Україна наростила експорт свинини в 2 рази

На Черкащині щорічно виробляється 510−530 тис. тонн молока, що задовольняє потребу споживчого ринку та молочної переробної промисловості.

Про це повідомляє прес-служба Черкаської ОДА.

«Стабільність галузі забезпечується завдяки постійному підвищенню молочної продуктивності худоби, яка за сім місяців цього року збільшилася на 33 кілограми та становить 3930 кілограмів від корови, а за останні 5 років збільшилася на 1200 кг та перевищила шеститисячний рубіж», — зауважують в ОДА.

На початок реформування аграрного сектору економіки у веденні галузі молочного скотарства використовувалися застарілі технології з привʹязним утриманням корів та доїнням у переносні відра. Залучення у сільське господарство вітчизняних та іноземних інвестицій започаткувало переведення галузі на індустріальну промислову основу.

«Цілеспрямована робота дала змогу провести реконструкцію 14 молочних комплексів, де утримується майже 8 тисяч корів та на промисловій основі виробляється третина молока від обсягів вироблених сільськогосподарськими підприємствами області», — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Вчені Лідського університету (Велика Британія) встановили, що гриби можуть стати екологічною заміною добрив для зернових культур.

​Так, науковці провели досліди зі зниження обсягів внесення добрив. Вони вирішили зупинитися на спорах грибів, які ввели в корені пшениці та інших зернових культур. В результаті вдалося покращити засвоєння культурами таких поживних елементів, як азот і фосфор.

Під час подальшого дослідженні фахівці встановили, що ці речовини постачали самі гриби під час росту рівня вуглекислого газу.

Вони припустили, що це пов’язано з партнерством грибів і рослин, при якому останні отримують від перших велику кількість додаткових поживних речовин із ґрунту.

Відкриття, на думку авторів, може стати основою для нових систем землеробства, а саме — допоможе фермерам менше залежати від використання добрив.

Agravery

За даними Державної служби статистики України чисельність свиней у сільськогосподарських підприємствах станом на 1-ше квітня становила 3,53 млн голів. За рік промислові свиногосподарства збільшили поголів’я на 5%.

«Найпомітніша позитивна динаміка відбулася саме протягом першого кварталу 2019-го, адже другу чверть року вітчизняні свиногосподарства починають з поголів’ям, що на 4,6% чи на 150 тис. гол. більше ніж на початку року», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Аналітики АСУ зазначають, що така позитивна динаміка дозволила компенсувати скорочення кількості свиней у присадибному секторі:

«Число утримуваних свиней у господарствах населення продовжує скорочуватись. Так, рік тому кількість свиней на присадибних ділянках була на 4% чи на 119 тис. гол. більшою, зараз — 2,63 млн голів. Втім, таке відхилення «перекрило» нарощування поголів'я у промисловому свинарстві, яке спостерігається у 2/3 регіонів України. Тож на початку другого кварталу число «індустріальних» свиней в Україні відновилося до рівня 2017-го року».

Позитивні зміни, відповідно, торкнулися і внутрішньої пропозиції живця з боку промислових виробників свинини. Так, дані офіційної статистики свідчать, що протягом першого кварталу сільськогосподарські виробники свинини реалізували на забій 1,13 млн гол. живою масою 123,4 тис. т. У наслідок збільшення кількості реалізованих на забій свиней (+3%) та середньої забійної ваги (110 кг проти 108 кг у першому кварталі 2018-го), пропозиція живої ваги свиней на забій зросла на 4,4%. 

pigua.info

На початку впровадження аграрних розписок в Україні виробники оформляли їх в основному під заставу майбутнього урожаю традиційних олійних та зернових культур. Проте зараз до цього процесу вже додатково залучено 25 сільськогосподарських продуктів, серед яких ягоди (чорниця, малина, шипшина, кавуни), фрукти (яблука), овочі (картопля, морква, зелений горошок, часник), а також рис, гречка, гірчиця, сіно та молоко.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час засідання консультативної ради проекту «Аграрні розписки в Україні», яке відбулося 6 листопада. Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, керівник програми з розвитку фінансування агросектору міжнародної фінансової корпорації (IFC) Групи Світового банку Лія Сорока, Директор Швейцарського бюро співробітництва Хольгер Тауш, керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Групи Світового банку Хелен Фейрлемб, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

«Протягом трьох років в Україні успішно реалізується проект із впровадження аграрних розписок. Лише за 10 місяців 2018 року виробники залучили 3,3 млрд грн, а це 75% від загальної суми, оформивши 521 аграрну розписку. І якщо раніше ми були акцентовані на зерновому ринку, то сьогодні спектр заставної продукції значно розширився», — відмітила Олена Ковальова.

Заступник Міністра додала, що за всю історію існування в Україні аграрних розписок 90% видано малим та середнім виробникам. Такі цифри підтверджують державну політику від Уряду та Мінагрополітики, яка спрямована на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників.

Вона зауважила, що за три роки функціонування проекту, який розпочався із формування законодавчої бази, було сформовано та запущено Національний реєстр аграрних розписок, оформлено 703 аграрних розписок на 4,5 млрд грн, до Реєстру постійно підключаються нові нотаріуси.

Всі організатори та партнери проекту налаштовані на те, щоб проект мав своє продовження. Мінагрополітики зі свого боку працюватиме над подальшим опрацюванням законодавчої бази. Крім того, планується спільна робота Міністерства із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо запуску аграрних розписок як цінних паперів на фондовий ринок.

«Система функціонування аграрних розписок сформована, вона цікава постачальникам, тому що збільшується потреба у вхідних ресурсах. Також заінтересований фінансовий сектор — деякі банки організували спеціальні програми кредитування із залученням аграрних розписок. І, безумовно, зацікавлені виробники, адже це можливість отримати необхідні матеріальні ресурси та кошти, щоб почувати себе більш впевнено під час посівної та збиральної кампаній», — резюмувала Олена Ковальова.

minagro