Топ-20 промислових свиногосподарств України у 2022

7 лютого Кабінет Міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн в минулому році.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Основні зусилля сконцентровано на галузях, які зможуть забезпечити довготривалий економічний ефект.

Зокрема, передбачено:

компенсація 25% вартості придбання нової сільгосптехніки та обладнання українського виробництва.

компенсація частини тіла кредиту, залученого на будівництво тваринницьких комплексів, що формує ефективну ставку на рівні 3%, відшкодування вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, збудованих за власний кошт інвестора, а також здешевлення до 3% позик для проектів, що реалізуються в сфері аквакультури, вівчарства, козівництва тощо.

здешевлення утримання ВРХ молочного напрямку на агропідприємствах із розрахунку 1 500 гривень/голову/рік.

здешевлення утримання молодняку (до 1 року), що утримується в господарствах громадян із розрахунку 2,5 тисячі гривень/голову/рік.

здешевлення на 80% вартості посадкового матеріалу у садівництві та ягідництві.

малим та середнім фермерським господарствам передбачено відшкодування 100% вартості закупленого українського насіння, 90% вартості дорадчих послуг. Також ця категорія сільгосптоваровиробників отримає доступ до дешевого кредитного ресурсу, а також користується додатковою преференцію при купівлі української сільгосптехніки — їм компенсується 40% її вартості.

в рамках підтримки та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів держава співфінансуватиме проекти, які реалізуються СОК в тваринництві, садівництві, будівництві овоче- та фруктосховищ, беручи на себе 70% витрат на придбання нового обладнання для них.

«Наше завдання — зупинити негативні тенденції в стагнуючих зараз галузях і закласти дієвий фундамент для зростання всього АПК. Ресурс, що направляється на підтримку тваринництва, зокрема, матиме ефект і за межами цієї галузі, оскільки відновлення господарств та нарощування поголів’я дозволить утримувати ціни на внутрішньому ринку та створити нові робочі місця на селі», — відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Він підкреслив, що в результаті реалізації програм держпідтримки, Уряд прагне затвердити статус фермера як основного гравця в українському АПК та наростити частку, що зараз генерується фермерськими господарствами в сільськогосподарському ВВП з поточних 6% щонайменше до 10%.

pigua.info

У Росії зафіксували спалахи пташиного грипу. Чи загрожує «чума птахів» Україні?

Наприкінці червня у Саратовській області виявили пташиний грип, повідомляють російські ЗМІ. Пізніше випадки захворювання зафіксували у Курській області, яка межує з Україною. Перетнути кордон хвороба може або з перелітними птахами, або з експортованою курятиною. 

У Держпродспоживслужбі зауважують, що Україна розташована як раз на перетині міграційних шляхів - осінні та весняні перельоти можуть розповсюджувати збудники грипу птиці. Але зараз це маловірогідно, заспокоює орнітолог Наталія Атамась, адже період міграції диких качок та гусей не на часі. Тож зараз, в липні, найбільш імовірним джерелом передачі є експортована жива курка, курятина, яйця, пір’я та пух. Наприклад, влада Казахстану вже заборонила ввезення продукції птахівництва з Курської, Пензенської та Самарської областей. У Держпродспоживслужбі наголошують, що інфікована продукція не може з’явитись на вітчизняних ринках. По-перше, законодавством країн-екпортерів м’яса птиці в Україну передбачено, що заражена птиця підлягає знищенню. По-друге, Україна переважно не імпортує російську птицю. Згідно даних ДФС, цьогоріч основними імпортерами курятини були Польща, Німеччина та Угорщина. 

Загалом у світі існує 12 штамів грипу. Поки що невідомо, який саме штам виявили в РФ. Однак віруси підтипу H5N2 та H5N8, які були раніше зафіксовані у Росії та Європі відповідно, є безпечними для людей, пояснює орнітолог Наталія Атамась. Дійсно, працівник птахофабрики може захворіти на пташиний грип, але незабаром одужає. Малоймовірно, що штами H5N6 та H5N1, які становлять серйозну загрозу життю людини, можуть «зайти» на територію України, додає Атамась.

З листопада 2016-го по лютий 2017-го Держпродспоживслужба зафіксувала в Україні дев’ять випадків пташиного грипу. Великих збитків грип завдав 2008-го року птахофабриці в Криму. Тоді було знищено всіх птахів підприємства. Після цього, говорить ветеринарний лікар Ігор Присяжнюк, пташині комплекси перейшли на закритий режим роботи. Найчастіше випадки пташиного грипу зустрічаються або в приватних домашніх господарствах або у дикій фауні, констатує ветлікар. Заступник директора агропромислової компанії «Укрполь-2005» Олег Дзюба розповідає, що на птахофабриці людина майже не контактує з тваринами. «У курнику є спеціальна кабіна для оператора. Подача корму і води здійснюється повністю автоматизовано», - зазначає Дзюба.  Тобто вірогідність занести будь-яку інфекцію на підприємство дорівнює нулю.

