ЄС і Китай підписали угоду про взаємне визнання та захист традиційних продуктів

14-вер-2020

Євросоюз і Китай оголосили про підписання Угоди про взаємний захист географічних зазначень — тобто про взаємне визнання та захисту на ринках традиційних продуктів — по 100 найменувань з кожної сторони. Про це йдеться в поширеній у понеділок заяві Єврокомісії, пише TheDairyNews.

«Євросоюз і Китай підписали двосторонню угоду про захист 100 європейських і 100 китайських географічних зазначень в Китаї і в Євросоюзі, відповідно проти присвоєння назв або фальсифікації продуктів. Ця угода, переговори по якій завершилися в листопаді 2019 року, має принести взаємні торговельні вигоди і надати споживачам гарантовано якісну продукцію з обох сторін», — йдеться в документі.

З боку ЄС в Китаї будуть захищені такі найменування, як шампанське, ірландське віскі, польська горілка, пармська шинка, грецький сир «Фета» та інші. З китайської сторони в список увійшли такі традиційні продукти, як Pixian Dou Ban (паста з квасолевої піксі), Anji Bai Cha (білий чай Анжі), Panjin Da Mi (рис Panjin) та Anqiu Da Jiang (імбир Anqiu).

У перспективі угода передбачає розширення списку найменувань до 175 з кожного боку. Її підписання приурочено до планового саміту ЄС-КНР, який пройде в понеділок в відеоформаті. Система географічних зазначень активно розвивається і просувається Євросоюзом для захисту від імітацій сільськогосподарської продукції, історично виробленої в конкретних регіонах держав співтовариства.

Брюссель активно працює над її визнанням у всьому світі, оскільки цей факт виключає можливість легального виробництва за межами Євросоюзу товарів з назвами,  які вже стали загальними і які захищені цією системою. Найяскравішим прикладом такого продукту є шампанське — ігристе вино, вироблене за строго визначеними правилами у французькій Шампані.

Більше новин
Ціни на молочну продукцію зросли на 1,8% — ФАО
04-черв-2021

Індекс цін на молочну продукцію ФАО також виріс за цей місяць на 1,8 відсотка в порівнянні з рівнем того ж періоду минулого року, повідомляє прес-служба ФАО.

Головним чинником зростання був активний імпортний попит на зняте і незбиране сухе молоко, в той час як ціни на вершкове масло знизилися вперше за майже рік в зв'язку зі збільшенням експортних поставок Новою Зеландією.

В цілому, в травні світові ціни на продовольство виросли на найзначнішу величину за більш ніж десять років, і це не дивлячись на те, що світове виробництво зернових може досягти нового безпрецедентно високого рівня.

У травні середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО склало 127,1 пункту, що на 4,8 відсотка вище квітневого показника і на 39,7 відсотка вище показника травня 2020 року.

Одним з чинників зростання цього індексу, який дозволяє щомісяця відслідковувати коливання світових цін на найбільш ходові продовольчі товари, стало різке зростання світових цін на рослинні олії, цукор і зернові; він досяг найвищого значення з вересня 2011 року, яке лише на 7,6 відсотка нижче його історичного максимуму в номінальному вираженні.

У порівнянні з квітнем Індекс цін на зернові ФАО виріс на 6,0 відсотка головним чином за рахунок зростання світових цін на кукурудзу, середнє значення яких на 89,9 відсотка перевищило показник минулого року. Однак наприкінці травня ціни на кукурудзу почали знижуватися в основному в зв'язку з поліпшенням видів на урожай в Сполучених Штатах Америки. Світові ціни на пшеницю також почали знижуватися в кінці місяця, однак в середньому травневі ціни були на 6,8 відсотка вище, ніж в квітні, в той час як світові котирування рису залишалися стабільними.

Індекс цін на рослинні олії ФАО додав в травні 7,8 відсотка, що було головним чином обумовлено підвищенням цін на пальмову, соєву та рапсову олії. Ціни на пальмову олію зросли в силу повільного зростання виробництва в країнах Південно-Східної Азії, а прогнозований стійко високий світовий попит, особливо з боку сектора виробництва біодизельного палива, сприяв зростанню цін на соєву олію.

Середнє значення Індексу цін на цукор ФАО збільшилося в травні в порівнянні з квітнем на 6,8 відсотка в силу, головним чином, затримок збиральної кампанії і побоювань щодо низьких врожаїв в Бразилії, яка є найбільшим в світі експортером цукру, навіть не дивлячись на великий обсяг поставок з боку Індії, який сприяв уповільненню зростання цін.

У порівнянні з квітневим показником значення Індексу цін на м'ясо ФАО збільшилося на 2,2 відсотка, причому котирування всіх видів м'яса росли під впливом збільшення обсягів імпортних закупівель з боку Китаю, а також в зв'язку з ростом внутрішнього попиту на м'ясо птиці та свинину в провідних регіонах-виробниках.

Детальніше
Rabobank прогнозує зростання виробництва молока на 1% у другому півріччі
18-черв-2020

Згідно з прогнозом Rabobank, в топ-7 молочних регіонах-експортерах, виробництво молока в другій половині 2020 року зросте на 1% в порівнянні з відповідним періодом 2019 року. У першій половині 2021 року зростання виробництва молока складе 0,9%.

Виробництво молока продовжує зростати, незважаючи на погодні умови, зниження цін на молоко і спроби знизити обсяги пропозиції сирого молока на ринку. На ринку ЄС, наприклад, в першому кварталі 2020 року зростання виробництва молока склало 1,4% до рівня минулого року, в березні 2020 + 1,2%, а у квітні 2020 почалося уповільнення зростання виробництва, в основному через зниження виробництва молока у Франції.

Споживання молока на внутрішньому ринку ЄС знизилося за оцінками на 3% у другому кварталі 2020 у зв’язку із закриттям сегмента громадського харчування (близько 20% всіх продажів молочної продукції в ЄС), в третьому кварталі 2020 року зниження споживання складе близько 1%.

У США, за оцінкою Rabobank, у другій половині 2020 року зростання виробництва молока складе 0,9% (уповільнення темпів зростання) і прогнозується відновлення до 1,5% зростання у другому кварталі 2021 року.

Споживання молока в США в другій половині 2020 року зуоротиться на 0,8%, а в цілому в 2020 році очікується зниження споживання на 2%.

Не варто чекати швидкого відновлення попиту на світовому ринку. Державна підтримка галузі та попит в цілому будуть знижуватися, запаси будуть рости і також тиснути на ринок.

Rabobank прогнозує зниження імпорту з боку Китаю на 15% в 2020 році (в порівнянні з 2019 роком), хоча у 2021 році цілком можливе відновлення попиту.

За оцінками Rabobank, виробництво молока в Китаї в першій половині 2020 виросте на 4,3%, а у другій половині 2020 року на 2%. Споживання нормалізується до другої половини 2020 року і продемонструє зростання 1,5%, хоча в цілому в 2020 році споживання молока в Китаї в порівнянні з 2019 роком знизиться на 2,7%.

Валютні курси в багатьох країнах будуть перешкоджати нарощуванню імпорту.

Rabobank зазначає, що пандемія, при всьому негативному впливі на галузь, актуалізувала тему користі молока і молочних продуктів. Наприклад, китайська влада рекомендували споживати 300 г молока на добу (більше, ніж в 3 рази вище поточного рівня споживання молока в Китаї). У соцмережах стало більше інформації про молоко як про корисний продукт, що підтримує здоров’я.

dairynews.ru

Детальніше
У Мінагрополітики обговорили стан реалізації проектів ФАО в Україні 2017 року та плани на 2018-2019 роки
22-груд-2017

20 грудня відбулася зустріч під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з представниками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) з метою обговорення поточних проектів, що реалізуються за участі ФАО в Україні та планів на 2018−2019 роки.

