Україна готується відкрити ринок курятини Кореї

25-лист-2021

Корейські фахівці провели інспекцію українських підприємств — виробників харчових продуктів, зацікавлених у експорті м'яса птиці та продуктів із нього на територію Республіки Корея.

Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

«Ринок Республіки Корея дуже перспективний і цікавий для українських виробників продукції тваринництва, які очікують на його відкриття. Для українського бізнесу - це нові можливості, які сприятимуть розвитку галузей та економіки в цілому», — зазначила голова Держпродслужби Владислава Магалецька.

Представники Компетентного органу Республіки Корея відвідали Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, три українські підприємства з виробництва та переробки м'яса птиці, а також районне управління Держпродспоживслужби у Канівському районі.

«Корейська сторона відзначила високий рівень відкритості українського компетентного органу та підприємств, їхню гарну підготовку та готовність до співпраці для можливості відкриття ринку Кореї для м'яса птиці та продуктів з нього з України.

Після опрацювання наданих українською стороною матеріалів, написання звіту та його затвердження корейська сторона надасть свої вимоги щодо підприємств, які можуть подати заявку на акредитацію корейською стороною для експорту продукції птахівництва з України до Кореї», — підсумували у відомстві.

Більше новин
Топ-3 регіони України з найбільшим поголів'ям ВРХ
27-серп-2018

Трійку лідерів за кількістю поголів'я ВРХ очолила Вінницька (304 тис. голів), Полтавська (264,5 тис. голів) і Львівська (249,1 тис. голів) області.

Відзначається, що поголів'я великої рогатої худоби в цих регіонах стабільно зменшується. Порівняно з минулим роком, на Вінниччині тварин стало менше на 2,7%, на Полтавщині — на 3%, на Львівщині — аж на 6,7%.

Натомість трьом іншим областям — Житомирській, Закарпатській і Луганській — вдалося не тільки зберегти поголів'я ВРХ, а й подекуди збільшити його.

Так, кількість худоби на Луганщині зросла аж на 11% порівняно з минулим роком: нині там налічують 59,6 тис. голів ВРХ, тоді як торік ця цифра складала 53,7 тис. Майже на 2% зросло поголів'я на Житомирщині — зараз там налічують 209,1 тис. голів. І незмінною залишилася кількість ВРХ на Закарпатті: там зараз вирощують 158,6 тис. голів ВРХ.

ukrstat

Детальніше
Ціни на фуражний ячмінь перегнали продовольчу пшеницю
13-квіт-2022

Через обмежені запаси експортні ціни на фуражний ячмінь в Україні перевищили вартість продовольчої пшениці.

Згідно даних ІА «АПК-Інформ», протягом минулого тижня в Україні зберігалася тенденція зниження індикативів експортних цін на ячмінь (базис FOB) врожаю як минулого, так і поточного року.

Основні фактори впливу на ціни в секторі вказаної культури суттєво не відрізнялися від ринку пшениці. Проте, на відміну від суміжних ринків, обсяг запасів ячменю всередині країни оцінювався як обмежений, що в сукупності з очікуваним низьким його виробництвом у 2022 р. в Україні перешкоджало більш значному зниженню. Внаслідок цієї підтримки ціни на фуражний ячмінь перевищили вартість продовольчої пшениці.

Станом на кінець минулого тижня індикативні ціни пропозиції на фуражний ячмінь врожаю минулого року з поставкою в квітні-травні знизилися на 15 USD/т — до 370-395 USD/т FOB, що в середньому на 5 USD/т вище за ціни на пшеницю з протеїном 12,5% на аналогічних умовах поставки. Водночас ціни пропозиції на ячмінь майбутнього врожаю з поставкою в липні-серпні встановилися у діапазоні 330-350 USD/т FOB, на 10 USD/т перевищивши форвардні ціни на пшеницю 12,5% на тих самих умовах поставки.

agroportal.ua

Детальніше
За останні 2 місяці ми суттєво наростили темпи експорту зернових — Микола Сольський
23-черв-2022

На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю AgroPortal.ua.

Про механізми збільшення потоку експорту з України

Велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Про Організацію країн-експортерів зернових

У цю Організацію мали б увійти основні виробники зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються.

Про роль технологічних компаній в агропродовольчому секторі

Щороку залишок для експорту у нас понад 60−70%. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Про те, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора

Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об'єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням.

Про роль України для продовольчої безпеки світу

Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $ 600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами.

Детальніше
Чи є в України перспективи розширення ринку Азії?
22-січ-2021

Ринок Азії становить близько 40% від структури експорту України. Чи є перспективи його розширення?

Про це розповіла Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів,  йдеться у матеріалі Економічної правди

ХХІ століття стане століттям Азії. Цю фразу часто можна почути на економічних форумах, присвячених інвестиціям та міжнародній торгівлі. Ріст споживання, розвиток інфраструктури та освіти, технологій та нових ніш — це все про Азію.

Водночас неможливо знайти на карті світу більш різноманітний регіон де держави настільки сильно відрізняються одна від одної. Тому єдиного підходу для роботи на зовнішніх ринках тут ніколи не було і не буде.

Україна не стоїть обабіч світових трендів. Вітчизняні експортери активно освоюють все нові і нові регіони, а державна зовнішня політика останні роки все більше приділяє уваги цьому континенту.

Наприклад експорт до Китаю за результатами 2020 року може більше, ніж у два рази перевищити український експорт до Росії.

Незважаючи на перспективність, закріпитися на ринках азійських держав дуже непросто. Це завдання під силу тільки у випадку злагодженої, спільної та кропіткої праці державних інституцій та приватного сектору.

За прогнозами, за результатами 2020 року доля постачання українських товарів на азійські ринки в загальному показнику експорту, буде становити близько 40%. За останніми даними української статистики, найважливіші регіони це:

Китай (14% від загального експорту);

Близький Схід (Gulf Cooperation Council — 3%, Туреччина — 5%, решта країн регіону — 3%, всього — 11%);

країни Південної Азії (5%, із значною домінантою Індії);

АСЕАН (4%, при цьому в регіоні виділяється Індонезія).

На ці чотири регіони приходиться близько 34% всього українського експорту. Основа його — продукція агропромислового комплексу.

Це не тільки зерно, але й олія, продукція тваринництва та інші харчові продукти. Саме в подальшому розвитку агроекспорту вбачається розвиток взаємної торгівлі.

Азія займає ключове місце в роботі Держпродспоживслужби щодо відкриття нових ринків для українських експортерів. Це дуже кропітка робота. Вона включає в себе визначення вимог до імпорту, проведення оцінки ризику, аудиту системи, узгодження двосторонніх документів, інспектування та навчання.

На сьогодні в фокусі нашої діяльності ринки 17 держав Азії. Їх умовно можна розбити на декілька груп:

По-перше, це Китай. Експорт української продукції до Піднебесної росте дуже високими темпами і за 10 місяців минулого року склав 88%!

На сьогодні ведеться робота щодо відкриття ринку КНР для 15 товарних позицій. Мова йде про продукцію галузі птахівництва, зернові, зернобобові та олійні; ягоди та фрукти; рибні продукти; корми та комбікорми; борошно; соєвий шрот.

Друга група — це надперспективний ринок країн АСЕАН. Держави регіону розвиваються вражаючими темпами і українським експортерам потрібно зайняти ніші для подальшого росту об'ємів експорту.

Зараз ми працюємо над відкриттям ринку Індонезії для українських експортерів м’яса птиці; Малайзії - для експортерів яєчних продуктів, молочної продукції та м’яса птиці; Сінгапуру — кормів; В'єтнаму — риби і рибопродуктів та яєць і яєчних продуктів.

Третя група — це країни Gulf Cooperation Council. Це більш традиційні для наших експортерів ринки, які Україна почала освоювати вже багато років тому.

Але й тут є поле для роботи. Так, наші зусилля зараз направлені на відкриття ринків: Катару — для українських експортерів худоби, меду та інкубаційних яєць; Кувейту — для постачання худоби, молочних продуктів та перероблених продуктів; ОАЕ — худоби.

Четверта група — це інші країни Близького Сходу. Проводиться робота по відкриттю ринку Туреччини та Йорданії для українських експортерів молочних продуктів, Іраку — продукції птахівництва, Ізраїлю — яєць та баранини.

П’ята група — це країни Південної Азії. У фокусі нашої діяльності: Індія та Шрі-Ланка, де ми домовляємося про відкриття ринку м’яса птиці, а також Пакистану, куди маємо намір постачати яйця.

Шоста група — це країни Далекого Сходу. Служба проводить роботу для встановлення можливостей для експорту молочних продуктів в Японію та продукції птахівництва і молочної галузей в Південну Корею.

Зайти на азійські ринки дуже нелегко, адже конкуренція на них висока. По цій же причині їх також і легко втратити, якщо легковажити питанням домовленостей щодо вимог до продукції.

На жаль, останнім часом Службі іноді доводиться «гасити полум’я» в міждержавній торгівлі через нехтування такими вимогами з боку експортерів.

Переконана, що здоровий глузд все ж таки переможе і Україна зможе закріпитися на дуже перспективних азійських ринках.

Адже з кожним роком економіка країн Азії буде рости не тільки кількісно, але й якісно. Сьогодні на велетенських просторах від Калімантану до Тянь-Шанських гір формується новий клас споживачів.

І Україна не має права втратити шанс на отримання своєї долі на цих перспективних ринках. Потрібно пристосовуватися до місцевих спільнот, підганяти відповідні стандарти, застосовувати нові рішення.

Наприклад, вкрай цікавим є сегмент халяльної (кошерної) продукції. Причому збільшення її поставок із України може відбуватися не в традиційний для нас регіон Близького Сходу, а в АСЕАН, перш за все, в Індонезію.

Також потрібно пам’ятати, що міжнародна торгівля — це тільки один із перших кроків співробітництва. Україна та держави різних регіонів Азії мають величезний потенціал для інвестицій та поглиблення відносин у дуже багатьох сферах.

Тож якщо в світі ХХІ століття може стати століттям Азії, то для України воно повинно пройти під знаком освоєння найперспективніших азійських ринків на планеті.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок