ТОП-3: вирішення яких питань очікують вітчизняні свинарі у 2019-му?

14-лют-2019

Нині існує низка нормативних бар’єрів, які з одного боку спричиняють фінансове навантаження на виробників, а з іншого — створюють перепони, що ускладнюють ведення свинарського бізнесу.

Цьогоріч частина з них має вирішитися, зокрема завдяки старанням профільних об’єднань, включно з Асоціацією «Свинарі України»:

Погодження змін до Наказу Мінагрополітики №71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду». Найголовніше, що змінить цей документ — не потрібно буде відправляти державного інспектора на відбір кожної партії тварин, імпортованих і-за кордону.

Крім того, він відміняє вимогу досліджувати 100% поголів’я партії, яка завозиться в Україну, а також дозволяє поставки спермопродукції не лише в замороженому вигляді.

Набуття чинності «Методичних рекомендацій щодо відбору та профілактичного карантинування тварин при  переміщенні». Ухвалення цього документу важливе, як мінімум з двох причин:

Забезпечить уніфіковані вимоги до карантинування поголів’я, які нині різняться у регіонах країни (обертається різною кількістю аналізів, залученням/незалученням фахівців ветслужби тощо).

Стануть у нагоді для тих, хто продає товарних поросят, оскільки цих тварин не потрібно буде досліджувати на певні хвороби — достатньо регулярних моніторингів здоров’я маточного стада.

Ухвалення «нової» Інструкції щодо профілактики та боротьби з АЧС. Важливість цього проекту полягає у тому, що він містить положення про компартменталізацію. Це означає, що господарство, яке підтвердило статус біобезпеки продовжуватиме нормально функціонувати, не залежно від епізоотичної ситуації у регіоні.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 39 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Більше новин
Чого чекати українському агробізнесу в новому році
27-груд-2017

Чого чекати українському агробізнесу в новому році? Економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак ділиться прогнозами.

Нагадаємо, що експерти назвали основні ризики отримання дотацій аграріями в 2018 році.

За словами Ярмака, він скептично ставиться до прогнозів, але разом із тим вважає прогнозування важливим процесом для розвитку.

За його прогнозами:

Україна змістить Аргентину з другої позиції в світовому рейтингу експортерів меду і стане другим найбільшим експортером меду до США. Також відчутно збільшиться врожайність соняшника, завдяки значному збільшенню кількості бджолосімей в Україні.

Закріплення на позиції четвертого найбільшого експортера малини в світі і третього в Європі. Збільшення експорту ще на 35−40%.

Початок системного експорту сиру до країн ЄС.

Початок кооперативної переробки молока на абсолютно новому кооперативному заводі для потреб експорту. Однак тут я думаю, що ситуація може затягнутися до 2019 року.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн Південно-Східної Азії.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн ЄС та Великобританії.

Початок системних поставок продуктів харчування до Канади в рамках договору про вільну торгівлю.

Створення перших кооперативних фідлотів з відгодівлі бичків/кастратів молочних порід до м'ясних кондицій, та стрімке збільшення експорту як живих тварин, так і яловичини.

Малоймовірно, але дуже хотілося б, щоб було створене хоча б одне підприємство з глибокої обвалки яловичини. Реальніше, що це відбудеться десь в 2019—2020 роках.

Стрімкий розвиток виробництва та експорту нішових культур.

«Це такий-собі коротенький список моїх очікувань та сподівань, або оптимістичних прогнозів», — підсумував Андрій Ярмак.

milkua.info за матеріалами agropolit.com

Детальніше
ЄС стане рушійною силою будівництва заводів із глибокої переробки в Україні
23-серп-2022

У Європейському Союзі в 2021 р. дефіцит лізину оцінювався в 420 тис. т. Тому ЄС може стати головною рушійною силою будівництва заводів із глибокої переробки та виробництва амінокислот в Україні.

Про це повідомила СЕО компанії AgroInsightex Ольга Кулакова під час круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи».

«Цього року намітилася тенденція, пов’язана з подорожчанням нержавіючої сталі, що спровокувало різке зростання цін на обладнання для глибокої переробки. Тому в світі в 2021 р. був побудований лише один завод. Але наразі ціни на виробництво обладнання практично повернулися в робочий діапазон, і ми очікуємо, що надалі послідує розвиток переробки вологого помелу, зокрема сподіваємося, що такі потужності з’являться і в Україні, адже в нас є все необхідне для цього — сировина і територія», — зазначає Ольга Кулакова.

За її словами, потужності з виробництва в світі зросли з 650 до 4650 т на рік, тобто в 7 разів. Головна тенденція сьогодення у кормовому напрямі з глибокої переробки — це максимальне навантаження заводів вологого помелу.

AgroPortal.ua

Детальніше
На Волині виявили спалах сказу ВРХ
30-груд-2022

Випадок сказу великої рогатої худоби зафіксовано у Луцькому районі Волинської області.

Про це говориться у повідомленні ГУ Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Волинській області.

Як зазначається, 21 грудня 2022 року було проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії  при Луцькій райдержадміністрації в зв’язку зі встановленням випадку сказу ВРХ (Звіт про результати досліджень патологічного матеріалу Волинської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №003440 п.м./22 від 20.12.2022 р.).

«На засіданні комісії прийняли рішення про оголошення с. Оздів, с. Ратнів та СГПП «Рать» (ферма 1,2) Луцького району неблагополучними щодо сказу ВРХ. Затверджено План заходів щодо ліквідації сказу серед тварин», — зазначили у відомстві.

У неблагополучних пунктах проводяться заходи згідно діючої  інструкції.

Детальніше
Українські експортери не зможуть скористатися кризою на ринку яєць ЄС
09-серп-2017

Українські підприємства не зможуть скористатися виникли на ринку яєць ЄС кризою в зв'язку з виявленням в ряді країн випадків зараження цієї продукції фіпронілом.

"Теоретично українські підприємства мають право експорту сталевих яєць в ЄС ще з 2015 року. Однак на практиці жодна з них ще такою можливістю не скористалися", - повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" глава Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

За його словами, для початку поставок в ЄС українське підприємство повинно подати в Держпродспоживслужбу відповідну заявку на інспектування, після чого Єврокомісія вносить його до переліку експортерів.

"Зараз ми здійснюємо експорт тільки яєчних продуктів", - уточнив він.

Керівник відомства зазначив, що згідно з інформацією системи оповіщення RASFF, в Україні забруднені фіпронілом яйця не поставлялися.

"Український ринок насичений яйцями власного виробництва. До того ж імпортувати таку продукцію з країн ЄС економічно невигідно. Тому завезення зараженої продукції на ринок України за визначенням малоймовірний", - вважає В.Лапа.

Як повідомлялося, Бельгія повідомила про зараження яєць фіпронілом 20 липня, 26 липня про це ж заявили Нідерланди, 31 липня - Німеччина. Нідерланди і Німеччина також доповнили в останні дні систему оповіщення повідомленнями про експорт потенційно заражених яєць в Великобританію, Францію, Швейцарію і Швецію.

У центрі цього скандалу нідерландська компанія Chickfriend, що спеціалізується на ліквідації паразитів - курячих вошей. Вона використовує препарат Dega 16, до складу якого входить небезпечний для здоров'я фіпроніл.

interfax.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок