Україна віддає перевагу виробництву на своїй території — Петрашко

Валовий надій молока за 10 місяців поточного року склав 7 млн 528,4 тис. т, що на 6% менше, ніж за відповідний період минулого року. Це відбулось за рахунок значного падіння виробництва в господарствах населення.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Співвідношення промислового та молока від населення за період склало 30,6% до 69,4%.

Промисловий сектор:

Сільськогосподарські підприємства забезпечили 2 млн 305,8 тис. т молока-сировини, що на 0,6% менше, ніж на цю дату торік. Найбільший приріст обсягів забезпечили господарства Тернопільської (+13,9%; 97,6 тис. т), Херсонської (+10,1%; 41,5 тис. т) та Вінницької (+5,9%; 187,8 тис. т) областей. При цьому, основний вал забезпечили товаровиробники Полтавської (326,7 тис. т), Черкаської (242,3 тис. т) та Харківської (206,6 тис. т) областей.

Господарства населення:

Господарства населення виробили 5 млн 222,6 тис. т молока, що на 7,2%, менше, ніж минулоріч. Найбільше цьому сприяло падіння виробництва у Харківській (-20,6%; 160,6 тис. т), Черкаській (-14,2%; 120,2 тис. т) та Херсонській (-13,6%; 165,7 тис. т) областях.

Яна Лінецька зазначає, що особливих змін в динаміці до кінця року очікувати не варто.

«Швидше за все, річне падіння обсягів залишиться в межах 5−6%. Промисловий сектор покаже стабільність виробництва з символічним скороченням в межах відсотка. А от домогосподарства закінчать рік зі значним мінусом в межах 8−8,5%. Події наступного року будуть залежати, як ніколи, від урядових рішень. Галузь дійшла тієї критичної точки, коли без прийняття впливових підтримуючих дій далі руху немає. Найперше потрібно вирішувати питання податкового навантаження, як на товаровиробників, так і на споживачів, та збільшувати дотування галузі скотарства та молокопереробки», — говорить експертка.

Прес-служба Асоціації виробників молока

У Мінекономіки 17 листопада презентували проект концепції державної цільової програми розвитку галузі скотарства до 2030 року.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

За словами Тараса Висоцького, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, аналіз галузі тваринництва показав, що через різні економічні чинники в Україні спостерігається зменшення промислового виробництва як молока, так і яловичини.

«З метою розвитку промислового скотарства, стимулювання виробництва продуктів харчування тваринного походження, поліпшення генофонду ВРХ, розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі яловичиною, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі Мінекономіки спільно з профільними асоціаціями розробило відповідний документ з розвитку галузі скотарства на найближчі 10 років», — розповів Висоцький.

Так, досягнення поставлених цілей передбачається через вжиття низки заходів, які можна класифікувати за трьома аспектами. Так, буде збережено та посилено існуючі механізми підтримки галузі скотарства, зокрема, з фокусом на здешевлення залучення інвестицій.

«Другий аспект — пріоритетний розвиток фермерського сектору виробництва, заохочення трансформації особистих селянських господарств у фермерські, сімейні фермерські господарства та фізичні особи-підтримці. Ще один напрям — створення умов для забезпечення простежуваності, безпечності продукції, стимулювання розвитку переробної галузі для створення точок доданої вартості», — додав заступник міністра.

Зазначається, що серед очікуваних результатів реалізації концепції до 2030 року: збільшення поголів'я корів молочного напряму продуктивності в сільськогосподарських підприємствах на 11%, збільшення обсягу частки промислового виробництва продукції щороку на 2%, збільшення кількості тваринницьких ферм та комплексів, які застосовують новітні технології та сучасне обладнання, створення додаткових робочих місць тощо.

На погашення боргів за програмами держпідтримки за 2019 рік виділено 200 млн грн. А вже нові програми держпідтримки АПК на 2021 у сумі 4 млрд грн, замість запланованих 8,2 млрд грн, демонструють, що урядовці не розуміють важливості аграрного сектору для економіки країни.

Про це заявив голова спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час «Всеукраїнського молочного форуму-2020», пише agropolit.com.

