Роторні доїльні зали набувають популярності в Україні

27-лист-2020

Роторні доїльні зали (або «каруселі») набувають дедалі більшої популярності серед молочно-товарних ферм України.

Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповіли в Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, таке обладнання забезпечує кращу оборотність стада, зручність, меншим стає навантаженням на операторів доїння.

За коментарями виробників доїльного обладнання, роторні установки (наприклад, на 48 місць) стають актуальними для ферм потужністю від 200 корів. А для господарств понад 1000 корів — чи не єдиним оптимальним рішенням, зазначають в АВМ.

Експерти додають, що в Україні, як і у світі, набирає обертів тенденція до укрупнення молочно-товарних ферм, разом з тим зростають і потужності доїльного обладнання.

Надпотужними інноваціями, як то роторна доїльна зала на 120 місць, нещодавно встановлена в Китаї, поки українські фермери похвалитися не можуть.

На сьогодні в Україні працюють «каруселі» на 80 місць. «Таких доїльних залів у всій Європі близько десятка, з них — дві в Україні», — говорять в асоціації.

Перша — встановлена у 2016 р. СТОВ «Промінь» (Миколаївська обл., обладнання виробництва DeLaval). Другими у 2018-му стали ТОВ «Кищенці» (Черкаська обл., обладання Gea Farm Tecnologies).

Окрім цього, вітчизняні молочні ферми впроваджують інші інновації у доїнні. Серед таких — роботизовані доїльні установки (як окремі роботи-дояри, так і роботизовані «каруселі»), «лабораторія в молоковпроводі».

Остання забезпечує автоматизований контроль якості і безпечності молока у потоці під час доїння, що допомагає слідкувати за здоров’ям кожної корови та не допускати проблемне молоко у спільний танк-накопичувач.

Загалом в АВМ заначають, що попри негативні наслідки коронавірусної пандемії та затяжну кризу у галузі, молочні господарства у 2020 р. продовжили розпочаті раніше інвестиції у модернізацію та розбудову.

Більше новин
Що не так із зовнішньою торгівлею свининою?
17-черв-2022

На початку травня Україна отримала дозвіл на транзит м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів територією ЄС. Проте активізації зовнішніх поставок свинини ані в кінці весни, ані на початку червня не спостерігається. Натомість, оператори ринку відзначають пожвавлення імпорту свинини. У причинах такої ситуації розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями операторів, відкриття транзитних каналів не вносять істотних змін у ситуацію на вітчизняному ринку свинини. Так, відповідний дозвіл не відміняє експортної ізоляції через АЧС, не відкриває для операторів ринок свинини ЄС. Єдине, що дає ця опція, ― можливість здійснити поставки, які зірвалися через напад рф, і лише у випадку, якщо такі домовленості залишилися в силі. Українські експортери свинини відзначають, що географія зовнішньої торгівлі свининою до війни була вкрай обмежена, а більшість експортних поставок здійснювалося морським транспортом. «За нинішніх обставин українська свинина не буде конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, як через вищі ціни закупівлі, так і через більш ніж двократне підвищення транспортних витрат у випадку транзиту через країни ЄС, а також здороження пального. Крім цього, враховуючи це та загальну ситуацію в країні зовнішнього попиту на вітчизняну свинини не відчуваємо», ― коментують трейдери. Експерти Асоціації «Свинарі України» зауважують, що хоча отримання дозволу на транзит свинини та яловичини країнами ЄС є позитивним зрушенням, а перемовини з співдружністю спрямовані на лібералізацію торгівлі, український ринок свинини поки не відчуває позитивних змін.

На противагу «завмерлому» експорту свинини, імпортні поставки істотно пожвавилися. Так, за попередніми оцінками, імпорт свинини за січень-травень перевищив 22 тис. т. Це відповідає 16% промислового виробництва чи 8% загальної ємності ринку свинини та у понад двічі перевищують обсяги зовнішніх поставок свинини на кінець травня 2021-го.

Пожвавленню імпорту свинини сприяла можливість для фізичних осіб-підприємців I-III групи завозити продукцію з-за кордону без сплати імпортних мит та податку на додану вартість. Зокрема, податкові пільги знижують бар’єрну ціну, за якої завезення продукції з-за кордону стає економічно обґрунтованим на 20-32% (на 20% при завезенні в межах річних квот в рамках угоди про безмитну торгівлю з ЄС та на 30-32% при завезенні продукції понад встановлену квоту). «Хоча наразі вплив активності зовнішніх поставок на внутрішній ринок свинини та цінову ситуацію на ньому не критичний, подальша пролонгація таких податкових преференцій для підприємств-спрощенців, затисне вітчизняних операторів ринку свинини у цінові та податкові лещата та поставить під ризик подальшу роботу вітчизняних операторів усього ланцюга доданої вартості свинини», ― переконані в Асоціації «Свинарі України». 

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
ТОП продуктів з найвищою собівартістю
30-бер-2017

Аналітики вирахували, у скільки обходяться традиційні продукти харчування, і склали рейтинг найдорожчих з них у плані витрати ресурсів. Про це повідомляє znaj.ua.

Виробництво продуктів харчування вимагає чималих затрат. Це й електроенергія, і харчі для тварин, і спецзасоби для обробітку землі.

  • Найдорожчим з точки зору ресурсів виявилося виробництво яловичини, йдеться у журналі New Scientis. 

Земля, на якій випасають велику рогату худобу, може дати у 10-20 разів більше білка, ніж є в яловичині, якщо засадити її бобовими. Для виробництва кілограма м’яса корів необхідно 15 тисяч літрів води. Це в три рази більше, ніж потрібно для вирбництва курятини, і в 18 разів більше, ніж би було використано для вирощування пшениці.

  • На другому місці за витратністю йдуть креветки. Для отримання 1 кг креветок необхідно витратити 25 кг корму.
  • Замикають трійку лідерів горіхи. Вони потребують величезної кількості води для росту. Наприклад, на вирощення каліфорнійського мигдалю йде 10% води держави. Аналогічна ситуація з волоськими горіхами, кеш’ю, фундуком і фісташками. Аби зберегти ресурси, експерти радять надати перевагу харчовим каштанам.

Четверте, п'яте, шосте та сьоме місця зайняли, відповідно, картопля фрі, кава, банани і шоколад. Причому виробництво смаженої картоплі є одним з головних джерел відходів.

Враховуючи, що в найближчі 30 років кількість населення Землі збільшиться ще на 2,5 млрд, автори дослідження радять переглянути ставлення до використання ресурсів і шукати більш ефективні шляхи для отримання продуктів з меншими витратами.

Детальніше
Внаслідок воєнних дій знизилися ціни на зерно
02-бер-2022

Україна продовжує опиратися російській агресії, і українська армія успішно протистоїть російській на всіх чотирьох фронтах. Західні країні також об’єдналися у підтримці України. Це призвело до зниження світових цін на зерно, які різко виросли у перший день нападу. Про це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade.

«Жорсткі санкції проти Росії із заморожуванням міжнародних резервів, відключенням від системи SWIFT різко скоротять російський експорт, що вже призвело до стрімкої девальвації рубля. Сьогодні з початку торгів курс рубля відносно долара впав на 27% до 107 руб/$ і найближчим часом опуститься до 150−200 руб/$», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що Росія запропонувала провести переговори з Україною після того, як за 4 доби спротиву українська армія знищила 29 російських літаків, 29 гвинтокрилів, 19 танк, понад 816 БТР та БМП, 74 гармати, 1 ЗРК БУК, 21 РСЗО, 21 комплекс Град, 3 БПЛА оперативно-тактичного рівня, 60 цистерн, 2 кораблі/катери, 291 автомобіль. Втрати військових вже перевищили 5300 осіб.

«Ціни на нафту та сировинні товари після зростання напередодні на 5−10% впали наприкінці тижня на 5−7%, оскільки світ розуміє, що найбільше від війни втратить Росія, якій заблокують резерви за завдані Україні збитки. А падіння економіки РФ призведе до збільшення поставок нафти», — пояснюють аналітики.

Таким чином, експорт пшениці з України зупинено через військові дії, а з Росії він буде мінімальним через неможливість оплат. Проте світові ринки мають достатні запаси, а європейські експортери зможуть активізувати експорт та вийти на прогнозні рівні. Березневі ф’ючерси на європейську пшеницю на паризькій Euronext після зростання на 29,5 €/т напередодні впали у п’ятницю на 26,5 €/т до 290 €/т або 323,3 $/т.

На біржах США березневі ф’ючерси також впали: на 10,9% або 30,5 $/т до 309,7 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго, на 9,4% або 28,02 $/т до 325,8 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті, на 8,9% або 28,57 $/т до 349,9 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі, на 3,5% або 11 $/т до 315,5 $/т на чорноморську пшеницю в Чикаго. Квітневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській ICE Futures протягом торгів сягали 106 $/барель, але потім знизилися до 102,5 $/барель.

«Санкції дозволять Росії постачати нафту на світові ринки, а після падіння економіки РФ буде змушена збільшити поставки газу та нафти, щоб отримати кошти для існування», — підсумовують експерти.

agravery.com

Детальніше
Шкірка томатів та шипшина покращують якість яєць
08-лист-2021

В рамках серії нових досліджень було встановлено, що побічні продукти продовольчої галузі при додаванні в комбікорми для несучок можуть значно покращувати якість яєць.

Дослідження, опубліковане в журналі Research on Animal Production, показало, що включення до раціону японських перепелів томатної шкірки в кількості 4% і 12% від загального обсягу знижує концентрацію малонового діальдегіду (маркера окислювального стресу) при одночасному підвищенні активності антиоксидантного ферменту глутатіонпероксиду. За рахунок цього перероблена томатна шкірка може покращувати якість яєць.

Інше дослідження, опубліковане Poultry Science, продемонструвало, що додавання шипшини до раціону курей-несучок знижує рівень вмісту в організмі побічного продукту перекисного окислення ліпідів - TBARS. При цьому використання шипшини в комбікормах також сприяло підвищенню рівня вітаміну А та вітаміну Е в яйцях.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок