FrieslandCampina представляє перший молоковоз з водневим двигуном

Питання якості, стандартів на сою, соєвий шрот і масло в Україні потрібно переглядати. Переробникам важко конкурувати на світових ринках і дотримуватися міжнародних вимог якості на вироблену продукцію, що має ту сировину, з якою сьогодні доводиться працювати.

Про це заявила завідувачка лабораторії Глобинського переробного заводу «Астарта-Київ» Лариса Шевчук під час масложирової конференції.

«Соєвий шрот є ключовим продуктом для нашого переробного підприємства, його частка в структурі виробництва становить 70%, ще 20% припадає на соєву олію. В сьогоднішніх умовах ми змушені застосовувати індивідуальний підхід до кожної тонни сої, яка заходить на виробництво. Це вимагає поділу сировини на елеваторах, а також продукції при виготовленні. Такий процес збільшує собівартість виготовлення шроту і впливає на ціну», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами, Глобинський завод переробляє 50% сої виробництва холдингу «Астарта-Київ», а решта надходить від сільгоспвиробників.

«Для виготовлення якісної продукції сировина повинна відповідати за якістю базисними нормам. У нас є можливість досліджувати у власній лабораторії сировину на фізико-хімічні показники, а також наявність ГМО. За кількістю перевіреної нами сої, що надходить в лабораторію на дослідження, в ході вхідного контролю, ми бачимо, що близько 70% сої, все ж ГМО-соя », - констатує Лариса Шевчук.

І пояснює, що ГМО-сої на ринку України багато не через вирощування генно-модифікованих сортів, а в основному через перехресне забруднення, яке відбувається під час збирання сої з ГМО-соєю.

«Технологія переробки даної сировини досить важка, і в результаті ми отримуємо різні кінцеві продукти з різною якістю. Тому на сьогоднішній день на підприємстві проводимо поділ ГМО-сої і не ГМО. Це трудомісткий процес, але в результаті ми можемо проводити не ГМО-шрот і не ГМО-масло. Хоча попит на цю продукцію на ринку не великий», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами також одним з важливих показників є норма вологості в сої. Ранні сорти сої, які надходять на переробку мають вологу 6-8%, при допустимій нормі 11-12%. Це теж значно впливає на переробний процес, адже порушується технологія виробництва.

ptichki.net

Ціни на молокопродукти та м'ясо в Україні будуть рости постійно. Тим часом, вартість овочів до кінця листопада не зміниться.

Про це повідомив виконавчий директор громадської організації «Економічний дискусійний клуб» Олег Пендзин.

За словами аналітика, українцям не варто чекати подорожчання овочів, поки не закінчиться збір врожаю і його не помістять в сховища.

«До середини листопада, швидше за все, все так і залишиться. Зростання вартості овочів почнеться в грудні-січні, коли до ціни додадуть вартість зберігання», - розповів О. Пендзин.

Не обійдеться без подорожчання молокопродуктів.

«Молочка дорожчатиме постійно, і це пов'язано з двома процесами. Перший носить сезонний характер, і пов'язаний з тим, що на зимовому зберіганні у тварин зменшується кількість молока. Другий момент пов'язаний із зменшенням поголів'я худоби», - повідомив аналітик.

Експерт підкреслив, що подорожчання торкнеться і кисломолочних продуктів зокрема.

«Сало подорожчало на 10% за минулий місяць. Що стосується м'яса, то воно так і буде дорожчати, як все інше. Знову ж таки, це пов'язано зі зменшенням поголів'я худоби. Процеси не зміняться, і будуть такими ж, як і минулі місяці. Тут сезонний фактор впливає в негативну сторону», - розповів експерт.

Примітно, що ціни на яйця залежать від ситуації на зовнішніх ринках.

«З ціною на яйця «гойдалки», які пов'язані з монополізацією цього ринку, і з тим, що ми досить сильно інтегровані в європейський ринок. Як тільки виникли проблеми з яйцями в Голландії, у нас ціна на яйце відразу пішла вгору. Як тільки там все стабілізується і буде більш-менш нормально, яйце стабілізується в ціні», - повідомив О. Пендзин.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, вартість набору з 23 соціально значущих продовольчих товарів, на які здійснюється моніторинг цін органами статистики, у вересні ц.р. в порівнянні з серпнем ц.р. зросла на 2,8%, або на 24,18 гривні. При цьому з початку 2017 набір подорожчав на 148,49 гривні ( «плюс» 19,9%), і в середньому по Україні його вартість склала 895,70 гривні.

milkua.info за матеріалами golos.ua

Наразі відпускні ціни на м’ясо птиці відкотилися до рівня вересня-жовтня 2021 року. Ціна на яйце зменшилася на 20-30%, як порівняти з початком цього року.

Про це заявив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«Звичайно, тут є певний вплив ринку, але й підтримка підприємств пільговим газом власного видобутку теж зіграла свою роль, – наголосив він. – Найголовніше сьогодні – що ми не спостерігаємо закриття птахопідприємств. Можливо, є переоцінка власних виробничих потужностей, де споживається багато газу та йде їх закриття».

У торгах газом на лютий брали участь близько 48 птахівничих підприємств, які мали потребу в 5,6 млн м³ цього палива, і вона була цілком задоволена.

«На березень на участь у торгах вже подала заявки більша кількість підприємств галузі – 63, вони бажають придбати 6,4 млн м³ газу, – зауважив Сергій Карпенко. – Сподіваємося, що цей обсяг буде повністю закритий».

Загалом у галузі птахівництва, за його словами, близько 200 виробників соціально значущих продуктів. Тобто близько 30% з них беруть участь у торгах газом за пільговою ціною. «Гадаю, що з часом усе більше компаній приєднуватимуться до цього процесу», – додав очільник Союзу птахівників України.

Для галузі критично важливо саме в холодні місяці, коли витрати газу на обігрів птиці найбільші, забезпечити доступну ціну на газ, підкреслив він. «Відповідно хотілося б або нормальної ціни на ринку, або продовжити дію цієї програми до вересня чи до кінця року», – зазначив Сергій Карпенко.

Можливість придбання газу власного видобутку суттєво підтримує виробників і в частині стабілізації обсягів виробництва, і в частині цінових трендів, і в забезпеченні продовольчої безпеки. На думку Сергія Карпенка, було б доречним поширити її на інші види продукції птахівництва.

«Так, нині не потрапили до «пільговиків» виробники індичатини, качатини, яєчних продуктів», – зауважив він.

ptichki.net

До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції.

Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 році, яка відбулась 20 лютого 2020 року, йдеться на сайті відомства. 

За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м'яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену.

«Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко.

milkua.info