Україна може поставити рекорд з експорту м'яса птиці

Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) повинна розробити нову стратегію безпеки харчових продуктів до 2022 року.

Комітет із сільського господарства (COAG), погодився підтримати ФАО в розробці нової стратегії, пише food safety news.

COAG визнав зв'язок між безпекою харчових продуктів і продовольчої безпекою. Він закликав ФАО включити підхід, який допомагає країнам у впровадженні існуючих інструментів для зміцнення національних систем контролю харчових продуктів.

Експерти також визнали, що жодна група не може вирішити всі проблеми безпеки харчових продуктів, і порадили ФАО та Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) використовувати партнерські відносини для створення багатосекторальних і міждисциплінарних рішень.

В обґрунтуванні стратегії було відзначено, що зміни в продовольчих системах вимагають переосмислення місця безпеки харчових продуктів в сталому розвитоку.

Переглянутий підхід надасть рекомендації з управління непередбаченими глобальними проблемами і кризами, які можуть вплинути на постачання продовольством. Розробка такої стратегії допоможе забезпечити облік міркувань безпеки харчових продуктів з точки зору науки, регулювання та розвитку потенціалу.

На думку ФАО, глобалізація, нові оцифровані канали розподілу, електронна торгівля і неформальні ринки можуть негативно вплинути на безпечність харчових продуктів, якщо ними не управляти. Роль соціальних мереж також слід розглядати як частину стратегії.

Для довідки: COAG складається з більш ніж 100 країн-членів і збирається кожні два роки. Він розглядає загальні політичні та нормативні рекомендації з питань, включаючи безпеку харчових продуктів.

AgroPortal.ua

Спалах африканської чуми свиней на території України вперше виявили у 2012 році, утім активне поширення вірусу почалося 2014 року. З того часу в країні зафіксовано 518 випадків захворювання, а збитки від поширення АЧС оцінюються в більш ніж 200 млн гривень. Про це свідчать висновки аналізу від видання latifundist.com, розроблені на основі даних Державної служби статистики, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН і галузевих асоціацій.

Найбільше від поширення африканської чуми свиней в Україні постраждали господарства населення: із 518 спалахів хвороби 315 було зафіксовано в особистих селянських господарствах. Ще 116 випадків стосувались захворюваності серед диких кабанів, а 87 – спалахи на промислових підприємством.

Піком захворюваності став 2017 рік, коли було зареєстровано 163 спалахи АЧС. З 2018 року почалася низхідна тенденція. У 2019 році в Україні зафіксували 53 випадки африканської чуми свиней, а за 6 місяців 2020 року виявили ще 9 спалахів хвороби. Востаннє АЧС виявили 4 червня в особистому селянському господарстві на Тернопільщині.

Загалом через АЧС в Україні було знищено більш ніж 300 тис. голів свиней.

Meat-Inform

У Міністерстві розвитку економіки торгівлі та сільського господарства вважають, що 4 млрд грн держпідтримки аграріям недостатньо, тому в наступному році ця сума буде вищою.

Про це в інтерв'ю виданню «Фокус» сказав міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко.

«На цей рік у держбюджеті для аграріїв закладено 4 млрд грн. Вважаю, цього недостатньо, на наступний рік плануємо значно підвищити суму», — сказав Петрашко.

За його словами, головним пріоритетом є відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів'я.

«Також будемо пропонувати парламенту нові програми, наприклад, агрострахування від посухи, зрошення. Це стратегічно важливо, тому що клімат змінюється і аграрії на півдні країни все більше схильні до ризиків. Ще одним новим напрямком буде підтримка нішевих культур. Також нам гранично важливо створити інструменти, за яких будемо експортувати не тільки зернові, але й продукцію з доданою вартістю у значних обсягах. Така конвертація вигідна для аграріїв і всієї країни», — зазначив Петрашко.

«Тільки бюрократи виграють від нової версії Спільної сільськогосподарської політики ЄС», — сказав голова найбільшої французької асоціації фермерів FNSEA Крістіан Ламберт під час фермерських протестів в Парижі, які виступили проти планів змінити сільгоспполітику ЄС.

Ламберт прокоментував зустріч у паризькій штаб-квартирі Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) з питання про майбутнє CAP, який обговорювався Європейським комісаром з питань сільського господарства Філом Хоганом, міністром сільського господарства Франції Стефаном Травертом і представниками міністерств сільського господарства з інших країн ЄС.

Єврокомісія готує нову версію CAP, яка буде реалізовуватися в 2020 році. Політики обіцяють, що фермери виграють від майбутніх змін, якими нібито передбачено спрощення процедур і підвищення ефективності надання держпідтримки. У підготовленому проекті, який буде презентований громадськості в травні 2018 року, є моменти, що викликають занепокоєння з боку Франції та Польщі. Остання побоюється, що її дотації будуть переглянуті і віддані іншим державам, які зможуть потіснити поляків на своїх внутрішніх ринках.

Найважливіший момент новій редакції CAP — майбутні скорочення дотацій через Brexit. Великобританія є четвертим за величиною платником в бюджет ЄС, і її вихід з ЄС, запланований на березень 2019 року, не дозволяє робити будь-які прогнози майбутнього бюджету CAP.

Міністр Траверт також критикував «занадто складні і нечіткі критерії», згідно з якими будуть надаватися субсидії. Франція хотіла б, щоб на наступному етапі CAP «створила реальний кризовий резерв, гнучкий і простий», — цитує представника французького Міністерства сільського господарства економічний щоденник Les Echos.

Французькі фермери виступили «проти все складнішої ситуації, в якій вони знаходяться», і проти міжнародних угод, які «загрожують недобросовісною конкуренцією».

PigUA.info