Україна зберегла статус ключового постачальника курятини до ЄС

Керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін оцінив запаси пального в Україні, враховуючи початок посівних робіт.

Про це повідомляє pogliad.ua, пише agronews.ua.

«Якщо коротко, то ситуація складна, від слова капець… Залишки на нафтобазах успішно з’їдені за останні пару тижнів. Ринок ожив і аграрії пожвавилися, почали атакувати АЗС, бо на них зараз ресурс дешевше, ніж на нафтобазах», — написав він у Facebook.

Експерт зазначив, що оптова ціна за літр «породистого» дизелю — 40 гривень, бензин марки «Євро-3» на гривню-дві дешевше. На АЗС ціна 37,05 грн за літр — це верхня планка, що дозволено державним регулюванням. Тому всі активно переходять на так звані преміальні сорти пального.

«По суті це те ж саме пальне, але на нього не поширюється держрегулювання. Ось така лазівка. Без цієї лазівки всі АЗС засяють нулями, без варіантів», — вважає Льоушкін.

Він розповів, що «аграрії атакують АЗС, а там, де ліміт по 20 літрів в одну особу, там шикуються черги бабусь з каністрами від найближчого колгоспу, до тих пір, поки не висушать заправку».

Експерт зазначив, що через війну поставки пального морем заблоковані, також, відповідно, не надходить пальне з Білорусі і РФ, які давали левову частку ринку.

Залишилися тільки поставки з Європи, де немає зайвого ресурсу і вкрай складна логістика.

«Висновок поки такий: нас чекає дефіцит ресурсу у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав Льоушкін.

milkua.info

Африканська чума свиней у Європі та Азії проявлялася по-різному. У Європі надходило багато повідомлень про поширення захворювання у дикій фауні. Щодо Азії, то більшість випадків фіксували у господарствах і тільки зрідка повідомляли про випадки інфікування диких кабанів.

Є кілька причин такого різного прояву захворювання. В першу чергу, важливу роль відіграє ситуація в галузі щодо біобезпеки. Так, для прикладу, коли тварин продають та транспортують у неналежних для цього умовах, шанси на поширення вірусу зростають.

Важливу роль відіграє і послідовне інформування про вірус. З цілої низки причин, починаючи від неоптимальної ветеринарної інфраструктури і закінчуючи політичними мотивами, не всі спалахи АЧС фактично потрапляють в систему звітності Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (MEБ). Завдяки послідовному інформуванню про спалахи всіх випадків АЧС з'являється картина, яка може бути актуальна і для інших країн Азії, звідки, схоже, надходить не настільки докладна інформація, як від Росії та Південної Кореї.
Зрештою, якщо вірус поширюється серед диких кабанів, існує постійний ризик контамінації сільськогосподарських свиней у будь-який момент. Крім того, до тих пір, поки спалахи вірусу реєструють у дикій фауні, експорт м'яса свиней з країни неможливий.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Такої низької кількості виробництва, споживання і переробки молока в Україні не було останні 100 років.

Про це зауважив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, пише прес-служба організаторів.

«Згідно статистичних даних, виробництво молока в Україні складає близько 9 млн т, проте такого об'єму немає. Фактично ми маємо не більше 6 млн т», — пояснив експерт.

Серед основних стратегічних цілей розвитку молочної галузі до 2030 року Чагаровський відзначив:

Зміни до маркетингових стратегій через виробництво інноваційних конкурентоспроможних продуктів (органічні, функціональні, не на молочній основі, виробництво молочних продуктів для В2 В та HoReCa).

Необхідність модернізації переробних підприємств для збільшення енергоефективності та підвищення екологічних стандартів.

Створення центру підготовки фахівців для галузі.

Захист внутрішнього ринку, який передбачає об'єднання зусиль в боротьбі проти фальсифікатів, введення дзеркальних квот на імпорт молочних продуктів з ЄС, тарифне квотування на імпорт та паритетне відкриття ринку для Білорусії.

Створення проекту кооперації виробників та переробників.

На його думку, щоб зупинити зменшення виробництва молока і збільшення залежності від імпорту, необхідно докласти виробникам і переробникам спільних зусиль:

«Необхідно укладати річні контракти між виробником і переробником з прогнозованою ціною на сировину шляхом встановлення цінових кордонів та розробити механізми регулювання імпорту. Окрім того, потрібно привести базові показники молочної сировини до європейських норм», — підсумував Чагаровський.

milkua.info