Сьогодення та майбутнє торгівлі живими свинями в ЄС

17-черв-2022

Чому змінилися торгові потоки поросят, забійних свиней та свиноматок усередині ЄС?

На торгівлю живими свинями між країнами Європейського Союзу вплинули санітарна ситуація, логістичні труднощі після COVID-19, а також те, що виробництво зазнає жорсткості правил та підвищується конкурентоспроможність.

У 2021 році між країнами ЄС було продано понад 31 мky свиней, що різко знизилося порівняно з 2017 роком (-10%). Поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Бельгії у 2018 році, а потім у Німеччині у 2020 році, а також логістичні проблеми, пов'язані з COVID-19, ускладнили міжнародну торгівлю живцем. Історично ця торгівля відбувалася у Північній Європі, особливо між країнами, що межують. Нідерланди, Данія та Німеччина генерують 82% європейських потоків. Перевезення на більш далекі відстані все ще можливе, хоча європейські правила ускладнюють її. Забійні свині експортуються за високу винагороду, щоб регулювати внутрішню пропозицію відповідно до попиту. Експорт поросят, пов'язаний зі спеціалізованим виробництвом, відповідає екологічним обмеженням, які дозволяють проводити дорощування дома.

Два основних експортери живих свиней, Нідерланди та Данія, щорічно експортують понад 23 млн свиней до інших країн-членів ЄС.

У Нідерландах експорт скоротився на 17,4% у період з 2020 до 2021 року через різке падіння виробництва в країні. Експорт до Німеччини, основний напрямок Нідерландів, впав як по поросятах, так і по забійних свинях, що скоротився вдвічі і склав менше 650 тис. голів, що ледве сягає чверті експорту 2017 року. Це також пояснюється зниженням цін на свинину в Німеччині після спалаху АЧС.

Для Данії основними пунктами призначення є Німеччина та Польща. Експорт данських поросят до Польщі падає з 2018 року, і ця тенденція посилюється у 2021 році (-12% у 21/20). Це зниження пояснюється поширенням АЧС у Польщі та низькою рентабельністю фінішної обробки. Потоки датських поросят до Німеччини залишаються стабільними, але перевага вітчизняного походження в Німеччині може призвести до їхнього зниження.

У 2021 році Іспанія імпортувала 2,5 млн поросят, у тому числі 1,9 млн з Нідерландів, що підтримало недавнє внутрішнє зростання і компенсувало втрату поросят на фермах, які постраждали від вірусу РРСС. Для задоволення зрослих внутрішніх потужностей із забою Іспанія імпортує понад 600 тис. свиней забійних кондицій на рік.

Щодо Франції, то ця країна в основному експортує забійних свиней до Бельгії (259 тис. голів у 2021 році) і іноді торгує з Іспанією (131 тис. свиней у 2021 році).

Очікується, що найближчими роками торгівля живими тваринами всередині ЄС продовжуватиме скорочуватися, що частково зумовлено зниженням виробництва в Голландії та Данії та зменшенням попиту в Німеччині.

pig333.com

Більше новин
Україні потрібні тверді гарантії безпеки зернових коридорів – Андрій Дикун
10-черв-2022

Українські порти сьогодні заблоковані через дії російських військових. Питання експорту зерна стає все критичнішим, проте у разі відкриття зернового коридору — Україні треба тверді гарантії безпеки.

Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Андрій Дикун.

«Акваторія Чорного моря замінована. Якщо ми зробимо коридор для вивозу зерна, то коридором може скористатися російський десант для висадки. Тому у першу чергу нам потрібна гарантія безпечності нашої країни. Це те, про що перші особи України вже заявляли. Якщо ми розмінуємо акваторію, то нам потрібна зброя, щоб протистояти діям росії. Я не вірю у безпечність зернового коридору, коли там будуть присутні сили Туреччини та рф. Країні-терористу в жодному разі не можна вірити. росія повинна дати гарантії третім країнам, яким ми можемо довіряти, для безпечного експорту зерна морськими шляхами. росії в цьому процесі не повинно бути», — наголосив Андрій Дикун.

За його словами, такі гарантії також потрібні і покупцям українського зерна, які наражаються на високі ризики.

«Україна готова продавати зерно. Проте його купують різні транснаціональні корпорації, яким також потрібно гарантувати, що їх кораблі спокійно зможуть зайти в український порт та виїхати з нього. Ці гарантії повинен хтось надати. Коли почалася повномасштабна війна, страхування по фрахту Чорного моря одразу зросло в рази. Наразі ризики вивозу зерна з України є високими, фрахт буде коштувати дорого», — зазначив очільник ВАР.

uacouncil.org

Детальніше
Чи є в України перспективи розширення ринку Азії?
22-січ-2021

Ринок Азії становить близько 40% від структури експорту України. Чи є перспективи його розширення?

Про це розповіла Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів,  йдеться у матеріалі Економічної правди

ХХІ століття стане століттям Азії. Цю фразу часто можна почути на економічних форумах, присвячених інвестиціям та міжнародній торгівлі. Ріст споживання, розвиток інфраструктури та освіти, технологій та нових ніш — це все про Азію.

Водночас неможливо знайти на карті світу більш різноманітний регіон де держави настільки сильно відрізняються одна від одної. Тому єдиного підходу для роботи на зовнішніх ринках тут ніколи не було і не буде.

Україна не стоїть обабіч світових трендів. Вітчизняні експортери активно освоюють все нові і нові регіони, а державна зовнішня політика останні роки все більше приділяє уваги цьому континенту.

Наприклад експорт до Китаю за результатами 2020 року може більше, ніж у два рази перевищити український експорт до Росії.

Незважаючи на перспективність, закріпитися на ринках азійських держав дуже непросто. Це завдання під силу тільки у випадку злагодженої, спільної та кропіткої праці державних інституцій та приватного сектору.

За прогнозами, за результатами 2020 року доля постачання українських товарів на азійські ринки в загальному показнику експорту, буде становити близько 40%. За останніми даними української статистики, найважливіші регіони це:

Китай (14% від загального експорту);

Близький Схід (Gulf Cooperation Council — 3%, Туреччина — 5%, решта країн регіону — 3%, всього — 11%);

країни Південної Азії (5%, із значною домінантою Індії);

АСЕАН (4%, при цьому в регіоні виділяється Індонезія).

На ці чотири регіони приходиться близько 34% всього українського експорту. Основа його — продукція агропромислового комплексу.

Це не тільки зерно, але й олія, продукція тваринництва та інші харчові продукти. Саме в подальшому розвитку агроекспорту вбачається розвиток взаємної торгівлі.

Азія займає ключове місце в роботі Держпродспоживслужби щодо відкриття нових ринків для українських експортерів. Це дуже кропітка робота. Вона включає в себе визначення вимог до імпорту, проведення оцінки ризику, аудиту системи, узгодження двосторонніх документів, інспектування та навчання.

На сьогодні в фокусі нашої діяльності ринки 17 держав Азії. Їх умовно можна розбити на декілька груп:

По-перше, це Китай. Експорт української продукції до Піднебесної росте дуже високими темпами і за 10 місяців минулого року склав 88%!

На сьогодні ведеться робота щодо відкриття ринку КНР для 15 товарних позицій. Мова йде про продукцію галузі птахівництва, зернові, зернобобові та олійні; ягоди та фрукти; рибні продукти; корми та комбікорми; борошно; соєвий шрот.

Друга група — це надперспективний ринок країн АСЕАН. Держави регіону розвиваються вражаючими темпами і українським експортерам потрібно зайняти ніші для подальшого росту об'ємів експорту.

Зараз ми працюємо над відкриттям ринку Індонезії для українських експортерів м’яса птиці; Малайзії - для експортерів яєчних продуктів, молочної продукції та м’яса птиці; Сінгапуру — кормів; В'єтнаму — риби і рибопродуктів та яєць і яєчних продуктів.

Третя група — це країни Gulf Cooperation Council. Це більш традиційні для наших експортерів ринки, які Україна почала освоювати вже багато років тому.

Але й тут є поле для роботи. Так, наші зусилля зараз направлені на відкриття ринків: Катару — для українських експортерів худоби, меду та інкубаційних яєць; Кувейту — для постачання худоби, молочних продуктів та перероблених продуктів; ОАЕ — худоби.

Четверта група — це інші країни Близького Сходу. Проводиться робота по відкриттю ринку Туреччини та Йорданії для українських експортерів молочних продуктів, Іраку — продукції птахівництва, Ізраїлю — яєць та баранини.

П’ята група — це країни Південної Азії. У фокусі нашої діяльності: Індія та Шрі-Ланка, де ми домовляємося про відкриття ринку м’яса птиці, а також Пакистану, куди маємо намір постачати яйця.

Шоста група — це країни Далекого Сходу. Служба проводить роботу для встановлення можливостей для експорту молочних продуктів в Японію та продукції птахівництва і молочної галузей в Південну Корею.

Зайти на азійські ринки дуже нелегко, адже конкуренція на них висока. По цій же причині їх також і легко втратити, якщо легковажити питанням домовленостей щодо вимог до продукції.

На жаль, останнім часом Службі іноді доводиться «гасити полум’я» в міждержавній торгівлі через нехтування такими вимогами з боку експортерів.

Переконана, що здоровий глузд все ж таки переможе і Україна зможе закріпитися на дуже перспективних азійських ринках.

Адже з кожним роком економіка країн Азії буде рости не тільки кількісно, але й якісно. Сьогодні на велетенських просторах від Калімантану до Тянь-Шанських гір формується новий клас споживачів.

І Україна не має права втратити шанс на отримання своєї долі на цих перспективних ринках. Потрібно пристосовуватися до місцевих спільнот, підганяти відповідні стандарти, застосовувати нові рішення.

Наприклад, вкрай цікавим є сегмент халяльної (кошерної) продукції. Причому збільшення її поставок із України може відбуватися не в традиційний для нас регіон Близького Сходу, а в АСЕАН, перш за все, в Індонезію.

Також потрібно пам’ятати, що міжнародна торгівля — це тільки один із перших кроків співробітництва. Україна та держави різних регіонів Азії мають величезний потенціал для інвестицій та поглиблення відносин у дуже багатьох сферах.

Тож якщо в світі ХХІ століття може стати століттям Азії, то для України воно повинно пройти під знаком освоєння найперспективніших азійських ринків на планеті.

Детальніше
Скорочення промислового поголів'я птиці зупинилося
17-груд-2021

Станом на 1 грудня 2021 року поголів'я птиці в Україні склало 217,6 млн голів, що на 0,6% менше, ніж на таку саму дату 2020 року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Нарешті промисловий сектор демонструє нехай і скромне, але зростання поголів'я: за 11 місяців цього року +0,6%, як порівняти з аналогічним періодом 2020 роком, – до 118,8 млн голів.

Хоча 2021 рік розпочався з 14%-го скорочення поголів'я у професійних господарствах.

У господарствах населення поголів'я птиці на 1 грудня скоротилося на 2%, як порівняти з такою ж датою минулого року, і становило 98,9 млн голів.

Держстат зазначає, що дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

ptichki.net

Детальніше
МХП за 9 місяців 2017 р збільшив продажі продуктів м'ясопереробки на 10%
20-жовт-2017

Компанія «Миронівський Хлібопродукт» (МХП) за 9 місяців 2017 р збільшила обсяги продажів продуктів м'ясопереробки на 10% до 27,17 тис. Т в порівнянні з аналогічним періодом 2016 р

Про це повідомляє прес-служба компанії.

Збільшення продажів відбулося в результаті продовження стратегії просування продукту і рекламної кампанії, як асортименту продукції, так і бренду

У 3 кв. 2017 року обсяг продажів ковбас і готових м'ясних виробів збільшився на 5% до 9,92 тис. Т.

Середня ціна на ковбаси і готові м'ясні вироби в 3 кв. 2017 р збільшилася на 16% до 49,82 грн за 1 кг без ПДВ. За 9 місяців 2017 р середня ціна збільшилася на 12% до 46,96 грн за кг без ПДВ.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок