Україна: три нові випадки АЧС

За результатами семи місяців роботи попередньої оціночної місії ЄС у Мінекономіки представлено заключний звіт щодо готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА, так званого «промислового безвізу».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Захід відбувся 5 травня під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки та за участю експертів попередньої оціночної місії ЄС, представників Європейської Комісії та Представництва Європейського Союзу в Україні.

«Експертна робоча група провела, загалом, 18 онлайн засідань, за результатами яких надано низку рекомендацій. Йдеться про необхідність розширення переліку документів ЄС для оцінки з метою укладання Угоди ACAA, новий формат Таблиць відповідності законодавства України актам законодавства ЄС та удосконалення перекладів. Разом з тим, європейські експерти зазначили, що за останні 10 років Україна досягла значних результатів у впровадженні актів законодавства ЄС в пріоритетних секторах», — прокоментував Тарас Качка.

Зокрема, оціночна робота велася у напрямі відповідності горизонтального та вертикального законодавства України з питань технічного регулювання, стандартизації, метрології, оцінки відповідності, акредитації, ринкового нагляду та захисту прав споживачів актам законодавства ЄС.

Європейська сторона, в свою чергу, відмітила конструктивний та високопрофесійний діалог з українськими фахівцями, який розпочався у жовтні 2020 року в рамках роботи попередньої оціночної місії ЄС. Також було наголошено на важливості реалізації проектів технічної допомоги в розбудові інфраструктури якості України. Найближчим часом відбудуться додаткові зустрічі щодо подальших кроків із залучення технічної допомоги.

За результатами сьогоднішньої зустрічі від європейської сторони очікується офіційне завершення роботи попередньої оціночної місії ЄС. Наступним кроком буде початок роботи з отримання Мандату на проведення переговорів щодо укладення Угоди АСАА.

Довідково: Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає створення «промислового безвізу», тобто продукція, вироблена в Україні та охоплена Угодою АСАА, відповідним чином маркуватиметься, а відповідні сертифікати на таку продукцію визнаватимуться в країнах Європейського Союзу без додаткових випробувань.

Першими пріоритетними секторами промислової продукції для «промислового безвізу» визначено: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини.

Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану.

З метою організації бронювання військовозобов’язаних підприємств, установ і організацій просимо врахувати наступну інформацію.

У преамбулі до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня
2022 року № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного часу” (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 218, від 20 травня 2022 року
№ 615) (далі – постанова) зазначено, що нормативно-правовий акт Уряду прийнято у відповідності до статей 12 та 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон).

Статтею 25 Закону встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Це стосується зокрема і відповідних сфер управління та галузей агропромислового сектору національної економіки щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.

Деталі у новині: minagro.gov.ua

Аналітики ІА «АПК-Інформ» підвищили оцінку виробництва зернових і зернобобових культур в Україні в 2021/22 МР до ​​75,6 млн т. Даний показник на 2% перевищує червневу оцінку аналітиків (73,8 млн т) і на 16% - результат врожаю в 2020 р. (64,9 млн т).

Так, валовий збір пшениці в Україні в поточному сезоні оцінюється в 28,3 млн т (+14% до показника 2020/21 МР, +4% до червневої оцінкою), ячменю - 8 млн т (+5%; +0,5 %) і кукурудзи - 36,2 млн т (+22%; +2%), говориться в повідомленні «АПК-Інформ».

«Прогноз виробництва зернових в Україні був збільшений на підставі високих показників врожайності ранніх зернових, згідно з оперативними даними з полів. Але не слід забувати про погодний чинник. Сильні зливи, які пройшли на території України, стримують збирання врожаю, а також викликали локальне вилягання посівів, що ускладнює процес збору пшениці і ячменю, і може привести до збільшення втрат. Що стосується збільшення оцінки виробництва кукурудзи, то погодні умови, що склалися, і достатня кількість вологи в ґрунті сприяють зростанню і розвитку її посівів, і, можливо, в 2021 році українським аграріям вдасться зібрати новий рекордний урожай», - пояснила аналітик «АПК-Інформ» Вікторія Рожко.

При цьому, за її словами, на сьогоднішній день поки складно оцінювати якісні характеристики зерна врожаю-2021. Адже, якщо на території України продовжаться зливи, то це може відбитися на якості зерна, а саме на показниках вологості, вмісту білка і клейковини, а також викликати розвиток згубної мікрофлори.

«На даний момент є різна інформація за якістю пшениці: деякі аграрії повідомляють про високу якість зерна нового врожаю, інші - про недостатній рівень клейковини зернових і вважають, що в цьому сезоні буде більше фуражу, ніж продовольчої сировини. Так що робити якісь оцінки щодо даного питання поки рано», - зробила висновок аналітик.

Антибіотики усе ще часто використовуються у сільському господарстві для стимулювання росту тварин. Про це свідчить останній звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ). За даними глобального дослідження, антимікробні засоби для сприяння росту тварин все ще використовуються в 45 країнах.

Представники МЕБ збирали дані у період з 2015 по 2017 рр. у 155 країнах. Виявилось, що кількість держав, де антибіотики застосовують як стимулятор росту, зменшилась, утім ще багато виробників вдаються до такого методу. Так, якщо раніше це практикували у 60 країнах, то зараз — у 45. Також раніше 110 держав не мали законодавства у сфері регулювання використання антибіотиків у тваринництві, зараз таких країн — 72.

«Ця практика загрожує зменшенням ефективності багатьох ліків, які ми використовуємо сьогодні, як для тварин, так і для людей», — йдеться в повідомленні МЕБ.

У Всесвітній організації охорони здоров’я тварин додають, що розробка надійної нормативно-правової бази є ключовим компонентом для захисту та забезпечення відповідального та розумного використання антимікробних засобів у сфері здоров’я та виробництва тварин.

Meat-Inform