Світ не має альтернативи українській с.-г. продукції

Упродовж 2018 р вартість м'яса та молочних продуктів в Україні зростатиме. До кінця року вартість м’яса та молока в Україні зросте щонайменше на 5−7%. Про це розповів економічний експерт Олександр Охрименко.

«У нас в березні починається посівна, але вже сьогодні ціни на дизпаливо дуже високі. І навряд чи перед посівною вони знизяться. Дорожчає дизпаливо — дорожчає зерно, м’ясо і так далі. У зерні — 33% палива. Прогнозую, що до кінця року паливо може подорожчати щонайменше на 10%. Якщо зростає пальне на 10% — то на 3% зростає вартість зерна. Відповідно на 5−7% зростає вартість молока і м’яса», — пояснив він.

Олександр Охрименко зазначив, що паливний ринок в Україні монополізований, а тому прогнозувати ціни, спираючись на світові тенденції, доволі складно.

«Сьогодні приблизно 75% ринку пального належить одному із наших олігархів, який дуже наближений до влади. АМКУ знає про монополію, але ж у нього, на жаль, немає ніяких важелів впливу. Монополія на ринку пального є, монополіст є, ціни зростають і тому ми дуже часто задаємося питанням: чому навіть коли в Європі ціна на паливо падає, у нас — ні?», — зазначає експерт.

За його словами, останнім часом ціни на пальне дещо знизилися, але це тимчасове явище.

milkua.info за матеріалами unn

Нова Угода про ЗВТ між Україною і Британією (після виходу країни з ЄС) буде вибудувана на основі умов вже діючої Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Таку думку виловила Ольга Трофімцева, громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.

«Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками і змінами перенесуть в новий договір. Що ж стосується тарифної частини, тут не варто очікувати багато нового. Слід пам’ятати, що при владі Сполученого Королівства консерватори, тому не варто чекати повної торговельної лібералізації, а швидше за все аграрна торгівля між країнами буде лімітована тарифними квотами та імпортними тарифами», — вважає Ольга Трофімцева.

Варто зазначити, що Україна знаходиться в списку пріоритетних країн, з якими в першу чергу будуть підписані нові торговельні угоди після виходу Британії з ЄС.

«З 2018 року між Україною та Британією проходять неформальні консультації щодо підписання нової угоди. Варто не забувати, що після виходу Британії з ЄС необхідно буде перепідписати торговельні угоди з СОТ і всіма її учасниками, країнами ЄС, G20, країнами Співдружності націй, до якого входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати, в цілому нараховуючи 53 країни», — додає Трофімцева.

Фахівці прогнозують, що після виходу Британії з ЄС обсяги тарифних квот, прописані за умовами ПВЗВТ, для українських підприємців, які експортують в ЄС, залишаться без змін.

«На додаток до цього, ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей буде залежати в тому числі і від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельне співробітництво між країнами», — переконана Ольга Трофімцева.

На думку політика, подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та більш глибоку економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС.

«Українські компанії мають отримати такі ж права і обов’язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль», — підкреслила Трофімцева.

agravery.com

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua

В Україні зростає інтерес агровиробників й інвесторів до будівництва потужностей для виробництва кормів.

Таку думку висловив Віктор Димшиц, директор із продажу BDW Feedmill Systems у Східній Європі.

«Останніми роками в Україні спостерігається тенденція до нарощування обсягів виробництва м’яса та яєць. І оскільки наявні потужності не здатні задовольнити потреби у якісних комбікормах, потрібно будувати нові комбікормові заводи та переоснащувати ті, що працюють на обладнанні ще часів радянської доби. Переконаний, що в найближчій перспективі наше обладнання та технології на українському ринку матимуть попит», — розповідає експерт.

Зауважимо, що цього року BDW Feedmill Systems планує ввести в експлуатацію три об'єкта з виробництва комбікормів: завод «Мега Корм» компанії «Ветсинтез», завод компанії «Світ м’яса» та оновлене виробництво агропідприємства «Агро-Овен».

«Реалізація трьох потужних проєктів за рік — красномовне підтвердження, що гравці агросектору готові інвестувати в будівництво комбікормових заводів. Окупність комбікормового заводу середньої потужності 10−15 т/год за рентабельності 10−15% становить кілька років», — підкреслює Димшиц.

За словами директор із продажу BDW Feedmill Systems, ураховуючи капітальні інвестиції, це небагато.

«Відкриття заводу з виробництва преміксів для всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці Novacore у Дніпропетровській області 2013 року стало знаковою подією в галузі кормовиробництва країни. Поява заводу європейського рівня не лише «задала тон» стандартів якості продукції й організації виробництва в галузі, а й сприяла підвищенню ефективності роботи агропідприємств — споживачів цієї продукції», — підсумував Віктор Димшиц.

Джерело: Agravery.com