Свинопоголів’я в Україні «реабілітується»

У Східній Європі (зокрема, Україні та Росії) циркулює «африканка» генотипу ІІ. Це підтверджують дані міжнародних експертів — Клауса Депнера, Аго Пертеля, Вітторіо Губерті, оприлюднені у жовтні 2016-го (джерело: www.asf.vet.ua).

Чим він відрізняється від генотипу І? І, який вплив це може мати на алгоритм протидії АЧС — пояснив Володимир Поліщук, національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог.

«Встановлено, що із 22 секвенованих, на сьогодні, фрагментів гену p72 Арбовірусу АЧС — Генотип І циркулював в Європі, Південній Америці, Карибському басейні і Західній Африці. Генотип ІІ — в східній і південній частині Африки. Генотип VIII — обмежився чотирма країнами Східної Африки.

Висококонтагіозні (надзвичайно заразні) генотипи вірусу африканської чуми свиней характеризуються високим ступенем заразності та майже 100% смертністю свиней (в Україні реєстрували спалахи у 1982 року в Одеській та Миколаївській областях). Так, якщо збудник АЧС потрапляв у господарство вранці, то вже до вечора всі свині в приміщенні перезаражувалися, за кілька діб мали клінічний прояв і майже всі гинули», — повідомив експерт.

Генотип ІІ — менш контагіозний і проявляється дещо інакше. Низька заразність збудника, за словами пана Поліщука, є підставою для зміни у підходах протидії АЧС в Україні:

«Сьогодні в Україні при боротьбі з АЧС застосовують метод „стемпінг-аут“. Тобто, всіх сприйнятливих тварин (навіть якщо вони здорові) в зоні захисту (радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км) за інструкцією забивають і спалюють.

При низькій чи середній ступені контагіозності збудника рекомендовані інші підходи — знищуються лише хворі тварини, а умовно-здорові підлягають щоденному нагляду упродовж інкубаційного періоду. Якщо, за цей час, збудник себе не проявив, це означає, що тварини здорові і потреба їх знищення відпадає».

Детальніше про особливості протидії інфекціям з різним ступенем контагіозності, підстави для зменшення тиску на бізнес і послаблення соціальної напруги пов’язаної з АЧС в Україні Володимир Поліщук розповість в рамках свого виступу під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня 2017-го у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ.

На Чернігівщині на території мисливського угіддя ТОВ «Добрянкаінвестліс» виявлено африканську чуму свиней (АЧС) у дикої свині.

Після виявлення захворювання у пробах, взятих від дикої свині, впольованої у мисливських угіддях ТОВ «Добрянкаінвестліс» МУ Олександрівського лісництва, що в Ріпкинській громаді Чернігівського району, спеціалісти державних установ ветмедицини розпочали активну роботу щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації вогнища АЧС.

Крім того, 31-го січня у зв’язку з реєстрацією спалаху АЧС в Ріпкинському управлінні Держпродспоживслужби проведена нарада з керівниками мисливських господарств. У зв’язку із закриттям сезону полювання фахівці Держпродспоживслужби закликали мисливців здійснити обхід своїх територій з метою виявлення трупів диких свиней або тварин з невластивою їм поведінкою, про що негайно слід інформувати службу державної ветмедицини району.

Нагадаємо, в Україні загалом наілчується 555 випадків АЧС серед диких і домашніх свиней з 2012-го року. Останній спалах відбувся у Запорізькій області

agravery.com

Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук 9 вересня відвідав сімейну ферму у с. Нагірне Самбірського району. В межах візиту Посол спільно із керівництвом області, району оглянув господарство та вручив ключі від молоковоза родині фермерів.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Нагадаємо, три сімейні ферми із Жовківського та Мостиського районів Львівщини, учасники Проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні», що фінансується Урядом Канади, незабаром стануть господарями 45 високогенетичних нетелей джерсейської молочної породи з Данії.

Фермерське господарство «Ліщук Н. С.» ― сімейна справа Олександра Ліщука. Господарство фермера ― це 106 голів великої рогатої худоби. Свої знання і вміння чоловік передає синам та онукам.

«Мій дід також займався господаркою і мене це дуже вабило. Спочатку було 13 корів. Поступово викупляли приміщенні і розширювались. Стараємось, щоб корівкам було комфортно, разом з тим слідкуємо за якістю молока. Для мене важливо, що це наша сімейна справа. Тут працюють мої діти, тепер вже онуки. Вагомою допомогою для нас є підтримка ззовні», ― розповів фермер Олександр Ліщук.

Цьогоріч господарством «Ліщук Н. С.» за підтримки канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні» створено систему доїння корів на пасовищі. Проектом господарству надано доїльну установку, генератор, холодильне обладнання, насіння та добрива для залуження 5 га пасовища.

«Всюди куди б я не їздив із проектом і обласна, і районна, і сільська влада дуже активно співпрацюють задля спільної справи. І я дуже радію коли це бачу. Це приклад того, як із землі виростає співпраця ― кооперативна, громадська і державна», ― зазначив Роман Ващук.

У свою чергу, голова Львівської ОДА Олег Синютка висловив вдячність Уряду Канади за дієву підтримку Львівщини та України.

«Ми завжди бачимо позитивні кроки та ставлення Уряду Канади до України. Про це свідчить і візит Прем'єр-Міністра Канади, підписання Канадою Угоди про вільну торгівлю, і навчання Репід Трайдент, де пліч-о-пліч перебувають канадійські інструктори з українцями задля спільної мети», ― наголосив Олег Синютка.

Також гості та фермери спільно урочисто відкрили новий корівник на господарстві.

milkua.info

Асоціація виробників молока (АВМ) провела опитування серед 300 респондентів (ферми від 50 до понад 1500 корів) стосовно планів розвитку молочного скотарства до 2020 року.

Про це поінформувала віце-президент АВМ Ганна Лавренюк.

«За даними опитування, лише 6% господарств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку», — повідомила вона.

За словами Ганни Лавренюк, понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го завершать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.

«Отож, очікуємо подальшу впевнену еволюцію молочного скотарства в Україні. З року в рік в Україні дедалі більшає тих господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам. Особливо приємно, що левова частка таких українських флагманів — господарства-члени АВМ», — зазначила віце-президент асоціації.

Прес-служба АВМ