Україна продала курятини на 580 млн доларів

За даними Державної служби статистики, у січні-вересні 2018 року в Україну було ввезено агропродукції майже на $ 3,9 млрд. Це на $ 690 млн (+20,8%) більше, ніж за 9 місяців минулого року.

Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну виступають держави Європейського Союзу. Обсяги імпортних поставок з цього регіону склали $1940 млн, тобто половину закупівель.

У країнах Азії наша держава закупила харчів на $737 млн (19%), а у країнах Латинської Америки — на суму $294 млн (7,6%). Традиційно, серед найбільших постачальників в Україну виділяються Польща ($402 млн), Німеччина ($366 млн), Франція ($185 млн), Італія ($184 млн), США ($175 млн) та Нідерланди ($160 млн).

«Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну вже кілька років поспіль залишається незмінною. При цьому зберігається тенденція 2018 року до зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком тютюну», — зауважив експерт.

Значна частка закупівель зарубіжних продуктів харчування припадає на рибу, ракоподібні та молюски. В імпорті продукції цієї групи продуктів, який за 9 місяців поточного року склав 371 млн, переважає морожена риба. Її закупили на 239 млн.

Серед товарів — лідерів за обсягами закупівель — фрукти, в основному, цитрусові і банани. Їх імпорт за 9 місяців 2018 року склав $319 млн. Насіння соняшнику для сівби за січень-вересень 2018 року імпортували на $214 млн, а насіння кукурудзи — на $114 млн.

Обсяги поставок в Україну кави та чаю за цей період становили $147 млн, а шоколаду, какао-бобів і виробів з нього — $207 млн. Олії було імпортовано на $167 млн, а поставки етилового спирту склали $153 млн. Різних харчових продуктів, у тому числі концентратів з чаю та кави, закупили за кордоном на $292 млн.

«Сукупно ці продукти утворюють понад 51% вартості вітчизняного імпорту сільгосппродукції», — підсумував Микола Пугачов.

milkua.info

Світові тенденції зменшення цін на зернові культури особливо сильно торкнулися ячменю. У нинішньому сезоні цінова ситуація по культурі представлена ​​мінімальними цінами за останні шість років.

Загальні операції з купівлі-продажу ячменю в світі досить слабкі. Аналіз торгів показав, що світовий експорт культури відстає на 8% від продажів ячменю за аналогічний час минулого сезону. Основне скорочення обсягів відбулося на європейському ринку. Україна, яка збільшила обсяги відвантажень, тільки частково змогла компенсувати падіння продажів в Європі.

У нинішньому сезоні прогнозується послаблення конкуренції серед великих експортерів. За різними експертними оцінками виробництво ячменю в світі зменшиться на 6-7%. У такій ситуації перехідні світові запаси зерна знизяться до мінімальної позначки за останні 34 роки. На ринку виникнуть передумови для збільшення цін на ячмінь.

Зерно Он-Лайн

Минулого тижня стало відомо про зміни у ветеринарному контролі на території Євразійського Економічного Союзу (ЄАЕС) і в продажі запасів інтервенційного фонду.

Ветконтроль в ЄАЕС вносить зміни в документ про митний контроль в ЄАЕС. В цілому, для імпортерів і експортерів за великим рахунком нічого не змінюється — в документ внесли уточнення і додали нові визначення.

Ветеринарні сертифікати повинні бути оформлені на російській мові, а також на мові країни-експортера і/або англійською мовою. Кожна партія ввозиться на територію ЄАЕС з дозволом і зі своїм ветсертіфікатом. У кожної партії товарів перевірятимуть документи на безпеку і електронний ветеринарний сертифікат, документи на ввезення, вивезення або транзит і відповідність цих документів Єдиним ветеринарним вимогам.

Товари повинні супроводжуватися паперовим ветеринарним сертифікатом або номером електронного ветеринарного сертифіката весь час транзиту ЄАЕС.

Серед змін також є визначення електронного ветеринарного сертифіката і електронного підпису.

Публічне обговорення змін триватиме до 22 серпня. 

milkua.info за матеріалами Milknews

Українські виробники отримали можливість постачати на ринок Туреччини додаткові обсяги аграрної продукції. Це стало можливим завдяки окремим рішенням Уряду Туреччини щодо збільшення квот і зменшення ввізного мита.

Зокрема, серед них рішення щодо імпорту в рамках тарифної квоти продукції тваринництва у відповідних обсягах із застосовуванням нульових ставок. Іншим Рішенням Кабінету Міністрів Турецької Республіки було застосовано знижені митні ставки на окремі імпортовані товари тваринницького та агропромислового комплексу.

Загалом, Урядом Турецької Республіки було зменшено мито на імпорт худоби до 26%, на імпорт туш великої рогатої худоби до 40%, а також встановлено зниження митних ставок для деяких видів імпорту пшениці та ячменю з країн ЄС та інших країн до 35−45%. Мито на імпорт кукурудзи зменшилось з 130 до 25%.

Зацікавлені українські установи і компанії щодо експорту відповідної продукції до Турецької Республіки в разі необхідності, можуть звертатись до Посольства України в Туреччині. Посольство готове надати підтримку та сприяти встановленню контактів і налагодженню взаємодії з місцевими профільними установами, у межах компетенції.

Прес-служба Мінагрополітики