Україна на 20 місці серед світових виробників органіки

За період з 26 вересня по 2 жовтня 2020 року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про виявлення 392 осередків особливо небезпечних хвороб в 18 країнах світу.

Офіційні джерела вперше підтвердили коронавірусну інфекцію COVID-19 у собак в Японії (4 вогнища). Крім того, дане захворювання продовжують реєструвати у домашніх тварин і американських норок на звірофермах США (2).

Африканську чуму свиней відзначили на території Болгарії (1), Угорщини (17), Німеччини (9), Латвії (3), Молдови (1), Польщі (7), Росії (2) Румунії (33) і Філіппін (14).

Ветеринарні служби Македонії (192) ведуть боротьбу з блютангом. Про випадки високопатогенного грипу птахів повідомили офіційні джерела В'єтнаму (4), Росії (5) і Тайваню (1). Повідомлення про нові випадки класичної чуми свиней надійшли з Японії (73). Захворювання відзначили як серед поголів'я диких кабанів, так і серед домашніх тварин. У Мавританії (4) зареєстровані випадки лихоманки долини Ріфт. Бруцельоз відзначили на території Лівії (1). Про нові осередки геморагічної хвороби кроликів повідомили офіційні джерела Мексики (15). Лихоманку Західного Нілу зареєстрували у синантропних і зоопаркових птахів і коней в Німеччині (7) і Франції (2). Вогнища низькопатогенного грипу зафіксовали на страусових фермах в ПАР (2).

У Росії зафіксували спалахи хвороби Ньюкасла (3 осередки), віспи овець і кіз (2 осередки), заразного вузликового дерматиту (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Незважаючи на економічну кризу, викликану Covid-19, і невизначеність, пов'язану з Brexit, протягом першого півріччя ЄС має позитивне сальдо торгівлі агропродовольчими товарами в розмірі €27,4 млрд.

Про це повідомляє прес-служба Єврокомісії.

«В перші шість місяців 2020 року торгівля агропродовольчими товарами з Євросоюзу продовжила рости, так імпорт склав €62,7 млрд (зростання на 2,5%), експорт — €90,2 млрд (на 3%)», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що експорт з ЄС показав високі темпи зростання в Китаї, в країнах Близького Сходу і Північної Африки. Поставки в Китай зросли на €2,23 млрд. Це відбулося за рахунок продажів свинини, експортна вартість якої збільшилася на €1,74 млрд, а також пшениці, м'яса субпродуктів і дитячого харчування. «В регіоні Близького Сходу і Північної Африки вартість агропродовольчого експорту особливо зросла в Саудівській Аравії (на €484 млн), Алжирі (€385 млн) і Марокко (€313 млн). Це було обумовлено високим попитом на ячмінь і пшеницю», — зауважили у Єврокомісії.

Що стосується торгівлі ЄС із Великобританією, вартість експорту до Великобританії в першій половині 2020 року впала на €521 млн, причому основними категоріями продуктів стали вино, м'ясо птиці, фрукти, овочі та масло. Значне падіння також було зафіксовано у вартості експорту ЄС до США (падіння на €440 млн), Гонконгу (на €245 млн) та Сінгапуру (на €219 млн).

«Brexit надав серйозний вплив на вартість імпорту з Великобританії, який впав на €863 млн. Найбільше постраждали спиртні напої і лікери, макаронні та кондитерські вироби, шоколад і кондитерка. Також було зафіксовано зниження на €304 млн вартості імпорту агропродовольчих товарів з США. Це сталося за рахунок падіння споживання сої в ЄС», — додали аналітики. Разом з тим, вартість закупівлі товарів з України знизилася до €328 млн, а для Індії на €241 млн. Позитивна динаміка торгівлі була зафіксована відносно імпорту з Індонезії, Канади та Малайзії.

«Збільшення вартості закупівель з Індонезії (€574 млн) і Малайзії (€326 млн) було обумовлено пальмовою олією. У той же час як високий імпорт ріпаку та соєвих бобів привів до зростання вартості імпорту з Канади на €535 млн», — підкреслили фахівці. Крім того, відбулося збільшення вартості імпорту з Бразилії на €496 млн за рахунок сої, і Туреччини на €364 млн за рахунок цитрусових, а також фруктів і овочів.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) презентувало перелік агропродукції, яка постачатиметься за квотами в рамках зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Канадою. Про це йдеться у доповіді викладеної на сайті МЕРТ.

Експорт українських товарів до Канади

3 моменту набуття чинності Угодою, Канада відкриє для українських експортерів 98% свого ринку товарів. Але ЗВТ передбачає квоти лише на 22 аграрні групи українських товарів:

• пшениця ячмінь і продукція їх переробки
• молочні продукти
• курятина і субпродукти з курятини
• індичка та субпродукти з індички
• яйця інкубаторних курей та курчат
• яйця і яєчні продукти
• яловичина та телятина маргарин свинина
• арахісове масло

Інші товари з моменту набуття чинності ЗВТ ввозитимуться до Канади без мита.

Імпорт канадських товарів до України

Зі свого боку Україна зобов'язалася: здійснити повну лібералізацію для 72% товарів та скасувати ввізні мита з використанням перехідних періодів (З, 5 та 7 років) для 27% товарів, впровадити часткову лібералізацію для чутливих сільськогосподарських товарів.

Поетапне скасування ввізних мит:

• 3 роки — живі вівці та птиця, яловичина, баранина, горіхи, продукція борошномельно-круп'яної промисловості, соуси, супи і заготовки тощо;
• 5 років — окремі субпродукти свиней, плоди та насіння олійних культур, інші жири та олія рослина тощо;
• 7 років — свинина свіжа та охолоджена молоко та вершки, яйця птиці, мед, овочі, ковбаси тощо.

Часткова лібералізація

М’ясо та субпродукти птиці морожені, масло тваринне, сир, маргарин та суміші тощо. Зокрема, на окрему продукцію м’яса птиці, щодо якої Україна має значний експортний потенціал, ставки ввізних мит знизяться лише на 20% протягом 7 років.

Тарифні квоти:

• морожена свинина та субпродукти, сало;
• вилучено з режиму вільної торгівлі цукор (8 позицій).

З моменту набуття чинності угоди ЗВТ Канада може ввозити до України безмитно такі групи товарів:

Риба та морепродукти, зернові, арахіс, олійне насіння та плоди інших олійних культур, шоколад, хлібобулочні і кондитерські вироби, соки фруктові, пиво, вино тощо.

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795, 9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура експорту аграрної продукції була такою:

країн Азії — 41,4% (6 529 млн дол. США);

країн ЄС — 33,9% (5 344,2 млн дол. США);

африканських країн — 15,2% (2 400,5 млн дол. США);

країн СНД — 6,6% (1 045,2 млн дол. США);

США — 0,4% (66,4 млн дол. США);

інших країн — 2,5% (390,2 млн дол. США).

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції — Китай (8,6%), Єгипет (7,5%), Нідерланди (7,1%), Індія (7,1%), Туреччина (6,7%).

Так, найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури — 43,3%, олії — 20,8% та насіння олійних культур — 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту продукції рослинництва — на 22,9% (кукурудзи — на 61,3%, пшениці — на 26%, насіння ріпаку — на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії — на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії — в 2,2 рази, ячменю — на 24,5%, сої — на 14%, олії соєвої — на 56,3%, олії соняшникової — на 1,9%, тютюну та виробів з нього — на 13,6%, а також продукції тваринництва — на 5,7% (м'яса та субпродуктів домашньої птиці — на 15,3%, молока згущеного — на 36,5%, меду — на 26,4%, яєць птиці — на 13,9%, живої ВРХ — на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції — 6,9%.

minagro.gov.ua