У ході зустрічі представники ФАО детально розповіли про хід виконання та результати кожного із діючих проектів на території України. Окрім того, було представлено політику ФАО щодо комунікацій з громадськістю та партнерами, чітко визначивши офіційні канали інформування.

Наступні два роки в Рамковій Програмі Співробітництва робота буде акцентована на ветеринарних та фітосанітарних аспектах, гармонізації стандартів на харчові продукти, розробки норм та правил, регламентуючих гігієнічні вимоги до переробки харчових продуктів, рекомендації щодо дотримання стандартів, в тому числі в рибному господарстві; підтримку малих господарств; розвитку аквакультури та простежуваності походження водних біорерсурсів; підтримку сільськогосподарської кооперації; відновлення лісових ландшафтів; стійке управління земельними ресурсами; питання сільськогосподарського перепису; розробку та впровадження програм шкільного харчування із залученням місцевих фермерів.

«Напрями співпраці ФАО та України на наступні два роки стануть логічним продовженням роботи, здійсненої протягом 2016−2017 років та спрямовані на досягнення двох регіональних цілей ФАО — щодо сприяння розвитку ринків та підсилення спроможності малих та середніх сільськогосподарських виробників. Новацією стане більша увага до агроекологічних питань та впливу змін клімату на сільське господарство», — зауважила заступник Міністра Олена Ковальова.

Наприкінці зустрічі учасники висловили пропозиції щодо подальшої співпраці у визначених питаннях та домовились про наступні зустрічі з робочими групами проектів.

Довідково:

Проекти ФАО, які реалізуються, передбачають:

— продовольчу допомогу у формі с/г в Донецькій та Луганській областях;

— постачання насіння на територію, постраждалу внаслідок конфлікту на сході України;

— комплексне управління природними ресурсами та боротьбу з деградацією ґрунтів у степовій та лісостеповій зонах України;

— технічну підтримку та підтримку політики Мінагрополітики з метою реалізації Стратегії розвитку сільського господарства і сільських районів;

— координацію національної системи продовольчої безпеки для продуктів рибальства в Україні для руху в напрямку гармонізації з Європейським Союзом;

— підтримку статистики у сільському господарстві України;

— підтримку технічного та законодавчого потенціалу для адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату;

— зміцнення потенціалу національної служби фітосанітарного контролю;

— збереження і розвиток поголів'я великої рогатої худоби.

— сприяння ефективного діалогу в Україні у секторі м’ясних продуктів;

— підтримку розвитку асоціацій у агробізнесі Україні;

— зниження ризиків та підвищення обізнаності про АЧС: Фаза ІІ;

— підтримку розвитку сільськогосподарських кооперативів;

— підтримку українського експорту.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Уже 12 країн зняли обмеження на імпорт курятини з України
31-бер-2020

Попри поширення коронавірусу і пов’язані з цим карантинні обмеження, Україна подовжує експортувати продукцію тваринництва, і навіть розширює експортні напрямки. Так, за останні кілька місяців 12 країн скасували обмеження щодо імпорту м’яса птиці вітчизняного виробництва, повідомляє Держпродспоживслужба.

“За результатами проведеної плідної роботи фахівців Держпродспоживслужби як на центральному рівні, так і спеціалістів, які працюють на місцях, а також враховуючи вклад дипломатичних місій України за кордоном, ряд торговельних партнерів зняли обмеження з України щодо грипу птиці. Зокрема, станом на 30.03.2020: зняли обмеження з території України: Ірак, Сінгапур; визнали зонування 25 км: Об’єднані Арабські Емірати; визнали зонування, застосоване Компетентним органом України (10 км): ЄС, Ізраїль, Молдова; визнали регіоналізацію (обмеження на територію області): Азербайджан, Вірменія, Гонконг, Казахстан, Королівство Саудівська Аравія, Кувейт”, – зазначають у відомстві.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок