Три найбільші молочні господарства Харківщини досі в окупації — ОВА

21-груд-2022

На Харківщині три найбільші підприємства молочної галузі залишаються у тимчасовій окупації. Водночас, у 14 господарствах внаслідок ворожих обстрілів є руйнування тваринницьких об'єктів, у 13 з них зафіксовано загибель тварин.

Про це повідомляє видання Слобідський край.

Наразі підприємства тваринництва на Харківщині намагаються потроху вести облік втрат. Утім, досі немає відповідної методики, щоб повноцінно розпочати процес підрахунку збитків та недоотримання вигоди, щоб претендувати на відшкодування у майбутньому.

«Втрати продукції тваринництва у поточному році близько 50% — це молоко та м'ясо. Свинина — до 70% втрат, тому що найбільші свинокомплекси знаходилися в окупації та мають величезні втрати. У поголів'я — це десятки тисяч загиблих тварин, а також зруйновані приміщення та вкрадене обладнання», — повідомив Олександр Масюк, начальник відділу тваринництва та селекційно-племінної роботи департаменту агропромислового розвитку ХОВА.

Суттєвих втрат зазнало і м’ясне птахівництво, два промислових комплекси знаходилися в окупації.

Зазначається, Харківщина є центром наукового та племінного птахівництва України. Окрім проведення наукових досліджень, в регіоні зберігається унікальна колекція українських порід курей та індиків.

За словами директора Державної дослідної станції птахівництва НААН України, доктора сільськогосподарських наук Олега Катеринича, попри розташування центра наукового птахівництва у безпосередній близькості до бойових дій — генофонд птиці не було втрачено.

Більше новин
Найбільше на переробку надходить молока екстраґатунку
09-лют-2022

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

Детальніше
Європарламент відкликає 171 поправку Єврокомісії про заборону використання термінів, пов'язаних з молочними продуктами
02-вер-2021

Європейський парламент відкликав поправку 171 в травні 2021 року. Прийнята Європейською Комісією в кінці 2020 року, вона фактично забороняла формулювання, пов'язані з молочними продуктами, такі як «масляне» і «вершкове» для замінників рослинного походження.

Голосуванням було скасовано прийняте в 2017 році правило, яке забороняло виробникам продукції на рослинній основі використовувати такі терміни, як «молоко», «масло», «сир» і «йогурт».

Відгук поправки 171 стався напередодні «супертріалогу» ЄС, де інститути ЄС будуть обговорювати Спільну аграрну політику (CAP). Незрозуміло, чому Поправка була відкликана, але це, ймовірно, пов'язано з тиском споживачів, харчових компаній, що виробляють альтернативні молочні продукти, асоціацій і таких опонентів, як WWF, Грінпіс, ​​Європейська споживча організація і навіть екологічна активістка Грета Тунберг.

Коментуючи відгук згаданої поправки, австралійський уряд на своєму сайті розмістив коментарі для експортерів харчових продуктів своєї країни.

У коментарі зазначено, що тепер австралійські експортери харчових продуктів рослинного походження можуть продавати в ЄС свою альтернативну молочну продукцію, щоб завоювати частку ринку в цій категорії швидкозростаючих продуктів харчування.

Експортери можуть використовувати:

  • Подібні формати упаковки: коробка для молока рослинного походження або блок для маргарину на рослинній основі.
  • Візуальні образи, які можуть імітувати або викликати асоціації з молочними продуктами: наприклад, зображення молока на упаковці молока рослинного походження.
  • Науково обгрунтовані твердження, в яких порівнюються продукти на рослинній основі з їх молочними аналогами: наприклад, «половина викидів вуглецю в порівнянні з вершковим маслом»
  • Розміщення інформації про аллергени, що відносяться до молочних продуктів: наприклад, «не містить молока»
  • Використання описових формулювань, пов'язаних з молочними продуктами: наприклад, що включають «вершковий», «масляний», «використовуйте як вершки для приготування їжі» або «веганська альтернатива йогурту».

DairyNews.ru

Детальніше
Формування ефективної моделі фермерського господарювання є пріорітетним
24-січ-2018

Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні — формування ефективного та соціально відповідального власника на селі. Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1 млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета у прямому ефірі на одному з українських радіо.

«Серед пріоритетних завдань міністерства — створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», — зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки — здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с.-г. техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень — на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», — підкреслив Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Чого очікувати на китайському ринку свинини цього року
31-бер-2022

Оцінку імпорту свинини на 2022 рік знижено до 3,3 млн т через конкуренцію з боку вітчизняної свинини за низькими цінами, підвищення тарифів на імпорт свинини (з 8 до 12%), менш оптимістичного економічного прогнозу і обмежень і збоїв на ринку, що продовжуються, пов'язаних із COVID-19.

Так, за оцінками, у 2022 році виробництво свинини в Китаї сягне 50 млн т, що на 5% більше, ніж у 2021 році, завдяки збільшенню виробництва свиней та підвищенню рівня забою. Великі виробники продовжують збільшувати свою частку на ринку виробництва свинини.

Імпорт живих племінних свиней у 2022 році, за оцінками, знизиться на 20 000 голів, тому що виробники звільняться від запасів 2021 року. Очікується, що низькі ціни на свиней та поросят, які збережуться у 2022 році, знизять попит на імпортних племінних свиней.

Оцінка виробництва свиней на 2022 рік становить 665 млн гол., що на 2% більше, ніж у 2021 році, завдяки високим початковим запасам та ефективнішим свиноматкам. Очікується, що втрати виробників, а також державна політика, спрямована на стабілізацію поголів'я свиней, зменшать волатильність виробництва та свинарського сектора у 2022 році. Крім того, з осені минулого року уряд звернувся до виробників свиней у Китаї з проханням підтримувати стадо свиноматок на рівні не менше 41 млн гол., згідно з Тимчасовим планом управління виробничими потужностями свинарства. Цей план спрямовано стабілізацію свинарського сектора від різких коливань шляхом встановлення цільових показників виробництва. План вимагає підтримки національного поголів'я свиноматок на рівні 41 млн гол. та визначає «нормальний» показник поголів'я для кожної провінції/району, який не повинен коливатися більш ніж на 5%.

У 2022 році очікується зниження втрат свиней від хвороб тварин, але очікується, що африканська чума свиней (АЧС) залишиться ендемічною. У жовтні 2021 року Харбінський ветеринарний науково-дослідний інститут Китайської академії сільськогосподарських наук (CAAS) виявив менш вірулентний новий штам АЧС. Цей штам, мабуть, менш смертельний для свиней, свиноматок та поросят.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок