Україна та Ефіопія погодили вимоги до імпорту живих тварин та продуктів тваринництва

У пріоритеті українських свинарів — скорочення падежу та ефективна годівля. Такими підсумками бенчмаркінгу* вітчизняних свиногосподарств за 2020-ий поділилися аналітики Асоціації «Свинарі України».

У дослідженні взяло участь 24 підприємства, які представляють 1/5 ринку промислової свинини в Україні.

Вибірка представлена виробниками усіх розмірів: від 100 свиноматок до флагманів з першої десятки найбільших свиногосподарств.

У 2020-му більшість підприємств-респондентів успішно попрацювали над покращенням своїх виробничих показників: «Порівняння з даними попереднього раунду бенчмаркінгу вказує, що за кожним з аналізованих показників покращення продемонструвала понад половина респондентів. Основними векторами вдосконалення стали підвищення збереженості поголів'я та ефективності годівлі. Так, збільшення коефіцієнтів збереженості тварин відзначаємо на усіх етапах виробництва, а конверсія та середньодобі витрати корму на дорощуванні та відгодівлі менші ніж роком раніше», — коментує координатор дослідження Олександра Бондарська.

Показники продуктивності свиноматок не встановили нових рекордів за результатами 2020-го, проте середня кількість живонароджених поросят в розрахунку на свиноматку за цей період наблизилася до 30 голів: в середньому по вибірці показник склав 29,5 гол./рік. Середня кількість відлученців на свиноматку склала 26,5 гол. (проти 25,3 гол. за результами 2019-го), а максимальний показник сягнув 36,4 поросяти на свиноматку, що на 5% більше за відповіний максимум попереднього дослідження.

Показник товарності виробництва також помітно покращився. Хоча найбільша кількість реалізованих свиней в розрахунку на свиноматку на рік залишилася на рівні 33,6 гол., середній показник підвищився  до  23,8 гол., що на 5% вище, ніж за результатами 2019-го. При цьому значення відповідного показника у половини цьогорічної вибірки перевищує вказаний середній рівень.

Асоціація «Свинарі України»

Аналітики Rabobank вважають, що світовий сектор птахівництва відновиться в наступному півріччі, але проблеми в Європі все ще існують.

 Попит на птицю в усьому світі буде більш оптимістичним у другій половині року, оскільки заходи щодо стримування Covid-19 в секторах ресторанів і готелів будуть ослаблені. Але проблеми, що зачіпають Європу, можуть означати, що загальне виробництво птиці в ЄС буде нижче в цьому році.

Covid-19 і АЧС струснуть світові ринки птиці

У дослідженні Rabobank стверджується, що перспективи поступово поліпшуються після шторму, що обрушився на галузь в першій половині року, і це пов'язано зі зростанням попиту з боку сектора громадського харчування. Аналітики Rabobank вважають, що в другому півріччі попит на птицю покращиться завдяки найбільшому фактору економічного спаду, який робить світові ринки більш волатильними і орієнтованими на ціни. Такі умови, як правило, є позитивними для сектора виробництва домашньої птиці, оскільки вона є найдешевшим м'ясним білком з коротким і гнучким виробничим циклом.

Нен-Дірк Малдер, старший аналітик Rabobank - Animal Protein, сказав: «Волатильність може посилюватися постійними проблемами, пов'язаними з балансом попиту і пропозиції, а також нестабільністю обмінного курсу. З іншого боку, щодо ведмежий прогноз цін на корми забезпечить виробникам деяке полегшення з точки зору витрат їх бізнесу ».

Вплив глобальних торговельних відносин на ринок птиці

Глобальна торгівля залишиться нестабільною в другій половині року, і, хоча попит відновиться, дисбаланс попиту та пропозиції, нестабільність обмінних курсів і проблеми доступу можуть спотворити торгові потоки. Тенденція до покупки місцевих продуктів може вплинути на ринок в цілому.

Нарешті, торгові угоди і обмеження можуть продовжувати розхитувати глобальні торговельні потоки. Торговельні відносини між США і Китаєм, Brexit і рух на Близькому Сході з метою поліпшення продовольчої безпеки є основними факторами, які можуть порушити світову торгівлю птицею.

Ще до того, як ми дізналися, що Covid-19 взагалі існував, перспективи світового птахівництва в 2020 році виглядали кілька більш позитивно, ніж в 2019 році, згідно з аналізом Rabobank.

Rabobank очікує, що після зниження в першій половині 2020 року ціни на птицю будуть відновлені в другій половині 2020 року. Особливо це буде помітно в країнах, що розвиваються, таких як Пакистан, Іран, Бангладеш, Перу і кілька африканських країн, в яких ціни різко впали до історичного мінімуму. Місцеві виробники виграють від відновлення сектора громадського харчування, так як розподіл на цих ринках сильно залежить від громадського харчування та традиційних каналів збуту.

meatinfo

Яку було випущено за результатами міністерської зустрічі в ООН, що відбулася в Нью-Йорку 18 травня.

Міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський у своєму зверненні до міністрів акцентував на тому, що для світової продовольчої безпеки надзвичайно важливим і першочерговим завданням є припинення війни росії проти України та розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. А також підкреслив, що для українських фермерів сьогодні вирішується майбутнє трьох урожаїв та в принципі їх подальша робота.

«По-перше, наші фермери не можуть експортувати ще минулорічний врожай. По-друге, через окупацію і військові дії ми зберемо лише половину цьогорічного врожаю — його експорт так само може бути заблокований. Велика частина посівів озимої пшениці була проведена на сході, де ведуться активні бойові дії, та півдні, який частково окупований. Росіяни активно викрадають зерно з цих територій. Фермери не зможуть там збирати врожай; а якщо зберуть, не зможуть його реалізувати. По-третє, під загрозою опинилась наступна посівна кампанія озимих, адже фермери не змогли продати свій врожай і не мають коштів для придбання пального, добрив, засобів захисту рослин, а також їм просто ніде цей урожай зберігати. І замість озимої пшениці їм значно вигідніше сіяти ріпак», — зазначив Микола Сольський.

Він наголосив, що продовольча ситуація дедалі загострюватиметься. Кожна держава світу вже почала платити ціну за російську агресію в Україні через дефіцит зерна та інфляцію.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Наступного року Кабмін пропонує виділити на протиепізоотичні заходи 687 млн грн. Це навіть більше, ніж розрахувала Держпродспоживслужба, яка порахувала, що їй необхідно 680 млн грн, повідомляє прес-служба Аgravery.com. За даними відомства, гроші будуть направленні на профілактику та діагностику сказу, африканської чуми свиней (АЧС), туберкульозу, лейкозу ВРХ, сибірки, ящура, хвороби Ньюкасла, грипу птиці, сальмонельозу.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, основну загрозу сьогодні для тваринництва несе африканська чума свиней, яка набула рекордних масштабів — 109 випадків з початку року. Станом на перше вересня в Україні зафіксували 19 неблагополучних пунктів щодо лейкозу, з початку року зареєстрували 660 неблагополучних пунктів щодо сказу, з них залишилось 222. Крім того, виявили один випадок сибірки та 5 випадків грипу птиці.

АЧС досі на свободі

Саме АЧС, за словами консультанта ФАО Андрія Панкратова, стала причиною того, що свинарі вирізали 2% свиней. Загалом же, за інформацією Держстату поголів’я в Україні за рік зменшилося майже на 10%, до 8,6 млн. За вісім місяців поточного року з таким діагнозом знищили 26,5 тис. голів. Останній випадок у вересні стався на фермі «Пелехів-Агро» на Полтавщині, де знищили більше 5 тис. свиней. А з моменту розповсюдження хвороби, з 2014 року, було вирізано саме через захворювання ще 130 тис. свиней. Також хвороба впливає на експорт продукції свинарства. За даними аналітичного відділу Асоціації свинарів України, минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія. Зазначається, що заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити дохід від експорту у січні-липні 2017 щонайменше на $5 млн. Загалом експорт свинини приніс $8,3 млн.

«В першу чергу гроші мають бути направленні на моніторингові дослідження, необхідність збільшення яких вже закладена у законі № 0906 „Про безпечність та якість продуктів харчування“», — вказав голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк. Крім того, за словами Владислава Ханаєва, фахівця з ветеринарних питань компанії «Берінгер Інгельхайм», потрібно виділяти гроші в першу чергу на повернення коштів за вилучених тварин, на утилізацію та дизенфіканти. «Спалення свиней має відбуватися за державний рахунок та фахівцями Держветфітослужби, проте виділених цього року коштів не вистачає. Тому якщо на підприємство потрапляє АЧС, то воно за свій рахунок проводить всі потрібні заходи. Я дуже сумніваюсь, що негативна ситуація із поверненням коштів за вилучення зміниться. Краще б направили всі зусилля на локалізацію хвороби і її знищення», — вважає він.

У той же час Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України, зауважує, що в 2017 році більш-менш працює система виплат за вилучених свиней, але теж з огляду на те, що частина лягає на обласні бюджети. Хоча все ж існує проблема з ліквідацією спалахів на підприємствах. Наприклад останні випадки на Західній Україні намагаються гасити без нормальної техніки та дезинфікантів, тому підприємства купують все за власний рахунок.

Сказ, сибірка, нодулярний дерматит ВРХ: на що ще варто виділити гроші?

Минулого року в Україні боялися занесення нодулярного дерматиту ВРХ. Проте жодного випадку на території України не було, а вакцинацію в буферній зоні так і не провели. У той же час Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до широкомасштабної вакцинації великої рогатої худоби, щоб стримати нодулярний дерматит в Східній Європі і на Балканах, особливо в районах, де ризик є найбільш високим.«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з’являється в останні місяці в Албанії, Греції та Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», — сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

Не варто також забувати про те, що в липні цього року на Сумщині було виявлено трупи двох овець, заражених сибіркою. За інформацією Держпродспоживслужби, було проведено щеплення всього сприйнятливого поголів’я тварин у загрозливій щодо сибірки зоні. Ігор Присяжнюк констатує, що спалахи сибірки в нашій країні зустрічаються майже щороку. Причиною служать скотомогильники, адже за всіма правилами про загибель худоби фермер повинен повідомляти у місцеве відділення Держпродспоживслужби. Хоча сибірка не здатна швидко поширюватись як африканська чума свиней або ящур, вона є досить небезпечною, оскільки вражає і людей. Вірогідність зараження існує лише при прямому контакті.

Ольга Наметченюк, регіональний менеджер компанії DK VET, яка займається постачанням ветеринарних препаратів вважає, що варто було б ще звернути увагу на сказ. За нього мало говорять і він не включений до обов’язкової вакцинації, хоча ситуація зі сказом в Україні не менш загрозлива. За її словами, раніше була пеоральна вакцина, яку розкидали по лісах для лисиць, вовків, кабанів, їжаків, крис, які переносять сказ. Зараз цього немає і в дикому світі сказ набув великих масштабів. На вакцинацію лейкозу, бруцельозу, сибірки гроші виділялися завжди. Окремо Наметченюк виокремлює туберкулінізацію, оскільки вважає, що в інструкцію варто було б внести зміни. «Якщо виявляється реагуючі на туберкулін хвороби, то все-таки ввела б, щоб туберкунілізація була з алергеном атипових бактерій, щоб не вирізати все стадо реагуючих тварин», — говорить вона.

pigua.info