Україна і Китай будуть посилювати торговельно-економічне співробітництво

Про це зазначила в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час понад двогодинного спілкування з аграріями, членами Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), в м. Умань.

Аграрні виробники занепокоєні якістю аграрної освіти в нашій державі. Адже, на практиці саме їм доводиться брати на роботу випускників із середньою спеціальною освітою із низьким рівнем професійної підготовки.

«На сьогодні мережа аграрних закладів освіти в Україні складається з 22 закладів, з яких 17 — це університети. Але, на жаль, сучасна аграрна освіта не забезпечує реальні потреби аграрного ринку праці в Україні. Особисто я є прихильником дуальної освіти, яка вже успішно працює в Німеччині», — наголосила в.о. Міністра Ольга Трофімцева.

На переконання в.о. Міністра, майбутнє аграрної освіти в Україні залежить від ефективної співпраці держави та бізнесу.

Вона навела приклад, що в Україні вже у вересні стартує новітня магістерська програма «Агрокебети» за спеціальністю «Агроменеджмент». Цей проект реалізується спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБІП) та представниками Українського Клубу Агарного Бізнесу (УКАБ).

За словами в.о. Міністра, ще одним із яскравих прикладів є Український Аграрний Ліцей (УАЛ) — освітній заклад нового формату. Це приватний середній навчальний заклад ІІІ ступеня, з аграрним нахилом, розташований в м. Умань. В його основу лягли принципи естонської та фінської системи середньої освіти та заснований ВАР.

Прес-служба Мінагрополітики

Війна сповільнила ділову активність всіх без винятку українських підприємств. Були втрачені ланцюги поставок, існують обмеження доступу до ресурсів розвитку, проблеми зі збутом та експортом продукції. Проте саме малий та середній бізнес зазнав найбільших втрат через низький рівень його економічної стійкості. Більшість мікро, малих та середніх підприємств (ММСП) стикаються з однаковими проблемами під час війни, що перешкоджають розвитку бізнесу.

Тому, експерти USAID АГРО вивчили проблеми розширення ринків збуту ММСП і систематизували основні механізми, яких варто дотримуватись для якнайшвидшого відновлення бізнесу, — вони викладені у посібнику «Розвиток локальних ринків збуту та забезпечення продовольчої безпеки на місцевому та національному рівнях».

Метою посібника є розробка плану дій ММСП під час війни для збільшення об'ємів продажу продуктів харчування з доданою вартістю. А також надати ММСП рекомендації щодо сучасних способів, інструментів, механізмів розширення та пошуку нових ринків збуту шляхом налагодження зав’язків із торговими мережами, локальними магазинами, електронними майданчиками, обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Також посібник містить інформацію про особливості налагодження прямих продажів харчових продуктів ММСП, про специфіку організації продажів харчових продуктів через посередників, про досвід компаній, які змогли за короткий період відкрити для себе нові канали збуту.

Завантажити посібник можна за посиланням: backend.avm-ua.org/uk/posts/post/create?lang=uk&scenario=post

Публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Кабінет Міністрів України наступного року розраховує зібрати врожай на підконтрольних територіях у розмірі 70-75% показників 2022 року, попри негативні чинники в агросекторі країни, спричинені російською воєнною агресією.

Зібрати врожай Україні також допоможе підтримка міжнародних партнерів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Цього року було посіяно озимих зернових на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур весною засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що велика мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати», — розповів прем'єр.

Він наголосив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно вплинути на валовий збір урожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.

Крім того, у 2022 році агровиробники України отримали портфельні гарантії за кредитами майже на 24 млрд грн, а за програмою «5-7-9» надано 81,2 млрд грн кредитних коштів.

«Підтримуватимемо агросектор і надалі, але ресурс у нас обмежений. Тому ведемо переговори про підтримку від ЄС, США, ФАО. З багатьма таких домовленостей уже досягнуто, зокрема з Єврокомісією, USAID, вони готові фінансувати і грантові програми для підтримки агровиробників, і кредитні програми», — зазначив прем'єр-міністр.

Шмигаль також наголосив на важливості продовження Стамбульських зернових угод, оскільки морський експорт сільгосппродукції дає змогу виживати українським фермерам та аграріям. Окрім того, постачання продукції АПК з України гарантує стабільність геополітичної ситуації в Африці та на Близькому Сході, оскільки українське зерно для багатьох країн є ключовим чинником недопущення голоду.

Виробництво свинини в Україні 2021 року зросте на 3,1%, м'яса птиці - на 0,1%, тоді як виробництво яловичини знизиться на 6,0%, молока і молочних продуктів - на 4,2%, яєць - на 4,3%, вилов риби - на 2,3%, такі баланси попиту і пропозиції оприлюднило Мінекономіки в четвер.

Згідно з ними, виробництво м'яса птиці в Україні в 2021 року становитиме 1,43 млн тонн, експорт знизиться на 0,9% - до 430 тис. тонн, а імпорт - на 7,1%, до 104 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, річна пропозиція м'яса птиці на внутрішньому ринку перевищить попит в 1,3 раза - на 326 тис. тонн в абсолютному виразі.

Відомство вважає, що виробництво свинини в Україні в 2021 році зросте порівняно з 2020 роком на 3,1% - до 740 тис. тонн, а попит перевищить пропозицію на 10,9%, або 90 тис. тонн. Імпорт цього продукту за аналогічний період знизиться на 2,9% - до 100 тис. тонн, тоді як експорт зросте на 20% - до 10 тис. тонн.

Згідно з очікуваннями Мінекономіки, виробництво яловичини в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 6,0% - до 294 тис. тонн, а внутрішня пропозиція перевищить попит усього на 3,6%, або 11 тис. тонн. Як вважають у відомстві, за таких умов експорт впаде на 26,3% - до 28 тис. тонн, тоді як імпорт зросте на 5,8% - до 17 тис. тонн.

За даними Мінекономіки, виробництво молока та молочних продуктів в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,2% - до 9,10 млн тонн, з яких 2,79 млн тонн буде вироблено підприємствами, а решта - домогосподарствами населення. При цьому імпорт цього продукту за аналогічний період зросте на 0,08% - до 750 тис. тонн, а експорт знизиться на 10,4% - до 360 тис. тонн, що є наслідком перевищення внутрішнього попиту над внутрішньою пропозицією на рівні 420 тис. тонн.

Відомство очікує, що виробництво яєць в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,3% - до 896 тис. тонн (за перерахунку на середню вагу одного яйця - 57,75 г), а річна пропозиція перевищить попит на 153 тис. тонн. У результаті експорт цього продукту знизиться на 3,8% - до 150 тис. тонн, тоді як імпорт прогнозується на рівні 2020 року - 3 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, вилов і видобуток риби і рибних продуктів в Україні в 2021 році зросте в порівняно з 2020 роком на 2,3% - до 126 тис. тонн, але все одно попит перевищуватиме пропозицію на 420 тис. тонн, або в 4,3 раза. Як наслідок, імпорт цієї продукції становитиме 430 тис. тонн (зростання на 0,1%), тоді як експорт збільшиться на 12,5% - до 16 тис. тонн.

Відомство очікує, що річне споживання в 2021 році на одну людину в Україні м'яса птиці збережеться на рівні 26,5 кг, свинини зросте на 2% - до 19,7 кг, а яловичини знизиться на 2,8% - до 7 кг. У Мінекономіки також оцінюють зростання споживання молока та молочних продуктів на 0,04% - до 206 кг, риби і рибних продуктів - на 0,07%, до 12,8 кг і зниження яєць на 2,1% - до 280 штук.

Як повідомлялося, згідно з інформацією Держстату, виробництво молока в Україні в 2019 році скоротилося на 3,7% порівняно з 2018 роком - до 9,69 млн тонн. У 2019 році вироблено 3,48 млн тонн м'яса (у живій вазі), що на 4,8% більше, ніж у 2018 році. Виробництво яєць за аналогічний період збільшилося на 3,4% - до 16,68 млрд шт.

interfax.com.ua