UFEB: Україні мають збільшити "курячі" квоти до 150 тисяч тонн

05-квіт-2019

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН

Більше новин
ВР ухвалила законопроект у першому читанні про сільськогосподарську кооперацію
05-черв-2019

Як повідомляється на сайті Верховної Ради, законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», якою передбачається врегулювати усі ключові питань створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів в Україні в єдиному законодавчому акті.  

Проектом, зокрема, пропонується відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також форму діяльності — з метою чи без мети одержання прибутку. Відповідно пропонується перехід до єдиної організаційно-правової форми — сільськогосподарський кооператив.

Новою редакцією чинного Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» зберігається можливість для діючих сільськогосподарських кооперативів, за їх бажанням, продовжувати свою діяльність в умовах та з особливостями, які фактично ідентичні тим, за яких вони були утворені.

Законопроектом також передбачено можливість утворення сільськогосподарського кооперативу, який здійснюватиме свою діяльність без мети одержання прибутку (з поширенням на нього обмежень щодо виду діяльності, операцій з не членами та переходу права власності, які сьогодні існують для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів).

Проектом, на відміну від чинного регулювання відповідних відносин, пропонується усунути невиправдані обмеження та пропонуються додаткові можливості для розвитку сільськогосподарських кооперативів.

Законопроектом також передбачено можливість утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативних об'єднань — так званих кооперативів другого рівня, які є поширеними у світі.

Законопроектом передбачається необхідність створення у кожному сільськогосподарському кооперативі фонду розвитку, кошти якого та майно, придбане за рахунок цих коштів, не підлягатимуть розподілу між його членами.

Проект Закону зареєстровано за № 6527-д.

Agravery

Детальніше
Бюлетень про інфекційні захворювання
27-лип-2017

БЮЛЕТЕНЬ ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  1. Повідомлення про захворювання

Період: 01–15.07.2017 року

Назва захворювання

Країна (спалахів)

Грип птахів (H5N1)

Того(1)

Грип птахів (H5N8)

Франція(1), ПАР(2), Бельгія(2)

Африканська чума свиней

Україна(7), Польща(37), Чехія(22), Росія(4),

Європейський гнилець бджіл

Норвегія(1)

Нодулярний дерматит

Росія(15), Македонія(2)

Сибірка

Україна(1)

Ящур (серотип О)

Колумбія(2)

Хвороба Ньюкасла

Португалія(1)

Блутанг (серотип 4)

Франція(33)

Блутанг (серотип 8)

Франція(4)

Інфекційна анемія лососевих

Норвегія(1)

  1. Узагальнення та найбільш значимі події
  • Росія: з 26 червня по 3 липня діагностовано бруцельоз в 11 неблагополучних пунктах.
  • Австрія: виявлено новий вірус свиней, названий  LINDA  («тремтливі поросята»).
  1. Ступінь ризику:

по АЧС – значний.

  1. Прогноз:

по АЧС – несприятливий.

www.vetlabresearch.gov.ua

Детальніше
АМКУ з'ясує причини подорожчання яєць
21-жовт-2022

Антимонопольний комітет України розпочав вивчення причин збільшення цін на яйця курячі в шкаралупі в червні-вересні 2022 року.

Як говориться у повідомленні АМКУ, вартість курячих яєць в Україні знижувалася впродовж лютого-травня цього року, проте з червня по вересень зросла майже на 54%, тоді як споживча інфляція у вересні в річному обчисленні прискорилася до 24,6% (у серпні — 23,8%).

Зазначається, що ціна яєць значною мірою залежить від собівартості їх виробництва, яку визначає вартість кормів, витрати на енергоносії, витрати з оплати праці, вартість ветпрепаратів тощо. Крім того, ця галузь залежить від наявного поголів'я курей-несучок у країні, що безпосередньо пов'язано з виробничою діяльністю.

АМКУ наголосив, що повномасштабна агресія рф в Україні справила значний вплив на глобальну економічну ситуацію в країні: прискорилася інфляція, зріс курс долара і євро відносно гривні, сталося руйнування багатьох виробництв, порушилися ланцюги постачань і логістики, і, як наслідок, збільшилися виробничі витрати бізнесу, знизилася пропозиція товарів і послуг.

Так, на початку повномасштабного вторгнення рф один із найбільших виробників курячих яєць в Україні ГК «Авангард» повідомила про втрату поголів'я курей і виробничих потужностей у Донецькій, Харківській, Київській і Херсонській областях, унаслідок чого первинна пропозиція яєць на ринку могла істотно знизитися. Інші учасники ринку поки що не надали відомству такої інформації.

Крім того, окремі профільні експерти відзначають досить низькі ціни на ринку кормів через надлишок зерна в Україні, що залишилося внаслідок блокади морських портів. Отже, головні складові кормів для курей значно подешевшали порівняно з минулим роком.

«Наразі в комітеті відсутня інформація, що підтверджує наявність об'єктивних чинників для подорожчання яєць відразу на 54%. Під час дослідження АМКУ має намір здійснити широкий аналіз усіх чинників впливу на цінову поведінку суб'єктів господарювання і вже направив їм вимоги про надання інформації», — зазначено в повідомленні.

agroportal.ua

Детальніше
Україна та КНР підписали Програму інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі
07-груд-2017

Сьогодні Китай є одним із пріоритетних торговельних партнерів для України в аграрній галузі та стабільно входить у ТОП-3 ключових країн-імпортерів наших сільськогосподарських та харчових товарів. Завдяки покроковій та кропіткій роботі представників обох Урядів, 2017 рік має дуже плідні результати співпраці в агросекторі для обох країн. Але маємо ще багато нереалізованих можливостей для співпраці в агрогалузі.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР. Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

«Основна мета підписаного документу — зафіксувати пріоритетні напрями українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі», — прокоментувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР складає понад $1 млрд. «Рада відмітити, що за результатами 2017 року, наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра з питань євроінтеграції, український агросектор має значний потенціал стати виробничим хабом для іноземних партнерів. «Великі можливості для нас відкриває ініціатива китайських колег щодо створення Економічного Поясу Великого Шовкового Шляху. Серед інвестиційних напрямів і проектів співпраці в АПК, які можуть бути цікавими китайським партнерам: транспортна логістика, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво техніки та інше» , — підкреслила заступник Міністра.

Довідково:

Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва охоплює в себе наступні пріоритетні напрями:

— Оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів;

— Розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

— Розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну;

— Зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України.

minagro

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок