багато підприємств були порушені збоєм поставок, які трапилися через заборону Румунії на імпорт зерна з країн, що не входять в ЄС. В результаті імпорт через порт Констанца, який є важливим перевалочним пунктом для поставок зерна в південну частину Європи, опинився під загрозою.

Багато комбікормові завод в Болгарії та деяких інших країнах були порушені проблемою, яку, однак, в результаті вдалося вирішити. Разом з тим, поставки деяких видів продукції з Китаю все ще залишаються неможливими, що негативно впливає на стан галузі, відзначають в FEFAC.

За матеріалами Feed Navigator

До затримки посліду більш схильні корови, що отримують неповноцінний раціон (надлишок протеїну за білкового перегодовування, дефіцит вітамінів А, D, E, мінеральних речовин: йоду, кобальту, міді, селену), тварини з ожирінням і виснаженням, а також ті, що мають гіподинамію (наприклад, за стійлово-прив'язної системи утримання корів у господарстві).

Аби уникнути затримання посліду, раціон тільних корів повинен бути повноцінним і збалансованим за кількістю енергії, протеїну, вуглеводів, незамінних амінокислот, жирів, вітамінів та мінеральних речовин.

Для годівлі тільних корів застосовують тільки якісний корм, незабруднений грибами, патогенними мікроорганізмами й іншими сполуками, що можуть спричинити інтоксикацію.

Тому не рідше ніж один раз на квартал треба планувати й проводити лабораторні дослідження щодо якості та безпечності кормів. Необхідно визначати хімічний склад і поживність кормів раціону й проводити біохімічні дослідження крові 10−15% корів на початку сухостійного періоду, у 7−8 місяців тільності, через 10−20 днів після отелення та у неплідних тварин.

За біохімічним аналізом крові з урахуванням хімічного складу кормів раціонів по всіх елементах живлення можна прогнозувати виникнення у корів патологій, своєчасно вжити необхідні заходи та за потреби балансувати раціон і поповнювати його дефіцитними мікроелементами, зокрема, преміксами.

agrotimes

Десять показників для вимірювання кормової цінності на фермі становлять: розмір часток зерна, розмір фракцій грубого корму, ферментація силосу, конверсія корму, перевірка азоту сечовини в молоці (АСМ), оцінка балу гною, оцінка вмісту крохмалю в гної, бал локомоції та бал вгодованості.

Використовуючи цю інформацію, можна збалансувати раціон так, щоб корова більш ефективно перетравлювала та засвоювала корм та отримувати з цього додатковий прибуток.

Вчені Університету штату Іллінойс стверджують, що ці інструменти допомагають ідентифікувати поживні речовини, які проходять транзитом і не засвоюються коровою. В такому разі, радять вчені, варто звернути увагу на розмір часток концентратів, згодовувати захищений метіонін та лізин, а також ретельно відслідковувати рівень АСМ. Бал локомоції варто перевіряти через те, що коли корова кульгава, то втрачається продуктивність.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Галузеві експерті вважають, що правильна дежавна підтримка молочної галузі дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів.

Про це йдеться на сайті Асоціації виробників молока (АВМ).

Поки що цьогорічним бюджетом на підтримку аграріїв передбачено 4,4 мільярда гривень. Серед напрямків фінансування — часткова компенсація вартості тваринницьких об'єктів і вартості будівництва та реконструкції об'єктів зі зберігання та переробки зерна. Більшість же коштів зарезервовано для здешевлення кредитних ставок фермерам, які після відкриття ринку землі захочуть придбати наділи.

«Натомість, оцінюючи ефективність держпідтримки виробників молока, майже 40% власників та керівників агропідприємств висловлюються за впровадження механізму виплати дотацій за кожен кілограм реалізованої продукції. Більше третини учасників ринку вважають дієвим протекціоністським механізмом зниження ставки ПДВ на молоко і молочні продукти. Чекають від держави і започаткування звичних для Європи програм компенсації вартості придбання дрібними й великотоварними фермерами племінного поголів'я. Важливою ініціативою господарники називають закріплення у майбутньому законі про обіг сільгоспземель норми щодо „понадлімітного“ права купівлі фермерськими господарствами двох гектарів землі у розрахунку на кожну корову, яку вони утримують. Відповідно, невелике фермерське господарство зможе використовувати свій основний наділ для рослинництва і вирощування власних кормів, а додатково купити іще 30−50 гектарів — для випасу худоби», — йдеться на сайті асоціації.

Усе це, за розрахунками галузевих експертів, дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів. А це — не лише підвищення обсягів споживання молока і молочної продукції нашими співвітчизниками (у 1989 році на кожного українця припадало в середньому 300 літрів набілу на рік, зараз — не більше 140 літрів), а й неабиякі експортні перспективи.

За оцінками Світового банку, Україна входить до переліку із 5-и країн, які до 2030 року потенційно можуть увійти до ТОП-10 провідних виробників молока. Адже за найближче десятиліття світовий попит на молочну продукцію, за розрахунками, зросте на чверть. Насамперед, за рахунок ОАЕ, Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Китаю, раціон населення яких на 80% складається з молока і продуктів його переробки. При цьому нинішні світові «молочні» лідери — Нова Зеландія, Австралія, ЄС, США — майже досягнули піку своїх можливостей і вже не зможуть задовольняти підвищений попит. Україна ж може за кілька років наростити виробництво більш ніж удвічі — до 20 мільйонів тонн на рік, — і навіть увійти до п’ятірки світових лідерів. Головне допомогти у цьому аграріям.

Наразі ж наша країна перебуває на 22 місці рейтингу виробників молока у світі. І ризикує «скотитися» іще нижче, якщо такими ж темпами вирізатимемо корів.