Україна посіла 54 місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки 2020 року

26-лют-2021

Україна посідає 54 місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки 2020 року, розробленому The Economist Intelligence Unit за підтримки Cortevа Agriscience.

Підрозділ досліджень та аналізу The Economist Intelligence Unit (EIU) за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Cortevа Agriscience оприлюднив дев'ятий Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI). GFSI 2020 розглядає продовольчу безпеку в контексті доходів та економічної нерівності, гендерної нерівності та різноманітності стану навколишнього середовища і природних ресурсів.

Зазначимо, що індекс звертає увагу на системні прогалини та на посилення їх впливу на продовольчі системи через COVID-19. За результатами аналізу, глобальна продовольча безпека знижується вже другий рік поспіль. Попри це показники України в рейтингу з минулого року покращились на 2,7 балів та зараз країна займає 54-ту позицію.

agravery.com

Більше новин
Україна впевнено рухається до відновлення довоєнних показників експорту
12-вер-2022

Очікуваний експорт у вересні – близько 5 млн т сільськогосподарської продукції. Про перспективи експорту та його важливість для України та світу розповів під час ефіру «Суспільне спротив» перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Можливість експортувати є критично необхідною для українського аграрного сектору. Для внутрішнього споживання використовується 25−30% сільськогосподарської продукції. Близько 70% йде на експорт, щоб нагодувати сотні мільйонів людей у світі», — акцентував Тарас Висоцький.

За його словами, Україна в умовах війни може збільшувати темпи експорту до 1 млн т щомісяця.

Висоцький додав, що у вересні очікують експортувати близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції.

«Зростання експорту позитивно впливає на економіку в цілому, забезпечує макроекономічну стабільність, стримує інфляцію. Фермери можуть продавати збіжжя за ціною, вищою за собівартість. Аграрний сектор створює сотні тисяч робочих місць. А це податки до місцевих бюджетів, до загального бюджету. Це забезпечує стабільність гривні. Збільшувати експерт важливо й заради валютної виручки, стабільного обмінного курсу», — зазначив перший заступник Міністра.

аgravery.com

Детальніше
В Європі змінюється споживання кормових матеріалів
07-лип-2017

Європейський Союз (ЄС) є другим за величиною споживачем кормових матеріалів в світі після Китаю, випереджаючи за цим показником США і Бразилію. Однак структура споживання оновлюється від року до року, і в 2017 р вона також зазнає певних змін, наголошується в звіті Rabobank.

В середньому в останні роки частка зерна в структурі споживаних кормових матеріалів в ЄС становить 70%. Ще 25% припадають на частку шроту олійних культур. В цілому регіон споживає близько 18% всього зерна, використовуваного для потреб комбікормової промисловості в світі.

Разом з тим в 2016 р за даними Rabobank, багато країн ЄС, такі як Франція, використовували рекордно низьку кількість зерна в комбікормах, в першу чергу через поганий врожай, який знизив сукупне виробництво пшениці в Європі на 10% - до 136 млн т .

В результаті в 2017 р, як передбачається, пшениця в структурі комбікормів в ЄС буде в значній мірі замінено на ячмінь. Так, з 60 млн т врожаю ячменю близько 40 млн т в цьому році піде на покриття потреб комбікормової індустрії, що на 10% перевищить рівень минулого року.

Фахівці Rabobank також підрахували, що в структурі шроту олійних культур близько 31% в 2017 р припадатиме на соєвий шрот, 13% - на ріпаковий шрот, ще 7% - на шрот соняшнику і близько 3% - на ядра кокосового горіха.

All About Feed

Детальніше
Як домашнім господарствам перейти на виробництво якісного молока
24-січ-2018

Заборону на продаж домашнього молока ІІ сорту від населення відклали до 1 липня 2018 року, але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.

Нагадаємо, що після заборони домашнього молока продавати його можна буде на виробництво казеїну.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3, вищий сорт — до 300 тис./см3, перший сорт — до 500 тис./см3, другий сорт — до 3000 тис./см3. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см3, першого сорту — ≤ 600 тис./см3, другого сорту — ≤ 800 тис./см3. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

agropolit.com

Детальніше
Рівень загрози спалахів АЧС залишається надзвичайно високим — Лапа
28-бер-2018

У 2018 році в Україні зафіксували 41 випадок захворювання тварин на африканську чуми свиней (АЧС).

Про це повідомляє голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Так, з початку року спалахи АЧС виявили: 14 — домашні свині, 4 інфіковані об’єкти, решта — дика фауна.

«Зменшилась кількість захворювань серед свійських свиней. Це велика профілактична робота і власний досвід. Люди не сприймали загрозу так серйозно, поки не зіштовхнулися з нею», — зауважує голова.

За його словами, завдяки активному моніторингу вдалося збільшити кількість виявлених спалахів африканки в дикій фауні. Чим більше виявляємо вірус в дикій фауні, тим менша ймовірність попадання в свійський сектор. Тому статистика захворювань зменшилась, але рівень загрози залишається надзвичайно високим.

PigUA.info за материалами agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок