Україна може відновити експорт м’яса ВРХ до Єгипту найближчим часом

Карантинні зони у зв'язку з появою африканської чуми свиней «дійшли» до Гданська. Небезпечний вірус поширився більш ніж на третину території Польщі.

Поширення територією Польщі вірусу АЧС привів до неминучого. Європейська комісія на початку цього тижня розширила зони з обмеженнями. На півночі жовта зона починається вже від Гданська, і до неї потрапили такі міста, як Плоцьк, Скерневице і Радом. На півдні зона з обмеженнями вже включає Тарнобжег і майже доходить до Перемишля.

У Виконавчому рішенні від 3 вересня 2019 р. зазначено, що в Польщі, Литві, Румунії, Болгарії та Угорщині виявили нові випадки африканської чуми у диких і домашніх свиней. В результаті недавніх випадків хвороби і беручи до уваги поточну епідеміологічну ситуацію в ЄС, проведена повторна оцінка та актуалізація поділу на карантинні зони в цих державах. Крім того, були переоцінені і актуалізовані заходи з управління ризиком.

У Польщі в серпні 2019 року виявили три випадки африканської чуми свиней у кабанів в жовтій зоні, визначеної першою частиною програми до Виконавчого рішення 2014/709/UE. На думку експертів ЄС, ці факти означають зростання рівня ризику. У зв'язку з цим, зазначені території з цього моменту будуть знаходитися в 2-й частині програми, тобто вже в червоній зоні.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Молочне козівництво буде розвиватися в усьому світі.

Таку думку висловив головний ветеринарний лікар групи компаній «Хунланд», керуючий директор консалтингової компанії «ФармСолюшн» Герт ван дер Хайден.

«У світі зростає населення і з ним зростання споживання продуктів харчування. Козяче молоко вважається більш корисним», — зазначив експерт, називаючи одним з факторів розвитку козівництва важливість продовольчої безпеки.

Найбільші виробники козячого молока в світі — Індія (26,4%), Бангладеш (12,5%), Судан (7,8%), Пакистан (4,2%), Франція (2,9%).

«В Європі ферми стають професійними, індустріальними», — зазначив Герт ван дер Хайден.

За його словами, в Європі на початку 2000-х козяче молоко займало 3,5% від загального обсягу молочного ринку, в 2016 році цифра досягла 12,9%.

«За останні 17 років у світі спостерігається 4-кратне зростання виробництва козячого молока. Середньорічний приріст — 27%. Цією стійкий і надійний тренд», — заявив експерт.

The DairyNews

6 серпня набрав чинності наказ Мінагрополітики №76, яким затверджено форми для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.

Про це повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З метою забезпечення спрямування державної підтримки у 2021 році за бюджетною програмою КПКВК 2 801 580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», зокрема за напрямом фінансова підтримка розвитку фермерських господарств, наказом Мінагрополітики від 12.07.2021 № 76 затверджено відповідні форми:

заявки для отримання часткової компенсації витрат фермерським господарствам, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами (крім новостворених);

реєстру одержувачів часткової компенсації витрат, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;

заявки для отримання фінансової підтримки новостворених фермерських господарств для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг;

реєстру одержувачів фінансової підтримки для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг;

заявки для отримання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) — новоствореним фермерським господарствам;

реєстру новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія;

зведеного реєстру новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія;

заявки для отримання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів усіх напрямів продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п'яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства;

зведеної відомості про нарахування сум дотації за утримання корів.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 04 серпня 2021 р. за № 1011/36 633.

Цей наказ набрав чинності 6 серпня 2021 року (з дня його опублікування в «Офіційному віснику України» № 60/2021).

У рамках проєкту Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», що реалізується спільно зі Світовим банком, проводиться підготовча робота щодо будівництва прикордонних інспекційних постів (ПІП). Програмою передбачено будівництво десяти таких постів до кінця 2023 року.

Прикордонні інспекційні пости контролюватимуть безпечність харчових продуктів, основуючись на вимогах та найкращих практиках ЄС, та відслідковуватимуть відповідність продукції санітарним та фітосанітраним заходам. На даний час призначені прикордонні інспекційні пости відсутні на території України, а контроль здійснюється у митницях призначення в середині країни.

В рамках проєкту здійснюється спільна робота з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерством фінансів, Державною митною служби та Державною прикордонною службою.

Наразі триває підготовча робота: вирішуються питання передачі у користування Держпродспоживслужби земельних ділянок, на яких будуть розташовані прикордонні інспекційні пости та узгоджуються містобудівні умови. Ці та інші питання були обговорені 20 квітня під час наради з представниками Світового банку.

«Прикордонні інспекційні пости дозволять підвищити рівень контролю безпечності харчових продуктів та здоров'я тварин, — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. — Крім того, це допоможе більш ефективно працювати в напрямку запобігання поширенню на території країни небезпечних інфекційних хвороб від тварин, які імпортуються в Україну».

Довідково: Будівництво прикордонних інспекційних постів відбуватиметься відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 2042 від 18.05.2017 та Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 27.08.2019.

Прес-служба Держпродспоживслужби