Українські аграрії закликали НБУ повернути гнучкий валютний курс

14-жовт-2022

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс. Про це повідомила пресслужба УКАБ.

Як ідеться у зверненні, з початком повномасштабної війни, яку розв’язала РФ проти України, зазнали суттєвих руйнувань і пошкоджень багато об’єктів інфраструктури, житловий фонд, об’єкти бізнесу, в т.ч. об’єкти сільського господарства. Крім того, через російську воєнну агресію виникли інші проблеми: суттєве подорожчання  логістики, занизькі закупівельні ціни на аграрну продукцію, затримки з відшкодуванням експортного ПДВ, що поставили агросектор, який завжди був рушієм економіки України, на межу рентабельності. Разом з тим на початку війни НБУ запровадив фіксований офіційний курс гривні до долара США.

«Ми розуміємо, що зазначені дії були спрямовані на підтримку стійкості економіки в умовах війни. Проте на сьогоднішній день, коли підприємства та компанії потроху відновлюють активну роботу та намагаються всіляко підтримати економіку країни, існування кількох курсів – офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить та породжує зловживання», - наголошується у зверненні.

Для експортерів аграрної продукції, які з відкриттям «зернового коридору» намагаються вивезти зібраний урожай та урожай минулого року, тим самим підтримати продовольчу безпеку у світі та наповнити державний бюджет валютною виручкою від експортних операцій, фіксований валютний курс є, по суті, додатковим податком, адже тепер вони втрачають близько 20% валютної виручки через різницю в курсах.

Наразі закупівля ресурсів (наприклад, насіння, добрив, засобів захисту рослин) відбувається за комерційним курсом, у той час як продавати аграрії вимушені за фіксованим курсом. Така ситуація створює додаткове податкове навантаження на легальний аграрний бізнес і водночас стимулює роботу чорного готівкового ринку.

«Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає керівництво НБУ підтримати експортну галузь України та прийняти рішення про повернення до гнучкого валютного курсу», - резюмується у зверненні.

АПК-Інформ

Більше новин
Аграрії отримали можливість самостійно встановлювати тарифи на воду для зрошення
09-трав-2022

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

  • створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
  • передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
  • створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com

Детальніше
Сім пріоритетів свинарства у 2022-му
17-січ-2022

Кожен рік галузі стикаються з новими викликами. Їх вирішення формує план пріоритетів. Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко назвала сім основних. У 2022-му до них належать:

Пріоритет 1. Знижена ставка ПДВ на продовольчий кошик. Ця тема не власне свинарська, але галузі стосується безпосередньо. Адже виробники свинини працюють в умовах «розлому» ПДВ: ставка 14% на кормову сировину і 20% — при реалізації живця.

Знижена ставка ПДВ на харчову продукцію — практика глобальна. ЄС з другої половини 2022-го вдається до кардинальнішого кроку — вводить ставку 0% на весь продовольчий кошик, включно з овочами та фруктами. Це добрий механізм підтримки не лише споживача в умовах стрімкого здороження харчових продуктів та низької купівельної спроможності, як в Україні, а й бізнесу, для якого зменшується податкове навантаження. При цьому важливо впровадити ставку саме на весь продовольчий кошик, а не окремі види продукції, зокрема соціально значущої.

Пріоритет 2. Розширення державної підтримки. Свинарство в Україні з кінця 2020-го у кризових умовах. Адже собівартість останні два роки зростає на 25-30%, а ціна на кінцеву продукцію майже не підвищується. У такій ситуації галузь потребує додаткової підтримки з боку держави, щоб стримати стагнацію. Для свинарства виходом могло б стати повернення дотації за кілограм виробленої продукції. Простою мовою — виплата гривні за кілограм зданого на реалізацію живця. Завдяки такому механізму підтримку отримує кожний легальний оператор ринку. Крім того, така програма сприятиме детінізації ринку, який, за експертними оцінками, сягає в Україні 30%.

Пріоритет 3. Відкриття нових ринків збуту продукції свинарства. З моменту, коли африканська чума свиней (АЧС) почала активно ширитися Україною, вітчизняне свинарство опинилося в експортній ізоляції. І хоча компетентний орган не припиняє діалогу з потенційними покупцями свинини, процедури погодження тривають роками. Є надія, що у 2022-му зможемо відновити поставки до В’єтнаму. Принаймні сьогодні бізнес із Держпродспоживслужбою докладають для цього максимум зусиль.

Пріоритет 4. Розблокування ввезення племінних тварин в Україну. Згідно з вітчизняним законодавством, в Україну заборонено завезення тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб тварин, які підлягають повідомленню, наприклад, АЧС. Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною. Вітчизняні свинарі втратила доступ до сучасного генетичного матеріалу, що негативно впливає на подальший розвиток галузі.

У кооперації з Держпродспоживслужбою та експертами напрацьовано проект Закону, який відмінить заборону транзиту та розблокує завезення племінного матеріалу в Україну наземним транспортом. Критичним залишається час його прийняття.

Пріоритет 5. Стандарт виробництва свинини без антибіотиків. Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю стає все актуальнішою. Вітчизняні виробники свинини не стоять осторонь цього тренду. Однак ті, хто вирощує свиней, не застосовуючи антибіотики, не має можливості диференціювати свою продукцію. Стандарт вирішить це питання. Контроль за виконанням вимог здійснюватиметься на трьох рівнях: комісією галузевої асоціації, компетентним органом та третьою незалежною інспекційно-сертифікаційною агенцією. Така колаборація дозволить вітчизняному споживачу довіряти лейблу.

Пріоритет 6. Удосконалення нормативної бази. Зокрема йдеться про відомчі норми технологічного проектування (ВНТП АПК 02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми), що стоять на перепоні модернізації свинарства. Однією з основних змін є впровадження прийнятої у цивілізованому світі системи свиноодиниць для розрахунку санітарних зон та потужності об’єкта, беручи за основу кількість поголів’я, яке продукує 100 кг азоту.

Ще один важливий аспект — легалізація методу компостування падежу тварин. Адже в умовах, коли по всій Україні функціонує одинадцять ветсанзаводів, більшість із яких у неналежному стані (мають мільйонні борги, застаріле або непридатне до роботи обладнання, через що утилізують удесятеро менше побічних продуктів, ніж продукується в Україні), обладнання для спалювання трупів дороговартісне і виконати вимоги щодо введення його в експлуатацію надзвичайно складно, а газ на кінець 2021-го року подорожчав у понад двічі, проблема утилізацію падежу стоїть дуже гостро, особливо для невеликих виробників, які не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного її вирішення.

Пріоритет 7. Розробка стандартизованого страхового продукту для страхування свиней від АЧС. Епізоотичні ризики складають одну з основних загроз для свинарського бізнесу в Україні. І хоча динаміка АЧС останніми роками негативна, в умовах відсутності компенсації при ліквідації поголів’я через епізоотичні ризики, страховка стане єдиним інструментом захисту виробників свинини. При цьому важливим є співфінансування держави, принаймні на початкових етапах запуску програми.  

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Побічні продукти переробки водоростей можуть використовуватися в комбікормах для птиці
28-серп-2020

Група дослідників з Бельгії взялася оцінити потенціал використання побічних продуктів переробки водоростей в комбікормах для бройлерів. Сьогодні водорості все частіше починають застосовуватися в продовольчій галузі, в результаті чого залишається біомаса, яка містить цінні поживні речовини, так що вона може бути досить цікава для тваринників. Застосування водоростей в комбікормової галузі здається багатообіцяючим напрямком, оскільки багато видів мають високий вміст білка, а також можуть бути корисні в плані жирнокислотного та амінокислотного складу. У курей-несучок вони також можуть впливати на колір жовтка, відзначають дослідники.

За матеріалами AllAboutFeed

Детальніше
Новий спалах АЧС у Кіровоградській області
22-лип-2019

20 липня зафіксували новий випадок африканської чуми свиней (АЧС) на території СФГ «Центр», смт. Добровеличківка Кіровоградської області. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Випадок підтвердили за результатами Звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 20 липня 2019 року №003241 п.м./19.

Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району. Вживаються оперативні заходи з локалізації,  ліквідації збудника АЧС.

Аби з’ясувати рівень захищеності свого свиногосподарства від АЧС і отримати поради щодо покращення умов, Ви можете заповнити онлайн-опитувальник з біобезпеки за посиланням.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок