У червні ціни на свинину трохи відновилися — ФАО

Мінекономіки розробило і оприлюднило для громадського обговорення євроінтеграційний проєкт наказу «Про затвердження Порядку формування реєстраційного досьє».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Реєстраційне досьє — це основний документ у процедурі реєстрації кормових добавок, який містить всю інформацію про безпечність, умови застосування та інші властивості і характеристики кормової добавки. Реєстраційне досьє є обов'язковим документом, який додається до заяви про державну реєстрацію кормової добавки.

З набуттям чинності Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» державна реєстрація кормових добавок має здійснюватися відповідно до процедур, що засновані на вимогах законодавства ЄС.

«Впровадження порядку формування реєстраційного досьє дозволить запустити процедуру державної реєстрації кормових добавок в Україні і перейти на європейські правила у цій сфері», — зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

З проєктом наказу можна ознайомитись за посиланням.

Документ передбачає, що, у разі його прийняття, він набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Довідково: Проєкт наказу розроблено на виконання статті 18 Закону «Про безпечність та гігієну кормів» і ґрунтується на вимогах Регламенту Комісії ЄС № 429/2008 від 25 квітня 2008 року, яким встановлено детальні вимоги до застосування Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1831/2003 від 22 вересня 2003 року стосовно підготовки та подання заявок на реєстрацію кормових добавок, а також їх оцінки та реєстрації.

Американські виробники молочних продуктів продовжують активно завойовувати свою частку на світовому ринку.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посилання на Раду експортерів молочних продуктів США.

В першому півріччі 2018 року американський експорт сухого молока, сиру, молочних жирів, сироватки та лактози зріс на 20% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Конкуренція з виробниками Океанії та Європи дала змогу наростити частку світового експорту з 17 до 19%. Ключовими факторами, які дали можливість досягнути такого результату були:

Світовий попит на молочні продукти на початку року був досить високим, що супроводжувався активним економічним ростом в основних країнах-імпортерах. Впродовж перших чотирьох місяців світове споживання сухого молока, сиру, молочного жиру та сироватки збільшилося на 7%. У травні та червні цей показник дещо призупинився та склав 3%. Проте, зниження цін на молочні продукти дозволило поступово відновити попит покупців. Основний приріст світового попиту на молочні продукти був відмічений в регоінах Близького Сходу, Північної Африки (регіон МЕНА), Південно-Східної Азії. Зростання цін на нафту на 37% в першому півріччі спряли нарощенню імпорту в регіоні МЕНА.

Зростання попиту відбулося на всі основні експортні групи молочних продуктів, що зіграло на руку американським експортерам.

Ціни на американські продукти були нижчими ніж в Океанії та ЄС. Крім того, за часту експортні ціни були значно вищими ніж внутрішні, тому продавці більше торгували там.

Слабший долар (з початку листопада 2017 по квітень 2018 р. на 7% в порівняні з валютами ключових конкурентів) сприяв конкурентоспроможності американської продукції на глобальному ринку.

В результаті США збільшили свою частку на світовому молочному ринку відвоювавши собі частину ЄС на ринку Південно-Східної Азії на сухе молоко та сироватку. Також свою частку в ЄС було відвойовано на ринку сиру в Південній Кореї, лактози в Китаї та СЗМ у Мексиці. Також частку було забрано в Нової Зеландії на ринку СЗМ в Китаї.

Американські експортери набувають все більшого визнання на конкурентоспроможних, нових і зростаючих ринках, демонструючи довготривале зобов'язання щодо обслуговування своїх клієнтів, а також надання потрібного продукту, правильного пакета та правильних специфікацій для задоволення потреб покупців.

Очікується, що в найближчі місяці ринкові умови будуть менш сприятливими для постачальників зі США. Їм доведеться працювати набагато важче, щоб залишитися з показниками першого півріччя. При цьому, якщо вони мають за мету побудувати більш широку географію торгівлі.

milkua.info

15 вересня 2017 року набуває чинності єдина погоджена форма ветеринарного сертифікату для експорту з держав-членів Європейського Союзу в Україну термічно обробленого молока та молочних продуктів.

Як зазначив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, для зручності визначено перехідний період використання нової погодженої форми ветсертифіката до 30 вересня 2017 року. Таким чином, двосторонні форми сертифікатів на імпорт молока та молочних продуктів в Україну, погоджені раніше з окремими державами-членами ЄС (Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Угорщина, Франція, Чехія, Швеція), будуть діяти до 30 вересня включно паралельно з новою формою. Відповідний лист Держпродспоживслужби направлений на регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Андрій Жук також наголосив, що процесу погодження сертифіката передували ґрунтовні експертні консультації між Держпродспоживслужбою та Європейською Комісією. Зараз також триває робота над єдиними формами ветеринарного сертифікату з інших видів продукції тваринного походження.

milkua.info за матеріалами consumer.gov.ua

Виникнення стійкості до протимікробних препаратів (СПП) призводить до економічних втрат, зниження обсягів виробництва продукції тваринництва, злиднів, голоду та неповноцінного харчування, особливо у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Про це заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) Цюй Дун'юй, представляючи новий п'ятирічний план ФАО, покликаний допомогти впоратися з цією проблемою.

Він зазначив, що внаслідок постійного впливу антибіотиків та інших протимікробних препаратів бактерії, грибки та інші мікроби можуть стати та стають стійкими до впливу лікарських препаратів, покликаних знищувати або пригнічувати їх, що робить ліки неефективними та призводить до загрози появи неконтрольованих «супербактерій». Щорічно близько 700 тис. осіб гине з пов'язаних з СПП причин, і якщо не будуть вжиті заходи зниження ризику, то до 2050 року їх кількість може зрости до 10 мільйонів.

«СПП особливо сильно загрожує сільському господарству, оскільки сектор тваринництва є основним споживачем протимікробних препаратів, а їхнє неправильне чи надмірне використання викликає резистентність, внаслідок якої гине поголів'я худоби, а люди позбавляються відповідних джерел коштів для існування. Протимікробні препарати використовуються також при вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема рису та помідорів, а також в аквакультурі для запобігання втратам продукції», — уточнив Дун'юй.

ФАО розробила план боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на 2021−2025 рр. н. Серед ключових принципів плану виділяються необхідність застосування науково обґрунтованого підходу до виявлення ризиків СПП та управління ними до того, як вони призведуть до великомасштабних надзвичайних ситуацій, доцільність епіднагляду та навчання у всьому світі, важливість стимулювання зацікавлених сторін та розширення їх можливостей для того, щоб від поінформованості про ризики СПП перейти до дій.

«Головною метою дій по боротьбі з СПП в даний час є не відмова від використання протимікробних препаратів, а збереження їх благотворного ефекту, тим більше що в найближчі 30 років обсяг вироблених для потреб людей продуктів харчування буде таким же, як за останні 10 тис. років разом узяті. У плані йдеться: «Нам необхідно, щоб протимікробні препарати діяли якомога довше, щоб виграти час для винаходу нових ліків».

У плані дій описуються різні можливі способи покращення методів ведення сільського господарства для більш якісної боротьби з СПП, включаючи, серед іншого, правильне харчування людей та тварин, вакцинацію, гігієну, санітарію та генетику.

«Ще одним ключовим напрямком роботи є поводження з відходами, оскільки компоненти протимікробних препаратів, що виділяються людьми та тваринами, а також утворюються в результаті діяльності лікарень та скотобоєн, можуть потрапляти у навколишнє середовище та прискорювати появу та поширення стійких штамів та генів. У плані міститься заклик до розширення досліджень СПП та забезпечення більш якісного нагляду в секторах рослинництва, аквакультури та охорони навколишнього середовища», — підсумували у ФАО.