Стартує безкоштовний навчальний курс для бізнесу, присвячений особливостям впровадження НАССР в Україні

Останній звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) свідчить про те, що глобальні ціни на продовольчі товари вперше з початку року зросли.

Так, Індекс продовольчих цін ФАО, що відслідковує міжнародні ціни на продовольчі товари, у червні склав 93,2 пункту, що на 2,2 пункту (2,4%) більше, ніж у травні. Таким чином ціни зросли вперше з початку 2020-го року.

Індекс цін на м’ясо тим часом знизився до 95,2 пункту, тобто на 0,6%, порівняно з травневим і на 6,1 пункту або 6%, порівняно з червнем 2019-го. Міжнародні котирування на м’ясо птиці та ВРХ знизилися, через збільшення можливостей для експорту в основних країнах-виробниках, і не дивлячись навіть на великі замовлення з боку Китаю та країн Близького Сходу.

Ціни на свинину, навпаки, дещо відновилися, завдяки невеликому покращенню в Європі в очікуванні послаблення обмежувальних заходів, введених через COVID-19.

www.fao.org

Наразі споживання м’яса у країнах Євросоюзу зростає. Утім, за прогнозами Єврокомісії кількість тваринного білка, споживаного в середньому за рік, скоротиться на 1 кілограм. Деякі споживачі відмовлятимуться від свинини та яловичини на користь м’яса птиці.

Після економічної кризи та скорочення виробництва в 2013-му році (через реструктуризацію молочного сектору, нових норм, що впливають на сектор свинарства та обмежене постачання м’яса в цілому) споживання м’яса у ЄС відновилося (+4,7 кг на душу населення з 2013-го до 2019-го року). Це сталося завдяки поліпшенню економічної ситуації для домогосподарств та достатньому постачанню, незважаючи на зростання обсягів експорту.

Утім, очікується, що з 2020-го до 2030-го року річне споживання м’яса в ЄС знизиться з 69,8 до 68,7 кг на душу населення. Для цього існує кілька причин: соціальні та етичні проблеми, стурбованість довкіллям та кліматом, піклування про здоров’я та зниження доступності м’яса на внутрішніх ринках.

Загальний спад буде супроводжуватися зміною структури споживчого кошика. Так, якщо зараз жителі країн ЄС споживають у середньому 25,6 кг птиці на рік, то в 2030-му році цей показник зросте до 26,6 кг. Натомість споживання свинини зменшиться з 31,3 кілограма на рік до 30,2 кг, а яловичини – з 10,8 кг до 10 кг. Попит на баранину не зазнає змін – 1,8 кг на рік. Це пояснюється, зокрема попитом з боку мігрантів мусульманського походження, які надають перевагу овечому м’ясу.

М’ясо, вирощене в лабораторіях, та рослинні замінники впродовж найближчого десятиліття можуть стати конкурентами натурального м’яса. Утім, чи є такий продукт менш шкідливим для клімату і як до нього будуть ставитися споживачі, поки важко сказати.

meat-inform.com

За результатами першого місяця 2018-го експорт свинини скоротився в 2,4 рази, порівняно з доробком січня минулого року. Зовнішні поставки живих свиней забійних кондицій також зменшилися, втративши 29%, відповідно.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДФСУ.

Так, за аналізований період українські трейдери спрямували 149 т свиней забійних кондицій до Грузії. Проте левову частку свіжої, охолодженої та мороженої свинини відправили не до цієї країни, а до Гонконгу: зі 161 т вартістю 378 тис. дол. США ця східна країна імпортувала свинини на 257 тис. дол. США. Так, протягом останніх двох років Грузія залишалася основним ринком збуту, проте у січні 2018-го на нього прийшлося лише 16% експорту свіжої, охолодженої свинини.

При цьому імпорт свинини у січні склав 285 т та коштував 466 тис. дол. США. Це в 4,4 рази більше ніж роком раніше та в 1,7 — ніж експортували за аналізований період. В наслідок цього зовнішня торгівля м’ясом свиней за перший місяць року має від’ємний доробок, адже зовнішньоторгове сальдо по цій товарній позиції дорівнює мінус 88 тис. дол. США.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Станом на 22 вересня, українські аграрії зібрали 40 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,1 млн га, що складає 70% від запланованих до збирання 14,6 млн га.  Середня врожайність складає 38,4 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур зібрано:

- гречка - 139 тис. тонн з 122 тис. га (67% від прогнозних 182 тис. га) при врожайності 11,4 ц/га;

- просо -  67 тис. тонн з 46 тис. га (81% від 57 тис. га) при врожайності 14,6 ц/га;

- кукурудза - 1,2 млн тонн з 266 тис. га (6% від 4,5 млн га) при врожайності 43,8 ц/га.

Крім того, проводиться збирання:

- соняшнику - 4,8 млн тонн з 2,6 млн га (43% від 5,9 млн га) при врожайності 18,5 ц/га;

- сої - 935 тис. тонн з 542 тис. га (27% від 2,0 млн га) при врожайності – 17,2 ц/га;

- цукрових буряків - 1,8 млн тонн з 42 тис. га (13% від 318 тис. га) при урожайності 426 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка грунту під посів озимих культур та посів озимих.

На даний час, підготовлено 7,3 млн га або 90% до прогнозованих площ (8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно, під урожай 2018 року, при прогнозі 7,2 млн га проведено на площі 2,2 млн га або 30%, в т.ч.:

- посів озимої пшениці та тритикале при прогнозі 6,1 млн га проведено на площі 2,1 млн га, або 34% до прогнозу;

- жита при прогнозі 161 тис. га посіяно 69 тис. га, або 43% до прогнозу;

- ячменю при прогнозі 926 тис. га посіяно 52 тис. га або 6%.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 780 тис. га або 100% до прогнозу (прогнозовано 777 тис. га).

Прес-служба Мінагрополітики