Україна приєдналася до підписання Дорожньої карти з забезпечення глобальної продовольчої безпеки

На Полтавщині вже успішно працюють п’ять сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) із заготівлі молока.

Члени цих кооперативів розповіли, що молочний кооператив в обов’язковому порядку повинен мати власну матеріально-технічну базу, інформують в Департаменті агропромислового розвитку Полтавської ОДА.

Для того, щоб розпочати свою діяльність, молочному кооперативу, в першу чергу, знадобиться молокоприймальний пункт (МПП).

«Це означає, що треба буде інвестувати у приміщення. В такому випадку ці витрати ляжуть на собівартість послуг у вигляді амортизації. В іншому випадку приміщення необхідно буде орендувати. Але тоді на собівартість ляжуть витрати на оренду», — говорить директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.

Потрібно також придбати або орендувати охолоджувальний танк і відповідне лабораторне обладнання, підвести воду й електроенергію.

Ще буде необхідно придбати власні транспортні засоби й відпрацювати логістику (скласти раціональні схеми та маршрути збирання молока). Це важливо, аби максимально повно використати наявний спеціалізований транспорт.

Коли МПП почне працювати, з’являться витрати на електроенергію, миючі засоби, витратні матеріали тощо. Але це все є складовими успіху кооперативу, тому що вища ціна на молоко є підсумком, у першу чергу, ретельної роботи з підвищення якості молока, що приймається МПП.

«Дійсно, так склалися всі фактори в п’яти регіонах Полтавщини, що вдалося об'єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських мешканців для провадження спільної господарської діяльності. А для селян молочний кооператив — це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями», — пояснює Світлана Андрієнко.

milkua.info

Якість сирого молока має стати основним драйвером зростання молочної галузі країни. Це глобальний тренд, який спостерігається в провідних країнах світу.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час XIV Міжнародного молочного конгресу, йдеться на сайті відомства.

В Україні за підтримки швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» реалізується програма контролю сирого молока. Вона була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській.

Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока. За словами Владислави Магалецької, завдання — зробити програму всеукраїнською.

«Розвиток нашого пілотного проєкту призведе до того, що в нас буде можливість покращити якість сирого молока в рамках всієї країни. Ми маємо бути впевнені в високій якості продукції, яку споживають наші діти і всі споживачі», — підкреслила Владислава Магалецька.

За словами Голови Держпродспоживслужби, для масштабування програми дуже важливою є підтримка з боку бізнесу. Саме бізнес у партнерстві з державою може популяризувати якість продукції.

У 2021 році ЄС імпортував на 12% більше вітаміну Е порівняно з 2020 роком, відзначає торгова онлайн-платформа Kemiex, яка відстежує тенденції пропозиції та попиту на вітаміни на світовому ринку.

Це означає, що 2021 року європейські користувачі придбали додатково 4900 метричних тонн вітаміну Е порівняно з попереднім роком.

Загалом минулого року ЄС імпортував 46 500 тонн вітаміну Е, повідомила Kemiex, включаючи корми, продукти харчування та іншого роду продукцію, а також різні форми цього вітаміну, такі як 50% порошок та 95% олія.

Швейцарія випередила Китай як найбільший експортер вітаміну Е до ЄС, поставивши до блоку 23 000 тонн цього продукту.

Ключовими імпортерами вітаміну Е в ЄС минулого року були Нідерланди (26 400 т) та Німеччина, яка купила 23 200 т цього продукту у 2021 році. Франція була третім за величиною імпортером вітаміну Е цей період, купивши 8000 т.

2021 року ЄС імпортував 22 300 тонн вітаміну Е з Китаю. Ці обсяги імпорту знизилися на 1% чи 200 тонн порівняно з 2020 роком.

Німеччина була основним центром імпорту від китайських постачальників, таких як NHU і ZMC, а Нідерланди поставки здійснювалися іншим китайським виробником вітаміну Е, Jilin Beisha Pharmaceutical Co.,Ltd.

Завод DSM у Сіссельні у Швейцарії, найбільше у світі підприємство з виробництва вітаміну Е потужністю близько 25 000 тонн на рік, працює на повну потужність, повідомляє Kemiex.

Тим часом, у першому кварталі минулого року, після модернізації, у Китаї знову запрацював завод із виробництва вітаміну Е Yimante. Це спільне підприємство DSM та Nenter розташоване в Цзінчжоу, провінція Хубей. Його виробнича потужність становить 16000 т/р. На ньому виробляється вітамін Е в олійній формі.

Завод DSM Lalden у Валі, Швейцарія, що виробляє проміжні вітаміни, також був модернізований і з жовтня минулого року цей об'єкт знову працює.

Kemiex також надала дані щодо закупівлі вітаміну С ЄС у 2021 році, при цьому блок імпортував 59 800 тонн цього продукту та його похідних.

За даними, минулого року Китай був постачальником номер один вітаміну С у ЄС, обсяги зросли на 8% порівняно з рівнем 2020 року.

Kemiex зазначає, що китайський виробник вітаміну С, NHU, запровадив нові виробничі потужності наприкінці 2020 року та швидко завоював популярність на ринку.

Минулого року ЄС імпортував 9800 тонн вітаміну С та його похідних із Великобританії, що на 38% менше, ніж у 2020 році.

DSM управляє єдиним західним майданчиком з виробництва вітаміну С у Далрі, Шотландія. Ще один завод з виробництва вітаміну С, керований DSM, розташований у провінції Цзянсу, Китай.

Ще один звіт Kemiex показує, що минулого року ЄС імпортував на 2% або на 1100 тонн більше Dl- та L-метіоніну, ніж у 2020 році.

Значні внутрішні потужності існують у Бельгії та Франції, але найменший європейський майданчик Evonik у Весселінгу (близько 65 000 т/р) був перепрофільований у першій половині 2021 року. Вперше великі обсяги цієї незамінної амінокислоти було імпортовано із Сінгапуру.

Найбільшими торговими партнерами ЄС щодо Dl-метіоніну у 2021 році були Малайзія (18 400 т), Китай (14 200 т) та Японія (12 400 т).

Малайзія залишалася найбільшим постачальником цього продукту до ЄС, незважаючи на падіння обсягів на 25% минулого року. Kemiex зазначає, що у 2021 році основний постачальник, CJ CheilJedang, постраждав від строгих обмежень через COVID-19.

Китайський експорт Dl-метіоніну в ЄС збільшився минулого року на 22% порівняно з 2020 роком завдяки значному нарощуванню потужностей NHU, у той час як імпорт цієї амінокислоти в ЄС з Японії зріс на 26%, повідомила швейцарська група.

poultryukraine

2017 рік для молочарів був найприбутковішим за останні 5 років. Прибутковість від виробництва молока по відношенню до 2016 року збільшилась на 32,5%. Такі цифри озвучує на своїй сторінці у facebook Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

«Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів ВРХ, отримав додатково2−3 млн грн. прибутку за 2017 рік. По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років!», — пише Андрій Ярмак.

Також пан Андрій зазначає, що минулий рік був і найстабільнішим. Тому, що загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було.

«Значить професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік — це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива. Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за нашими попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році», — зазначає пан Ярмак.

Світовий ринок за прогнозами Андрія Ярмака, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах — хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні:

збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;

здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки;

занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. На думку Андрія Ярмака, варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять 4−6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

milkUa.Info