Україна відкрила новий ринок збуту для експорту яєць

Скорочення обсягів експорту зерна та відсутність місць для його зберігання, нестача кормів для тварин та зупинка роботи переробних підприємств — серед основних проблем вітчизняних аграріїв. Про такі виклики в умовах війни перед агросектором розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов виданню Comments.ua.

За його словами, аграрії сподівалися продати продукцію й отримати живі гроші для фінансування посівної. З іншого боку, зерно з минулорічного врожаю й цьогорічного треба буде десь зберігати, якщо робота портів до кінця року не буде розблокована. Якщо раніше Україна експортувала 4 млн тонн зерна на місяць, то зараз, за різними оцінками, коли налагодяться поставки, Україна зможе вивозити лише 600 тис. тонн в місяць, в кращому випадку 1 млн тонн, але тоді доведеться скоротити експорт іншої продукції, пояснює експерт.

«Відповідно, на початок осені без експорту, а лише з внутрішнім споживанням будемо мати запасу 30−32 млн тонн. Це забагато. Нам на рік потрібно лише 25 млн тонн. Ми сіємось і будемо сіятися. Навіть якщо врожай 2022 року буде становити 60 млн тонн, що означає дуже поганий врожай для країни, бо ми останні роки збирали 100 млн тонн, то все одно цього буде забагато. Ми стикнемося з тим, що немає де його зберігати. Тому зараз обсягів експорту в 600 тис. тонн й навіть 1 млн тонн на місяць недостатньо. А з рештою що робити? В цьому основна проблема, бо через обмеження експорту та блокування портів аграрії не мають коштів. Вони розраховували, що реалізують зерно й профінансують посівну. З прийняттям постанови уряду та збільшенням експорту, а ми над цим працюємо з Міністерством, та закупівлями в держрезерв ситуація покращиться, бо аграрії отримають живі кошти», — додає Михайло Соколов.

Для аграріїв всіх областей було дуже важливим звернення президента Зеленського, який сказав, що вони повинні сіятися також й на тимчасово окупованих територіях, наголошує експерт.

«Цей сигнал був дуже важливим і люди будуть робити свою справу. Я не розділяю думку, що все пропало й на окупованих територіях нічого не буде — буде й більш того, ми розраховуємо, що цей врожай будемо збирати вже ми, як це і повинно бути, і продавати на експорт теж будемо ми», — говорить заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

У фермерів, що займаються тваринництвом, наразі через бойові дії є проблеми з кормами та переробкою їх продукції. Прогнозувати втрати в цій галузі важко, однак багато фермерів намагаються зберегти поголів'я тварин. Деякі підприємства з переробки молока продовжують працювати та постачати свою продукцію до міст.

«Дійсно є проблеми. Через бойові дії припинили роботу багато переробних підприємств. Якщо ви виробляєте молоко, ви повинні його постачати постійно, ви не можете не доїти корів. Війна завдала важкого удару по тваринництву. В деяких фермах є проблема з кормами. Буде скорочення в цій галузі, але наскільки воно буде значним зараз сказати складно. Будемо відновлювати це після війни. Але загроза того, що тваринництво зазнає втрат дійсно є», — переконаний експерт.

uacouncil.org

Згідно з прогнозами ФАО, світове виробництво м’яса скоротиться в 2019 році вперше за більш ніж два десятиліття.

ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) в опублікованому продовольчому прогнозі передрікає скорочення світового виробництва м’яса.

Згідно з прогнозами ФАО, світове виробництво м’яса скоротиться в 2019 році вперше за більш ніж два десятиліття, що обумовлено спалахом африканської чуми свиней (АЧС) в Китаї, яка знищує стада тварин.

Очікується, що виробництво м’яса великої рогатої худоби, овець, птиці та свиней складе 335 млн. тонн, що на 1% нижче, ніж минулого року.

«Спад обумовлений очікуваним скороченням виробництва свинини в Китаї як мінімум на 20%, на частку якого зазвичай припадає майже половина світового виробництва. Виробництво м’яса птиці в Китаї, навпаки, стрімко збільшилося і, як очікується, зросте на 17% за рік, тоді як загальне виробництво м’яса в країні скоротиться на 8%», — йдеться в документі.

На свинину, як правило, припадає більше третини світового виробництва м’яса, на свійську птицю — 39%, на яловичину — 21%.

Найбільш помітне зростання м’яса очікується в Аргентині, Бразилії, Європейському союзі і США. Прогнозується, що світовий товарообіг м’ясними продуктами зросте на 6,7% цього року, тоді як товарообіг інших продовольчих товарів знижується.

У доповіді міститься оцінка виробництва молока, згідно прогнозів воно збільшиться на 1,4%. Майже 90% цього зростання буде обумовлене збільшенням поголів’я молочного стада в Індії і Пакистані.

milkua.info

Долар падає. Але чи знизить це ціни на пестициди, добрива, паливо та сільгосптехніку напередодні аграрного сезону?

З другої половини січня гривня дорожчає — з 18 січня по 13 лютого курс відносно долара зріс більше ніж на 1 гривню за даними НБУ. Причини — великий об'єм надходження валюти від реалізації продукції сільськогосподарської та металургійної галузей, а також грудневий транш МВФ. Напередодні аграрного сезону це може зіграти на руку сільгоспвиробникам, які саме зараз купують пестициди, добрива та паливо — продукти, які залежать від курсу валют, повідомляє agravery.

Пестициди в гривні дешевше

Ця група товарів цілком залежить від імпорту, навіть ті компанії, які виробляють препарати для захисту рослин в Україні купують сировину закордоном. Тому в усіх прайс-листах ціна на ці продукти вказується в іноземній валюті, не дивлячись на те, що розрахунки відбуваються в гривні. «Сировина закупляється за дев’ять місяців до сезону по існуючому курсу. Але ціна в доларах, не дивлячись на його падіння, не зміниться і в результаті виходить, що наші препарати в гривні дещо подешевшають. Тому ті сільгоспвиробники, які продали свою продукцію ще по високому курсу, а купляти пестициди будуть вже по низькому, виграють від цього», — стверджує керівник відділу розвитку продуктів та сервісів засобів захисту рослин ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець. Проте, за його словами, ціна на сільгосппродукцію була доволі низькою і у багатьох аграріїв ще залишились великі запаси на складах, які з часом будуть реалізовані. Тож зіграти на різниці курсів їм не вдастся.

Підтверджує незмінність цін на пестициди в доларах, а також їх здешевшання в гривні і менеджер зі збуту компанії «Елемент-Холдинг» Вікторія Трохіменко. За її словами, у цій ситуації втратять гроші лише компанії, які імпортують препарати з Китаю, оскільки вони підписали контракти та розрахувались при великому курсі долара, а будуть реалізовувати свою продукцію по низькому курсу — отже в гривнях вони втратять.

Проте, на цьому ринку ціна залежить не лише від курсу долара, а і від часу покупки. Якщо брати заздалегідь, то виходить дешевше, говорить директор дистриб’юторської компанії «Іннарія» Володимир Урзіков. «Як каже один мій знайомий, ринок ЗЗР це як ринок авіаперевезень. Ти можеш купити квиток в Барселону за $20, якщо будеш брати його за півроку, а напередодні вильоту ціна буде значно дорожчою», — стверджує він.

Добрива — не все так просто

А от із добривами ситуація дещо складніша — тут усе залежить не лише від курсу валют, а й від регуляторних органів, власного виробництва та трейдерів. «Валютні коливання — це основний фактор зміни ціни добрив на ринку. Проте частина імпортних добрив була закуплена трейдерами ще до Нового року по старому курсу. Вже було придбано до 30% селітри під весняне внесення. Тому ціна на цей продукт не зміниться. А от ціна на карбамід та КАС на світовому ринку доволі відчутно падає. Але це здешевшання буде стосуватись лише трейдерів, які зараз купують ці продукти, тоді як для кінцевого споживача ціна не впаде. В сезон ніхто ціну знижувати не буде. Принаймні вона не буде рости навіть на вітчизняні добрива, оскільки імпортери будуть стримувати це зростання. Проте, усе може змінитись, якщо втрутиться регулятор, який може ввести квоти чи мита», — стверджує аналітик ринку добрив компанії «Інфоіндустрія» Михайло Саницький.

Здешевшання добрив відмічають і у компанії «Елемент-Холдинг». «Україна наразі імпортує до 70% усіх добрив і курсові коливання однозначно впливають на кінцеву ціну. Лише добрива з Литви за останній час подешевшали на 200−300 гривень за тонну. І у цій ситуації виграє той сільгоспвиробник, котрий продав свою продукцію раніше і отримав гривню по гарному курсу. Тепер він має змогу купляти товари, чия ціна в гривні зменшилась через падіння курсу долара. А от для тих, хто зараз продає сільгосппродукцію за валюту та переводить її в гривню ніяких змін не відбулось. Проте, наразі купити закордоном карбамід майже не можливо, його ніхто не продає. Білоруси в першу чергу забезпечують свої потреби і нічого не відвантажують до України. Литва тільки розпочинає поставки в Україну і скоро прийдуть перші вагони карбаміду. Власні заводи також не можуть похвалитись високою активністю. ОПЗ так і не запустився, Черкаський Азот також майже нічого не дає. Тому поки цей продукт придбати майже неможливо», — запевняє Вікторія Трохіменко.

Нафта зростає, а гривня дорожчає

А от з паливом не все так однозначно — його ціна зросла не дивлячись на падіння курсу іноземної валюти. Проте, як стверджує керівник консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, це пов’язано більше із зростанням цін на нафту у світі. «Вартість палива в Україні залежить від двох факторів: курсу валют та від ціни на нафту на світовому ринку, оскільки ми імпортуємо 80% нафтопродуктів. Станом на 13 лютого ціна на дизельне пальне на оптовому ринку України складає 25 740 гривень за тонну і наразі вона падає. Але станом на початок року вона була на 730 гривень дешевше. Це пов’язано із тим, що нафта подорожчала за цей період на $ 5 за барель. У січні на європейському ринку дизельне пальне коштувало $ 536 за тонну, а сьогодні — $ 586, тобто якщо перевести це в гривню, то там ціна зросла на 1400 гривень. Отже падіння курсу долара стримало таке стрімке зростання ціни на дизпаливо», — стверджує Сергій Куюн. За його підрахунками, при незмінній ціні на світовому ринку зростання курсу валют в Україні на одну гривню призводить до подорожчання палива на 80 копійок за літр і навпаки.

Але якщо дивитись на короткострокову динаміку, то ціна все-таки знижується, підтверджує Вікторія Трохіменко. За її словами на даний час фіксується падіння ціни на паливо за рахунок курсу долара та відсутності дефіциту на ринку.

Техніка не відчує змін

А от на ринку техніки ніяких змін у ціні не передбачається, впевнений директор компанії «Марком» Валерій Берлет: «Для техніки це дуже короткостроковий період і тому зниження ціни на техніку через курсові коливання не відбудеться. Та і вибори скоро, а тому курс буде зростати. Більше того, наразі продажі сільгосптехніки дещо впали через певну насиченість ринку». Відкладений попит був реалізований у 2017 році, тому у 2018 році була протилежна тенденція. У 2017 році ринок сільгосптехніки складав $ 1,3 мільярди, тоді як у 2018 році він впав до $1 мільярду. Тому цього року ніхто не буде опускати ціни. За словами експерта, імпортери вже заплатили за техніку свої гроші і не бажають втрачати прибуток, який і так з'їдає інфляція.

Ринок ріпаку найменше постраждав від воєнних дій. За перше півріччя 2021/22 МР було реалізовано понад 98% усього експортного потенціалу. Частка експорту у врожаї ріпаку перевищила 90%.

Про це заявила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва.

«Особливістю 2021/22 МР є відносно високі відвантаження ріпаку в період воєнних дій, що стало можливим за рахунок вирішення логістичних проблем, відновлення та створення нових логістичних ланцюжків за наявності попиту з боку країн ЄС. Ця тенденція відзначалася за останні три місяці, коли щомісячний експорт перевищував середній показник трьох попередніх років: квітень — на 160%, травень — на 274%, червень — на 469%», — зазначила експерт.

Ключовий імпортер ріпаку — країни ЄС, частка участі знижена до 67% проти 83% роком раніше за рахунок виходу на ринок України Пакистану (12% всього експорту) та нарощування закупівель з боку Бангладеш.

На думку аналітика, у 2022/23 МР український ринок ріпаку залишатиметься заручником війни:

небезпека та непередбачені втрати під час збирання врожаю;

ціна ріпаку на внутрішньому ринку на 32% нижча за торішню;

низький ступінь укладання форвардних контрактів в умовах війни та невизначеності;

проблеми логістики призведуть до тривалого експортного сезону;

останні позитивні новини про переговори щодо «зернового питання» дають надію на розблокування портів, у такому разі ріпак буде однією з пріоритетних експортних позицій;

за рахунок активізації торгівлі, у разі розблокування портів, ціни на ринках ріпаку, які зазнали значного коригування після історичних максимумів, можуть отримати підтримку.

AgroPortal.ua