Науковці України та Польщі створили наноматеріал для вирощування клітин для штучного запліднення тварин

Верховна Рада України прийняла законопроект, яким знизив до 14% податок на додану вартість щодо операцій з поставки окремих видів сільськогосподарської продукції (№3656).

Відповідне рішення підтримали 255 парламентаріїв, повідомляє кореспондент AgroPortal.ua.

Законопроектом пропонується встановити ставку податку на додану вартість в розмірі 14% за операціями з поставки на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, яка класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива) 0103 (свині , живі), 0104 (вівці, кози), 0401 (в частині молока незбираного) 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), +1201 (соєві боби), 1204 00 (насіння льону), 1205 (насіння свірпи і ріпаку), 1206 00 (насіння соняшнику), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур), 1 212 91 (цукровий буряк).

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

PigUA.info за матеріалами agravery.com

У зв'язку з війною в Україні відбудуться певні зміни в структурі посівних площ. Головні зусилля сільгоспвиробників будуть спрямовані на те, щоб у максимально короткі терміни виростити те, що потрібно всередині країни.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук в коментарі  BBC.

«Всі розуміють, що йде війна. Експорт — не експорт, але ставки на кукурудзу та соняшник вже не будуть такими високими. Нам потрібно думати над забезпеченням продовольчої безпеки всередині країни. І щоб було чим годувати ЗСУ», — пояснює Денис Марчук.

За його словами, варто очікувати, що цьогоріч у західних регіонах буде більше гречки, гороху — «того, що можна вже влітку зібрати і принаймні себе забезпечити продовольством на цей період часу».

А от українського рису цього року не буде, оскільки ця культура вирощується в південній зоні. Проте очікується, що з цукром і картоплею проблем бути не повинно.

agroportal.ua

Згідно з висновками звіту Rabobank по 4 кварталу 2018 року, уповільнення світового виробництва молока в минулому році в найбільших країнах-експортерах триватиме і в 2019.

У звіті говориться, що виробництво молока в третьому кварталі було всього на 0,8% більше, ніж за той же період в 2017 році, і цифри четвертого кварталу свідчать про настільки ж скромне зростання.

«Тривала дія природних явищ вплинула на виробництво молока в Австралії і призупинила зростання в Європі», — відзначає провідний автор звіту Емма Хіггінс, аналітик молочного ринку Rabobank. За її словами, в США також очікується найнижчий з 2013 року річний приріст.

В інших регіонах спостерігаються протилежні тенденції: в Бразилії, починаючи з 3 кварталу 2018 спостерігається зростання виробництва молока в результаті «більш помірних витрат на корми та вигідні ціни на молоко». Аргентина також подолала завищені витрати на виробництво молока і продовжує відновлювати виробництво після невеликих обсягів в останні два роки.

Хіггінс вважає, що провідною країною-виробником молока як і раніше залишається Нова Зеландія, яка встановила в жовтні новий рекорд виробництва.

На думку Хіггінс, з урахуванням різноспрямованих тенденцій, передбачувані обсяги виробництва країн так званої «Великої сімки» в четвертому кварталі 2018 року становлять всього 0,6% в річному обчисленні, що є найнижчим показником з 2016 року. Вона вважає, що ринок очікують складні умови для розширення виробництва.

«Чисельність поголів'я худоби в Австралії, Європі та США продовжує скорочуватися через пом’якшення зростання витрат, і/або подолання впливу невигідних закупівельних цін на молоко, які будуть зберігатися в першій половині 2019 року», — сказала вона.

Хіггінс вважає, що новозеландські молочні заводи стикаються з більш сильною конкуренцією, намагаючись отримати додаткову землю в користування. Брак ресурсів створить бар'єри для зростання в 2020 році.

Rabobank очікує, що світове виробництво молока в першій половині 2019 року зменшиться, відзначається в звіті. При цьому, хоча виробництво молока буде зростати у другій половині 2019 року, «зростання буде відбуватися лише скромними темпами».

feedstuffs