Україна отримала 2,5 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС

Вчені з Единбурга провели дослідження ДНК курчат, яке наближає тваринництво до позбавлення від смертельної вірусної хвороби Марека.

Свою роботу вони опублікували в журналі Genes.

Це захворювання приносить багато головного болю виробникам тваринницької продукції всього світу. Так, витрати на профілактику і лікування від цієї напасті, а також збиток від падежу птиці оцінюють приблизно в 2 мільярди доларів.

Хвороба Марека займає лідируюче місце серед всіх інфекцій в птахівничих господарствах. І це незважаючи на стовідсоткову вакцинацію птиці. Тоді як при відсутності необхідних заходів боротьби захворюваність швидко досягає чверті всього поголів'я, смертність якого нерідко становить 90 відсотків. Хоча існуюча нині вакцина сприяє лише частковому контролю за поширенням хвороби.

Вчені виявили ділянки курячої ДНК, які пов'язані зі стійкістю до хвороби. Ці дані про сприйнятливість до вірусу можуть бути використані для пом'якшення наслідків вірусу шляхом селекції, а також для поліпшення вакцини або майбутніх технологій редагування генів. Дослідники порівнювали ДНК двох груп курчат комерційних порід, які мають досить високу стійкість до вірусу хвороби Марека. Аналіз генетичних даних від інфікованих птахів допоміг виявити варіації в ДНК, пов'язані з резистентністю, а також зі смертністю.

Робота вчених виявилася важливою не тільки для ветеринарії, а й для лікування ракових захворювань людини. Так як пухлини, викликані вірусом хвороби Марека, мають схожість з лімфомою, дане дослідження зможе просунути боротьбу з онкологією на новий щабель.

ptichki.net

В Україні минулого року постраждалим від АЧС фермерам виплатили близько 5,8 млн грн компенсацій. Проте ще 9,6 млн грн — досі не виплачені. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.

Зазначається, що внаслідок АЧС минулого року було знищено 35,6 тис. голів свиней. Збитки українських фермерів оцінили у 15,4 млн грн, з яких держава виплатила лише 37% — 5,8 млн грн.

З початку 2018 року в Україні через АЧС було знищено 2,8 тис. голів свиней. За них, станом на зараз, українські фермери ще не отримали жодного грошового відшкодування.

У відомстві пояснили, що виплати компенсацій за знищених через АЧС свиней здійснюється з місцевих бюджетів.

«За це відповідальні органи місцевого самоврядування», — резюмували у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, що в Україні через АЧС стрімко скорочується поголів’я свиней. У ФАО тим часом заявили, що з’ясувати ступінь поширення африканської чуми у нас неможливо через обмежений потенціал офіційних українських ветслужб швидко виявляти і підтверджувати захворювання.

Цього року КМУ виділив на боротьбу з АЧС сотні мільйонів. І це незважаючи на те, що в попередні роки Держпродспоживслужба дуже неефективно використала бюджетні кошти. Як повідомив нардеп Тригубенко, відомство протягом 2016-2017 років витратило понад 3 млн грн недоцільно.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Українські виробники молочної продукції збільшують її експорт, зокрема сухого молока та масла.

Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока.

Як зазначається, обсяги продажів на внутрішньому ринку просідають з кожним місяцем через зниження купівельної спроможності громадян та перерозподіл споживачів усередині країни. До того ж, валютна виручка на тлі дорогого долара дає підтримку цінам на молоко в гривневому еквіваленті.

«Попри всі виклики для вітчизняних експортерів, рекордно високі ціни на молочні продукти у світі дали можливість наростити показники експорту в грошовому еквіваленті», — пояснюють експерти.
Так, за підсумками семи місяців Україна експортувала молочної продукції на загальну вартість $114,9 млн, що на 7,6% більше, ніж торік.

Найбільшу виручку принесли продажі сухого молока та масла — $46,8 та $33,2 млн відповідно. Основним ринком збуту для цих товарів тепер виступає ЄС.

Продажі молока та вершків незгущених за сім місяців зросли на 56,8% — до $8,8 млн. Продаж сиру зріс на 13,4% — до $15,95 млн.

У той же час суттєво просіли продажі кисломолочної продукції — мінус 50,2% (до $2,86 млн) та молочної сироватки — мінус 55% (до $7,2 млн). Останню в довоєнні роки продавали здебільшого до Китаю, а тепер через тривалу та дорогу логістику торгівля стала нерентабельною.

У липні 2022 р. було експортовано молочної продукції на загальну суму $26,7 млн, що на 11,7% вище показників червня поточного року та відповідає показникам минулого року.

«Імпорт молочних продуктів через здешевлення гривні та воєнні дії у 2022 р. скоротився майже на 30% — до $133,5 млн. Багато компаній-постачальників бояться працювати в країні, де йде війна. Основна частка у структурі імпорту — близько 80% — припадає на сири, які залишилися в списку критичного імпорту. Однак, навіть попри це, дорогий долар зробив свою справу, і загальний імпорт сирів за сім місяців поточного року скоротився на 20% — до $106,6 млн. В натуральному виразі це склало 20,3 тис. т», — додають в асоціації.

Найбільше скоротилась закупівля масла — мінус 74,5% (до $5,6 млн) та молока і вершків згущених — мінус 72,6% (до $2,8 млн).

Зокрема, у липні імпорт молочних продуктів склав $21,6 млн, що на 5% менше, ніж у червні, та на 31% менше, ніж у липні минулого року. За попередніми оцінками аналітиків, імпорт молочних продуктів у поточному році може скоротитися навіть вдвічі порівняно з довоєнним 2021 р. — до 0,3 млн т в еквіваленті молока.

agroportal.ua

Роторні доїльні зали (або «каруселі») набувають дедалі більшої популярності серед молочно-товарних ферм України.

Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповіли в Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, таке обладнання забезпечує кращу оборотність стада, зручність, меншим стає навантаженням на операторів доїння.

За коментарями виробників доїльного обладнання, роторні установки (наприклад, на 48 місць) стають актуальними для ферм потужністю від 200 корів. А для господарств понад 1000 корів — чи не єдиним оптимальним рішенням, зазначають в АВМ.

Експерти додають, що в Україні, як і у світі, набирає обертів тенденція до укрупнення молочно-товарних ферм, разом з тим зростають і потужності доїльного обладнання.

Надпотужними інноваціями, як то роторна доїльна зала на 120 місць, нещодавно встановлена в Китаї, поки українські фермери похвалитися не можуть.

На сьогодні в Україні працюють «каруселі» на 80 місць. «Таких доїльних залів у всій Європі близько десятка, з них — дві в Україні», — говорять в асоціації.

Перша — встановлена у 2016 р. СТОВ «Промінь» (Миколаївська обл., обладнання виробництва DeLaval). Другими у 2018-му стали ТОВ «Кищенці» (Черкаська обл., обладання Gea Farm Tecnologies).

Окрім цього, вітчизняні молочні ферми впроваджують інші інновації у доїнні. Серед таких — роботизовані доїльні установки (як окремі роботи-дояри, так і роботизовані «каруселі»), «лабораторія в молоковпроводі».

Остання забезпечує автоматизований контроль якості і безпечності молока у потоці під час доїння, що допомагає слідкувати за здоров’ям кожної корови та не допускати проблемне молоко у спільний танк-накопичувач.

Загалом в АВМ заначають, що попри негативні наслідки коронавірусної пандемії та затяжну кризу у галузі, молочні господарства у 2020 р. продовжили розпочаті раніше інвестиції у модернізацію та розбудову.