Україна та Канада завершать роботу над розширенням угоди про вільну торгівлю протягом найближчих тижнів

З 1 січня по 7 липня цього року в ЄС зафіксували 7144 випадки АЧС серед диких кабанів, що вже перевищує загальну кількість спалахів, зареєстрованих за весь 2019-й рік (6396 випадків). Про це свідчать дані Системи сповіщення про захворювання тварин Європейського Союзу (ADNS). Кількість випадків африканської чуми свиней серед домашніх тварин сягнула 346.

Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості спалахів в Угорщині. Вперше АЧС з’явилася в цій країні у 2018-му році. А цьогоріч зареєстрували вже 3005 випадків, тобто майже вдвічі більше, ніж за весь 2019-й (1598 випадків), що робить Угорщину країною з найбільшою кількістю спалахів.

Кількість випадків захворювання у Польщі, зареєстрованих у 2020-му (2793) також перевищує показник за весь минулий рік (2468). Показник подвоївся також у Болгарії (340, порівняно з 165 у 2019-му), а Румунія повідомила про 550 випадків (683 минулого року).

Натомість, цьогоріч скоротилася кількість випадків серед домашніх тварин. Поки що у 2020-му зафіксували 346 спалахів, 321 з яких стався в Румунії. Однак, найбільш тривожною є ситуація в Польщі. Хоча серед домашніх свиней зареєстрували лише 6 випадків захворювання, більшість з них виявили неподалік від кордону з Німеччиною.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Додавання маннопротеїнів в корми креветок, вирощуваних в біофлонових системах, може підвищити середній рівень виживання на підприємстві, зазначається в результатах досліджень учених з Університету Санта Катаріни в США, опублікованих в міжнародному журналі Aquaculture.

За словами фахівців, у багатьох дослідженнях, проведених в минулі роки, аналізувався вплив пробіотиків на зростання і виживання об'єктів аквакультури. Разом з тим, пребіотики незаслужено були обділені увагою наукової спільноти. Американські фахівці досліджували штам маннопротеїнів L. vannamei і, зокрема, їх вплив на імунну відповідь і стан кишкових ворсинок у креветок.

Було встановлено, що додавання штаму в частці до 0,12% від обсягу комбікормів збільшувало довжину, ширину і загальний периметр кишкових ворсинок, в той час як використання великих доз також стимулювало вироблення супероксидних аніонів в організмі креветок. Все це, в кінцевому рахунку, покращує виживаність на підприємстві на 10%, в порівнянні зі стандартними показниками.

За матеріалами Feed Navigator

За результатами І півріччя 2020 року рейтинг країн — імпортерів вітчизняної агропродукції очолює Китай, який проти січня-червня 2019 року збільшив обсяги закупівель українського продовольства у понад півтора рази (+52,8%) — до $ 1410 млн.

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту.

Друге місце утримує Єгипет, який придбав вітчизняних харчів на $ 789 млн.

Індія, яка до 2019 року традиційно лідирувала у топ-10, другий рік поспіль посідає третє місце у рейтингу. За результатами шести місяців 2020 року вона імпортувала з України сільгосппродукції на $ 743 млн.

Значну виручку українські експортери отримали також із Нідерландів (709 млн дол. США), Іспанії (583 млн дол. США), Туреччини (545 млн дол. США), Польщі (357 млн дол. США), Італії (302 млн дол. США), Білорусі (250 млн дол. США).

До топ-10 рейтингу країн — імпортерів вітчизняної агропродукції уперше потрапив Ірак, витіснивши з верхньої частини списку Німеччину. Обсяги поставок сільгосппродукції з України до цієї азійської країни сягнули позначки у 272 млн дол. США.

Сумарно названі 10 країн забезпечили Україні близько 58% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2020 року.

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2020 року лишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період (+$ 0,1 млрд) і склав $ 10,4 млрд. «Така ситуація є наслідком негативного впливу від запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, який, хоч і не одразу, позначився на вітчизняному аграрному експорті. Якщо у І кварталі 2020 року його вартість на 6−8% перевищувала показник січня-березня 2019 року, то за підсумками 6 місяців цього року ріст становить лише 1%. Підсумкові показники зовнішньої торгівлі 2020 року залежатимуть від того, наскільки швидко відновиться ділова активність в Україні та наших основних країнах-партнерах», — зазначив Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2020 року перевищує 45%.

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони — країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2020 року їх сумарна частка склала понад 97% вартості українського експорту сільгосппродукції.

За його словами, в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 лише Азія змогла наростити обсяги зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування. Це відбулося на тлі того, що від початку року порти Китаю, основного для України ринку збуту, працювали з перебоями, а після проходження критичного періоду пандемії певний час ще були перезавантаженими.

«Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За І півріччя 2020 року вони закупили українського продовольства більш ніж на 4,9 млрд дол. США, перевищивши торішній показник на 14,5%, зазначив вчений. Частка Азії за цей період склала 47,4% від загального експорту аграрної продукції. Протягом трьох останніх років на країни — члени Європейського Союзу припадало близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції. Цього року, значною мірою внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, частка європейських країн у зарубіжних поставках агропродукції з України зменшилась до 28,7%. За січень-червень 2020 року вони закупили українського продовольства майже на 3 млрд дол. США, тоді як торік за відповідний період вартість поставок до цього регіону склала 3,4 млрд дол. США», — додав Пугачов.

Обсяги експорту до країн Африки залишилися майже на рівні відповідного періоду минулого року і становили близько 1,6 млрд дол. США. Частка цього регіону склала 15,2% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке відбулося у 2017 та 2018 роках, спостерігається спадна тенденція. Країни цього регіону за січень-червень 2020 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,0% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м’ясо та субпродукти. Разом вони забезпечили понад 85% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.

«Найбільші зміни у структурі аграрного експорту України стосуються олійних культур. У І півріччі 2020 року зарубіжні поставки цього виду сільгосппродукції зменшилися порівняно з січнем-червнем 2019 року майже удвічі в натуральному та вартісному виразі», — підсумував Микола Пугачов.

«Аби не довелося відновити молочну галузь десятиліттями, варто вже зараз окреслити ті слабкі місця, які заважають їй розвиватися і ставати конкурентоспроможною, треба починати діяти», — зазначив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» під час прес-конференції «Восени ціни на молокопродукти підуть вгору», яка відбулася 28 серпня в стінах ІА «УНІАН».

Повернення від інвестицій у молочному скотарстві найтриваліше порівняно з іншими видами тваринництва.

«Щоб вийти на повну окупність господарству, яке інвестує кошти у молочне скотарство, потрібно не менше 10 років. Якщо не зробити виважені, але дуже рішучі кроки в законодавстві, Україна може втратити молочне скотарство буквально за рік», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Асоціація виробників молока (АВМ) мають наміри звертатися до нового складу аграрного комітету, щоб він розглянув законодавчі ініціативи, які можуть значним чином зарадити ситуації, що склалася, і попередити подальше скочення молочної галузі України в кризу:

Створення прибуткових с.-г. кооперативів за світовим зразком. Це дасть можливість конкурувати зі світовими лідерами і поштовх до розвитку молочної галузі (Законопроект 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Зниження ставки ПДВ. Завдяки цьому можна очікувати відновлення попиту на вітчизняні молочні продукти (Законопроект 7420−1, 2 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції»).

Справедлива конкуренція, свідомий вибір, що означатиме відновлення авторитету молокопереробної галузі та довіри споживачів (Законопроект 3043−1 «Про молоко, молочні та молоковмісні продукти»)

Прозорі правила ринку землі, підтримка господарств із молочним скотарством — шанс зберегти галузь (Пільгові умовні кредитування для МТФ під купівлю землі).

«Проста схема, за якою працюють кооперативи в усіх країнах світу, зокрема й у Європі (найбільші мають оборот 5−7 млрд. євро/рік, що більше усієї національної галузі), в Україні не працює. У Франції 60% продукції реалізується через кооператив, у деяких країнах світу — 30−40%, в Україні - це менше 1%», — розповідає Михайло Соколов.

Ще однією проблемою є те, що на сьогодні значно знизився попит населення на молочні продукти. Це пов’язано із низькою платоспроможністю українців. Виходячи з цього, заступник голови ГС «Всеукраїнської Аграрної Ради» наголошує на тому, що влада повинна подбати про зниження ставки ПДВ на молочні продукти. В Україні вона становить 20%, в той час в інших державах — близько 5%.

Він наголошує, що ПДВ — не проблема бізнесу, а в першу чергу — це проблема здоров’я нації.

«Недобросовісні переробники навчилися маскувати під назвою „молочні продукти“ такі, що створені з заміною тваринних жирів рослинними. І це ще одна проблема. Потрібне регулювання, яке зобов’яже виробників великим літерами на лицьовому боці писати, що продукт імітуючий. Це забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про склад молочних продуктів, дозволить запобігти недобросовісній конкуренції», — зауважує Михайло Соколов.

«6 серпня 2019 року вже почав діяти Закон України 2639-VIII „Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів“, який передбачає маркування. Проте нашою метою є удосконалення правил маркування саме для молочної продукції, як для такої, яку найбільше фальсифікують. Саме тому звертаємо увагу, що основна інформація має бути написана на лицьовому боці великими літерами», — в ході конференції зазначила Олена Жупінас.

І найактуальніше питання на сьогодні — це ринок землі.

«У разі відкриття ринку землі фермер має знати коли, за якими правилами і чи взагалі він отримає пільгові умови кредитування для купівлі землі, яка забезпечить вирощування кормів для худоби. Чим довше нова ВРУ тягнутиме з відповіддю на ці запитання, тим швидше скорочуватиметься поголів'я у промисловому секторі», — підкреслив Михайло Соколов, заступник голови ВАР.

MilkUa.info