Однак є стихійні ринки, де ніхто не відповідає за походження і якість продукції. У Держпродспоживслужбі громадян закликають купувати м'ясо птиці та яйця виключно в торговельній мережі. Також приватні господарства, що розташовані в радіусі вогнища хвороби, мають додержуватись певних правил безпеки. Зокрема, домашню птицю слід ізолювати у закритому приміщенні, запобігати вигулу на вигонах та водоймищах, уникати її контакту з синантропними (ті, що мешкають поруч з людьми) та дикими перелітними птахами. Аби не занести з вулиці у пташник інфекцію, перед входом потрібно покласти дезкилимок і щоденно заливати його дезрозчином. З цією ж метою фахівці Держпродспоживслужби нагадують про необхідність білити стіни й сідала та 2-3 рази на тиждень проводити ретельну очистку пташника.

agravery

Міністерство аграрної політики та продовольства України запрошує виробників сільськогосподарської продукції, трейдерів, експертів, операторів ринку та всіх, хто цікавиться АПК, взяти участь в ярмарково-виставкових заходах в галузях сільського господарства та харчової промисловості.

Серед особливостей цьогорічних аграрних подій – заходи, присвячені розвитку фермерства – VII Міжнародна виставка та форум з розвитку фермерства «AGROPORT West Lviv-2018», Міжнародна агропромислова виставка в рамках Міжнародного Форуму з підтримки фермерства «АГРОПОРТ Південь Херсон 2018», Фестиваль «Кращий Господар Львівщини», Міжнародна агропромислова виставка та форум з підтримки фермерства «АГРОПОРТ Схід». Уряд визначив фермерство як найбільш оптимальну форму розвитку сільського господарства та відповідно – як основний пріоритет державної підтримки. Так, у 2018 році на програму підтримки розвитку фермерських господарств та кооперації виділено суму в 1 млрд гривень.

Цього року на території України пройде близько 70 українських та міжнародних ярмарок і виставок. Основні напрями заходів – садівництво (квітковий бізнес, саджанці, ландшафтний дизайн, презентація нових сортів), тваринництво (товари та послуги з розведення та утримання тварин, презентація порід), спеціалізована техніка та обладнання (презентація та польова демонстрація), харчова промисловість (кондитерська, хлібопекарська, зокрема, дитяче харчування), нові технології тощо.

Також відбудуться гастрономічні фестивалі – 6-й Міжнародний фестиваль чемпіонат бограчу, Міжнародний гастрономічний фестиваль «Вогонь і м’ясо», 9-й Міжнародний дегустаційний конкурс напоїв «BEST DRINK-2018», Міжнародний фестиваль чеського пива, Міжнародний фестиваль «Ріплянки», Міжнародний фестиваль дерунів «День дерунів», IV Відкритий фестиваль-ярмарок меду і вина «Срібні джерела».

Найбільш очікуваними традиційними аграрними виставками є:

- Ювілейна XXX Міжнародна агропромислова виставка  «АГРО – 2018» (6-9 червня – м. Київ);

- Міжнародна агропромислова виставка з польовою демонстрацією техніки та технологій «Агроекспо 2018» (26-29 вересня – м. Кропивницький);

З календарем ярмарково-виставкових заходів можна ознайомитись на сайті Міністерство аграрної політики.

minagro

18 січня відбулася перша в 2021 році нарада із агроасоціаціями за участю заступників Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, Тараса Качки і Сергія Глущенка. Зокрема, присутні обговорили ситуацію на ринку кукурудзи та можливість внесення змін до додатку зернового Меморандуму.

«Ми завжди відкриті до пропозицій профільних асоціацій, які ми розглядаємо на наших спільних зустрічах, формуємо думку і даємо зворотній зв’язок. Так, до Мінекономіки надійшла низка звернень від аграрних асоціацій стосовно включення до Меморандуму позиції кукурудзи. Сьогодні ми можемо обмінятися думками щодо цього питання, а за тиждень приймемо спільне рішення», - зауважив Тарас Висоцький.

Нагадаємо, у підписаному додатку до Меморандуму про взаєморозуміння на ринку зерна зазначено граничний об’єм експорту пшениці – 17,5 млн тонн. За пропозицією асоціацій «Союз птахівників України», «Свинарі України», «Тваринпром», «Союз кормовиробників України» запропоновано включити в додаток до Меморандуму позицію кукурудзи на рівні приблизно 22 млн тонн. Зокрема, для внутрішнього ринку необхідно близько 7,5 млн тонн кукурудзи для виготовлення кормів для тварин.

25 січня офіційну урядову позицію висловить також і Мінекономіки. Крім того, протягом тижня підписанти Меморандуму мають надати свої позиції щодо готовності внесення змін у додаток з позицією кукурудза, а також щодо приблизних балансів за цією культурою.

Також учасники обговорили питання квот на аграрну продукцію для формування переговорної позиції при перегляді економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Протягом тижня Мінекономіки очікує на пропозиції профільних асоціацій щодо тарифних квот на безмитне ввезення української продукції до Європейського Союзу.

Прес-служба Мінекономіки