Україна має шанс стати одними з найбільших виробників яєць і курятини в світі

За 9 місяців 2019 року на території 18 областей виявлено 47 випадків захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) (31 випадок — серед домашніх тварин, 10 — в дикій фауні та 6 — інфіковані обʼєкти), що на 79 випадків менше порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

У кожному разі підтвердження АЧС проводяться заходи відповідно до діючої сьогодні в Україні Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.03.2017 за № 432/30300. В результаті проведених заходів в Україні з початку 2019 року оздоровлено 56 неблагополучних по АЧС пунктів виявлених в 2018-2019 роках, у тому числі з 11 неблагополучних пунктів карантин знято протягом останнього місяця.

Карантин продовжує діяти в 11 неблагополучних пунктах по АЧС, а саме: в Миколаївській (2), Запорізькій (2), Кіровоградській (2), Одеській (1), Донецькій (1), Херсонській (1), Волинській (1) та Львівській (1) областях.

agravery

У Запорізькій області 184 фермери звернулися до державних органів для отримання державної дотації на вирощування молодняку ВРХ. Загалом вони претендують на суму близько 350 тис. грн. Про це повідомляє прес-служба Запорізької ОДА.

Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання, з урахуванням віку молодняку, у таких розмірах:

за період утримання молодняку віком від 1 до 5 місяців — 300 грн за голову;

за період утримання молодняку віком від 5 до 9 місяців — 700 грн за голову;

за період утримання молодняку віком від 9 до 13 місяців — 1 500 грн за голову.

«Часткова компенсація фізичним особам за вирощування та утримання молодняку великої рогатої худоби сприятиме підняттю життєвого рівня сільського населення області та позитивно вплине на збільшення виробництва м'яса яловичини в регіоні», — зазначив виконувач обов’язків директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Андрій Поляков.

Усього на підтримку розвитку галузі тваринництва у поточному році урядом передбачено виділити 4 млрд грн, у тому числі 700 млн грн — на спеціальну бюджетну дотацію за вирощування молодняку ВРХ.

milkua.info

За даними Державної служби статистики України у першому півріччі виробництво молока в країні у порівнянні з тим же періодом минулого року скоротилося на 1,8%.

Тривале зниження виробництва молока господарствами населення вже давно нікого не дивує, але ось уповільнення приросту виробництва сільгосппідприємствами трохи насторожує. За результатами півріччя сільгосппідприємства не пішли в мінус, але якщо за п’ять місяців приріст до минулого року був +3,6%, то за шість вже тільки +1,7%. Тобто, або Держстат кардинально «перерахував» піврічні показники, або виробництво молока цією категорією, що помітно знизилося: -4% до травня і -4% до червня минулого року.

При цьому слід зазначити, що поголів'я корів в сільгосппідприємствах практично не зменшилася відносно минулого року, скорочення склало всього -0,2%. Тоді, виходить, що на надої сильно вплинула погода: перепади тиску і часта зміна температур.

У підсумку, за даними Держстату виробництво молока в Україні в першому півріччі склало 4,96 млн. тонн, що на 1,8% нижче аналогічного періоду минулого року. Господарствами населення було вироблено 3,5 млн. тонн (71% від загальної кількості), що на 3,2% менше, ніж в першому півріччі минулого року. За цей же період сільгоспвиробники додали +1,4%, що становить 1,4 млн. тонн.

Поголів'я продовжує скорочуватися (-3,5%), але ситуація кардинально відрізняється у різних категоріях виробників: якщо в останні роки динаміка зниження в сільгосппідприємствах і господарствах населення була приблизно однакова, то на перше липня сільгоспвиробники «втратили» всього — 0,2% поголів'я, в той час як поголів'я в господарствах населення скоротилося на 4,4%. Загалом кількість корів в Україні в середині 2018 року склала 2 035,4 тис. голів.

milkua.info

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.