Євразійський Економічний Союз вносить зміни в ветеринарний контроль

14 серпня  2020 року, на веб сайті Мінекономіки був оприлюднений прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки. Цей трирічний Прогноз був схвалений Урядом 29 липня 2020 року. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19 у світі в 2020 році, та прогнозується:

зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% у 2022 році та 4,7% у 2023 році;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 107,3% у 2021 році, 106,2% у 2022 році та 105,3% у 2023 році;

збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників — на рівні 12,1% у 2021 році, 6,0% у 2022 році та 5,1% у 2023 році;

рівень безробіття у 2021 році — 9,2%, у 2022 році - 8,5%, у 2023 році — 8,0%;

зростання експорту товарів і послуг на рівні 2,9% у 2021 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 6,4% у 2022 році та до 8,2% у 2023 році.

За словами Міністра, при доопрацюванні прогнозу на 2021−2023 роки були враховані визначені Президентом України завдання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Так, середньозважений рівень мінімальної середньозваженої заробітної плати у 2021 року становить 6250 грн., у 2022 році — 6700 грн, у 2023 році — 7176 грн.

Цей документ стане базою для прийняття стратегічних рішень органами влади. Крім того, трирічний прогноз дозволяє сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів, що позитивно відобразиться на поступовому зростанні економіки України.

«Прогнозні макропоказники будуть основою під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2021 рік», — додав Міністр.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням.

Довідково:

Прогноз розроблено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за участі зацікавлених центральних органів виконавчої влади.

Головна мета документу — формування бачення щодо найбільш вірогідного «рестарту» економіки після поширення COVID-19, траєкторії та характеру переходу до сталого позитивного розвитку у середньостроковій перспективі з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених Урядом України.

Прогноз розроблений за основним, найбільш вірогідним сценарієм, який ґрунтується на аналізі розвитку економіки впродовж останніх років, поточної економічної ситуації, що склалася внаслідок форс-мажорних обставин світового масштабу, та її наслідків для України.

Нарощування потенціалу промислового свинарства в Україні безпосередньо пов’язане із покращенням племінного ядра свиногосподарств.

Оскільки породи вітчизняної селекції не характеризувалися високими рівнем продуктивності та м’ясними якостями туш, у період становлення галузі більшість українських операторів надали перевагу імпортній генетиці. При цьому досить часто маточне поголів’я та кнурів чи спермопродукцію закуповують у різних постачальників. Як результат — значна частка промислового поголів’я свиней в Україні представлена «міжгенетичними гібридами», тож досить важко сформувати чіткий розподіл промислового сектору за генетикою.

На запит від ринку, аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» спробував це зробити. Однак, наголошуємо, що такий розподіл є умовним. Будується він насамперед на оцінці виробника, до якої генетики він зараховує поголів’я свиноматок свого підприємства. До уваги не брався аналіз програм відтворення: іншими словами, не з’ясовували генетику кнурів, яких використовують для запліднення свиноматок та продукування ремонтного молодняка.

Об’єктом дослідження стало 87 компаній, чиє сукупне маточне поголів’я складає 200 тис. гол. чи 95% поголів’я основних свиноматок станом на початок року. Згідно з відповідями промислових виробників свинини, генетичний профіль промислового маточного поголів’я виглядає так:

• близько 40% припадає на данську генетику.
• друге місце посідає PIС — 21,2% маточного поголів’я.
• майже така ж частка французької генетики: сьома частина (13,7%) промислових свиноматок представлена СhoiceGenetics, понад 8% — Ахiom.
• хоча Ra-SeGenetics та Hypor не так масштабно представлена серед маточного поголів’я, що потрапило в фокус дослідження, чистопорідні та термінальні кнурі цих генетичних компаній користуються значною популярністю на ринку.
• варто також відзначити, що деякі великі оператори продовжують працювати з тваринами вітчизняної селекції. Хоча лише кілька свиногосподарств мають запатентовані лінії, їх частка сягає 6,6% сукупного маточного поголів’я сільськогосподарських підприємств.

Щодо підприємств, що не увійшли до переліку опитаних, вони представлені невеликими комплексами (менше 500 гол. маточного поголів’я). За оцінками експертів ринку генетики для свинарства в Україні, саме такі оператори найбільш схильні закуповувати реммолодняк у різних постачальників та «експерементувати» з програмами відтворення.

*наведений розподіл сформовано за оцінками промислових виробників свинини та представників генетичних компаній

pigua.info

Статус АЧС-позитивної країни ускладнює відкриття нових ринків для української свинини, проте не робить це неможливим.

Про це заявив директор Департаменту міжнародних комунікацій внутрішніх та зовнішніх зв'язків Держпродспоживслужби Костянтин Паскевич, говориться у повідомленні Асоціації свинарів України.

За його словами, через поширення в Україні АЧС Південна Корея та 5 інших країн, зокрема і Китай, поставили спілкування щодо допуску нашої продукції свинарства на їхній ринок на паузу. Однак перемовини з низкою інших країн тривають.

«Відповідні вимоги від В'єтнаму вже опрацьовані, тож у кінці червня їх направили для подальшого розгляду та оцінки. На цьому ж етапі наразі знаходяться перемовини з Гонконгом. З березня 2021 р. фахівці ДПСС працюють над акредитаційними вимогами щодо поставок охолодженої та мороженої свинини до Сінгапуру. Наразі підписаний двосторонній сертифікат, за яким можна постачати термічно оброблену свинину, тобто консервовані продукти з неї», — повідомив Паскевич.

Крім того, Держпродспоживслужба відправила запит щодо відкриття ринку ПАР для експорту м'яса свинини, тож тепер очікує відповіді та переліку їхніх акредитаційних вимог.

agroportal.ua

Локомотивом вітчизняної тваринницької галузі є птахівництво. Про це йдеться у звіті Антимонопольного комітету України за результатом дослідження загальнодержавного м’ясного ринку, передає УНН.

«Ринки продукції птахівництва в Україні відіграють надзвичайно важливу роль, адже птахівництво — одна з найбільш динамічних галузей тваринництва, що характеризується швидкими темпами відтворення поголів’я, найменшими витратами матеріальних засобів і затратами людської праці на одиницю виробленої продукції», — йдеться у звіті Комітету.

Продукція галузі займає важливе місце в забезпеченні населення високоякісними дієтичними продуктами харчування, дослідили в АМКУ.

«А м’ясо птиці, завдяки харчовій цінності, вважається одним із найбільш корисних і поживних продуктів, які необхідні для здорового та збалансованого харчування людини», — йдеться у документі.

Куряче м’ясо є одним з найпоширеніших не лише в Україні, а й в усьому світі, кажуть в АМКУ.

«З огляду на відсутність заборон з боку певних релігій», — додали у Комітеті.

У Комітеті констатували, що м’ясо птиці є однією з базових складових «споживчого кошика», як дорослих, так і дітей. Так, минулого року річна норма споживання м’яса птиці дитиною до 6 років становила 5,8 кг, з 6 до 18 років — 14 кг.

«Потреба працездатного населення була визначена на рівні 14 кг та для осіб, які втратили працездатність, встановлювалась на рівні 5 кг на рік», — повідомили у Комітеті, посилаючись на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Джерело: УНН