Відтепер скористатись здешевленням кредитів зможуть і переробні підприємства АПК, — Петрашко

Починаючи від старту держпрограми доступних кредитів 5-7-9% банки-учасники видали 19 018 кредитів на загальну суму 50 млрд грн.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Відзначається, що з них 19,3 млрд грн - рефінансування раніше отриманих позик, 6,5 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції і 24 млрд грн в якості антикризових кредитів на поповнення оборотних коштів під 0%.

Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (47%), торгівлі і виробництва (24%) і промислової переробки (16%).

За регіональною класифікації лідерами залишаються Львівська, Харківська, а також Київська області.

Транзитний період — один із найкритичніших у житті корови. І те, як виробники молока контролюють та забезпечують догляд за тваринами в цей період, відіграє вирішальну роль у здоров'ї, відтворенні та майбутній продуктивності. Експерти виокремлюють чотири важливі складові контролю здоров’я корів пізнього сухостою.

1. Інформація про стан здоров’я корів.Ведення чіткого обліку всіх маніпуляцій з твариною — добрий початок. Це дасть змогу визначити, чи рівень захворюваності перевищує допустимий показник. Інформація також повинна включати відомості про такі хвороби, як затримка посліду, післяродова диспепсія, дистоція, метрит, кетоз та зміщення сичуга.
2. Споживання сухої речовини.Хоча даний показник важко точно визначити, все ж треба його оцінювати, щоб розуміти, скільки споживають тварини в секції. Якщо залишки корму становлять менше 2%, це може сигналізувати про те, що не всі тварини з групи мають доступ до достатньої кількості корму.

3 Надій. Цей показник також змінюється, якщо корова хворіє. Однак існують інші фактори менеджменту, які також можуть впливати на продуктивність тварини, і яким слід приділити увагу.

4. Бал вгодованості.Даний фактор тісно пов’язаний зі здоров’ям та відтворенням. Бал вгодованості корів у транзитний період повинен бути 3 з коливанням не більше, ніж на 1 бал упродовж всього періоду.

milkUa.info

Найголовніший чинник перенесення інфекції африканської чуми свиней (АЧС) — це людина. Про те, як саме може поширюватися хвороба розповів координатор web-проєкту «Стоп АЧС» — національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог Володимир Поліщук.

Одним із способів перенесення інфекції є так зване «мінування».

«Коли свині захворіли або є загроза АЧС, приватні власники свиней заколюють їх, а сало закладають у банку. Саме банка є міною сповільненої дії, — пояснив Володимир Поліщук. — Таким чином сало зберігається півроку і весь цей час є заразним. Людина, споживаючи таке сало, не наражається на небезпеку, проте залишені шкірки чи вода, якою помили руки після вживання сала, потрапивши в помиї, є джерелом перенесення інфекції до здорових свиней».

Ще один шлях перенесення вірусу АЧС — зерно, в першу чергу — кукурудза.

«Зараз основний харч для диких свиней — поля з кукурудзою, — зазначив Володимир Поліщук. — Вони трощать качани, ослинюють поверхню, йдуть до лісу і там гинуть. Кукурудза ж залишається ослиненою».

Вірус АЧС надзвичайно стійкий, бактеріальна форма більш стійка, ніж вірус, наголосив він. Для того аби уберегти свиней, треба провести термічне оброблення кормів.

«Кукурудза має бути прогріта принаймні до 60 °C. Тому що навіть за 42 °C вірус інактивується».

АЧС передається двома шляхами: прямим (від хворої тварини до здорової) й опосередкованим — за допомогою людини. Щоб не дати патогену потрапити від хворої до здорової тварини, треба перервати ланцюг розповсюдження, підсумував експерт. «І перш за все про це має дбати власник свиногосподарства», — додав він.

agrotimes.ua

У 2017 році на протиепізоотичні заходи було виділено з бюджету 113 млн грн, що вдвічі більше, ніж у 2016-му. У проекті Державного бюджету на 2018 рік на ці цілі уже передбачено 687 млн грн, що у понад п’ять разів перевищує фінансування Держпродспоживслужби на ці потреби в поточному році, - заявив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«У цілому, за два роки фінансування протиепізоотичних заходів може бути збільшено в 10 разів. Тобто на політичному рівні є повне розуміння проблеми та потенційних загроз від недофінансування заходів з боротьби з захворюванням тварин, і зараз ми бачимо підтримку заходів, які здійснює Держпродспоживслужба», - заявив Володимир Лапа.

Він також висловив сподівання, що запропонований Кабінетом Міністрів України рівень фінансування протиепізоотичних заходів буде підтриманий у сесійній залі Верховної Ради.

Слід зауважити, що останніми роками недофінансування протиепізоотичних заходів було систематичним, що не давало змоги компетентному органу виконувати свої функції в рамках плану протиепізоотичних заходів.

Так, у 2013 р. на проведення таких заходів було виділено 80,830 млн грн (31,7% потреби), у 2014 р. – 48,730 млн грн (16,8%), у 2015 р. – 90,039 млн грн (22,3%), 2016 р. – 52,86 млн грн (27,3%), 2017 р. - 113,65 млн грн (31,43).

Аналіз даних щодо співвідношення бюджетних витрат на здійснення протиепізоотичних заходів із вартістю української продукції тваринництва в ринкових цінах за період 2013-2016 роки включно свідчить, що обсяг фінансування склав усього 0,06%. Для порівняння слід зауважити, що відповідний показник в Австралії становить 0,74%, у Канаді та Республіці Чилі - 0,37%, Євросоюзі - 0,74%, Ісландії - 1,66%, Ізраїлі - 0,66%, Японії - 0,45%, Республіці Корея - 0,44%, Мексиці - 0,48%, Норвегії - 1,97%, Новій Зеландії - 1,12%, Туреччині - 0,18%, США - 0,86%.

Прес-служба Держпродспоживслужби