«Вперше почув про заплановану державну підтримку на аграрній виставці, де презентували програму державної підтримки на 2021 рік. І там була цифра 8,2 млрд грн. Це те, що планувалося виділити на аграрний сектор. Останню інформацію, яку нам озвучило Міністерство фінансів, то ця державна підтримка знизилася в два рази. Це 4 млрд гривень. Думаю, що це нічого, відверто. І ті, хто робили цю програму, очевидно, не розуміють важливості аграрного сектору для економіки України. Тому що це більше іронія», — заявив Чагаровський.

Він додав, що на підтримку тваринництва виділили з держбюджету у 6 разів менше від мінімальної потреби.

«Можу сказати, що за перше півріччя 2020 року виділили 1 млрд на погашення зобов’язань за 2019 рік. І тільки 200 млн грн. виділили на підтримку тваринництва. Фактично з 1,2 млрд грн на підтримку тваринництва сьогодні виділили200 млн грн. Це нічого. Це знову свідчить про те, що багато державних діячів не розуміють важливості аграрного сектору. Сподіваюсь, що у нас заговорять про створення міністерства аграрної політики та господарства, і що його створять найближчим часом, і буде з ким розмовляти та розробляти спільну національну програму», — сказав Чагаровський.

Через світову пандемію світова економіка зіткнулася з кризою: падіння цін на нафту. Нам довелося стати свідками історичної події нафтового ринку, яку вже охрестили «чорним понеділком».

Про це пише Валерія Шаймухамєтова, керівник відділу маркетингу та аналітики Fenix Agro.

Ринок ф'ючерсів на нафту марки WTI (West Texas Intermediate) з поставкою в травні в понеділок, 20 квітня, закрився на рівні -37.63 дол. за барель. Ми не ретранслюємо цю аномалію на все майбутнє нафтового ринку, для його розвитку є багато додаткових чинників. Але, що можна точно сказати: понеділок 20 квітня 2020 увійде в історію і буде описуватися в книгах. Та й наступні місяці 2020 року, обіцяють бути не менш захоплюючими. Агросектор — порівняно з долею нафти та сфери послуг — виглядає не так вже й фатально. Ціни на зерно залишаються досить стабільними, та й великої волатильності на ринках немає.

Сьогодні для зернового ринку погодні умови є ключовим ціноутворюючим фактором. В процесі весняної сівби всі гравці європейського зернового ринку фокусуються на прогнозах формування нового врожаю. У Франції спостерігається скорочення посівних площ пшениці на 3−5% проти торішнього показника. Посіви зернових знаходяться в хорошому стані, але в гіршому, ніж у минулому році. Так, згідно з даними французького агентства FranceAgriMer, в хорошому і відмінному стані знаходиться 61% посівів пшениці, тоді як в 2019 році цей показник становив 83%. Аналогічна ситуація з пшеницею в Польщі, Німеччині та в інших європейських країнах-виробниках зернових. Що стосується Причорноморського регіону, то поки і в Росії, і в Україні стан посівів оцінюється як хороший. Але, минулого тижня аналітики зернового ринку почали знижувати зроблені раніше прогнози збору зерна в РФ цього року. Але, нові оцінки залишаються вище показника врожаю минулого року, який склав 121,2 млн/т (у тому числі 74,5 млн/т пшениці). Щодо України, то останнім публічним прогнозом лишається прогноз скорочення валового збору пшениці в Україні на 10% від Інституту аграрної економіки. Уточнюється, що цього року виробництво пшениці прогнозується на рівні 25,6 млн/т, що нижче за показник 2019 року, але більше, ніж в 2018 р, коли виробництво зернової склало 24,6 млн/т.

«Для України, яка має запас переважної більшості сільськогосподарських культур, таке зменшення не буде критичним. З огляду на те, що за більшістю продукції експортно-орієнтованих культур: пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, ріпак — ми очікуємо деяке зменшення виробництва (від 3,5% по ріпаку до 10% по пшениці), то можна прогнозувати і деяке зменшення обсягів їх експорту. Найбільш відчутним воно може бути по пшениці як основної продовольчої культури», — розповів експерт ІАЕ.