Погоджено форму ветеринарного сертифікату для експорту м'яса птиці з України до Республіки Гана

З 20 по 22 червня в Києві проходив семінар на тему: «Стратегічні рішення для індексного страхування в сільському господарстві». Захід проводився Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

Участь у семінарі взяли представники провідних в Україні страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Їх підвищений інтерес до заходу був зумовлений тим, що віднедавна в нашій країні в рамках спільного пілотного проекту IFC та компанії Syngenta почало активно запроваджуватися індексне страхування. В травні 2016 року з індексним страхування познайомилися три області – Кіровоградська, Дніпропетровська та Харківська. Кількість бажаючих скористатися продуктами індексного страхування постійно зростає. Проект IFC та компанії Syngenta став настільки успішним, що його розширили ще на 6 областей – Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Донецьку та Луганську.

Основою індексного страхування є певні визначені параметри (індекси). Серед них найбільше орієнтуються на ті, які пов’язані з певними погодними показниками та показниками середньої врожайності застрахованої культури, що збираються за тривалий період на визначеній території. За умови, якщо застрахована культура не добирає гарантованого рівня врожайності, то аграрій отримує відповідне відшкодування.

Такий підхід забезпечує прозорість у стосунках між страховиками та страхувателями, максимальну об’єктивність та простоту оцінки, а також процесів виплат збитків, понесених сільгоспвиробниками внаслідок настання страхових випадків.

На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо. Впродовж тринадцяти років він консультує фінансові інституції та страхові компанії в питаннях індексного страхування аграрного сектору в країнах Африки, Азії та Карибського басейну. Йдеться про регіони, де сільське господарство відіграє суттєву роль в національних економіках і водночас серйозно потерпає через різноманітні погодні ризики. В таких умовах індексне аграрне страхування набуває особливої ваги.

Шадрек Мапфумо володіє великим досвідом роботи з індексним страхуванням і добре знається на його тонкощах. Свого часу він отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим фахівцем з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред.

Він не просто розповів учасникам семінару про засади індексного страхування, його особливості та механізми, але й провів із ними практичні заняття. На семінарі, зокрема, обговорювалися основні концепції в індексному страхуванні, визначення його базових понять, проблем і викликів, які постають перед галуззю тощо. Він відповідав на численні запитання учасників заходу, в тому числі й ті, які стосувалися конкретних ситуацій і моделей розв’язання складних випадків. Учасники семінару визнавали, що поради провідного експерта були особливо цінними для тих, хто лише починає працювати з індексним страхуванням.

Під час невеликої перерви Шадрек Мапфумо відповів на запитання журналіста Національного прес-клубу «Українська перспектива».

- В чому полягають переваги індексного страхування?

- Індексне страхування на відміну від традиційного повністю виключає суб’єктивність в оцінці збитків. Часом у традиційному страхуванні фактичний рівень збитку, якого фермер зазнає внаслідок настання страхового випадку, може залежати від особистої оцінки аварійного комісара.

При індексному страхуванні ми застосовуємо формулу. За основу для неї береться, наприклад, середня кількість опадів у визначеній місцевості впродовж певного періоду. І на цьому показнику робляться відповідні розрахунки, людський фактор тут не присутній.

- Якими бувають індекси?

- Я розкажу про ті, з якими ми працюємо як Світовий Банк. Скажімо, на Філіппінах ми розробили індекс тайфунів – від першого класу до п’ятого. Чим вищий клас, тим вище й обсяг виплати.

Такий підхід абсолютно виправданий, тому що тайфуни для Філіппін не рідкість. Сільгоспвиробників потрібно було убезпечити від їх наслідків.

Ми також використовуємо індекси погоди. Застосовуємо їх не лише до конкретних сільськогосподарських культур, використовуємо й до спотів. Скажімо, коли прив’язуємо той чи інший спот до певних показників температури, то можемо якось коригувати наші дії.

До речі, такий підхід може застосовуватися не лише в сільському господарстві, але й, наприклад, в індустрії дозвілля тощо.

- Які дані використовуються при розробці індексів – суто регіональні чи загальнонаціональні?

- Це дуже важливе питання. Якщо використовувати загальнонаціональні дані, то це приховуватиме дійсний перебіг подій на конкретній території, де відбуватиметься індексне страхування. Тому ми здебільшого використовуємо регіональні дані. Вони вирізняються точністю та об’єктивністю щодо визначеної місцевості.

- За який період збираються дані для розробки індексів?

- Зазвичай страховики користуються тридцятирічними періодами. Тому що саме за такий час можна зафіксувати кліматичні зміни. Це важливо для того, щоб їх можна було врахувати при здійсненні індексного страхування.

- Хто може бути провайдером цих даних?

- Звичайно в країнах провайдером таких даних виступає Гідрометцентр. Він має для цього відповідні ресурси – технічні та кадрові. А також володіє інформацією про особливості погоди за тривалий період, яка викликає довіру та лягає в основу розрахунків.

Також є університети, які завантажують та обробляють супутникові дані. Скажімо, у Великій Британії є університет в Редінгу, який обробляє такі дані та готовий продукт надає африканським країнам.

- Як обирається індекс для страхування тієї чи іншої культури?

- Треба зважати на конкретну ситуацію, на конкретний набір культур, аби вибрати необхідний індекс із низки наявних. Наприклад, є 5 різновидів маїсу, і за кожним із них слід обирати доречний індекс. Саме такий варто буде включати до договору страхування.

- Які обов’язки при індексному страхуванні покладаються на страховиків та перестраховиків?

- Більшість робіт, скажімо, збір даних, виїзд на поля, потому їх обробку виконує страхова компанія. Вона ж і контактує зі страхувателем.

Перестраховик перебирає на себе частину ризику. В разі потреби він сплачує заявки на виплати. Також перестраховик надає певну експертизу, ділиться своїми знаннями щодо того, як ліпше розробити страховий продукт, встановити на нього ціну.

- В Україні є проблеми з поверненням коштів для відшкодування збитків, який зазнають страхувателі. Як цю проблему вирішує індексне страхування?

- Ця проблема існує не лише в Україні, вона характерна для традиційного страхування також і в інших країнах. Ми вже говорили, що в такому страхуванні присутній певний рівень суб’єктивізму. А індексне страхування унеможливлює його. Саме тому індексне страхування зараз користується чималим попитом.

- Чи можна уточнити, де саме?

- Я відповідаю в Світовому Банку, зокрема, за роботу з африканськими країнами. Тому спершу наведу приклад із цього регіону. Індексне страхування активно використовується в Кенії, в Мозамбіку, Замбії та Руанді. Якщо ж говорити про Азію, то це Філіппіни, Шрі-Ланка, Бангладеш. Але найбільшого застосування індексне страхування набуло в Індії.

- Віднедавна Україна увійшла до числа країн з розвиненою аграрною галуззю. Ми стали одними з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Наскільки важливим за таких умов для України є агрострахування в цілому і, зокрема, індексне страхування?

- Моя роль у Банку – допомогти країнам розбудувати спроможності, надати необхідні знання фахівцям з індексного страхування. А вже самі країни вирішуватимуть, як використовувати наданий потенціал для розвитку індексного страхування.

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

В період з 7 по 13 вересня 2019-го країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 308 осередків особливо небезпечних хвороб.

На території раніше благополучних країн відзначили такі захворювання:

африканську чуму свиней у Республіці Філіппіни (7 осередків);

заразний вузликовий дерматит у Палестині (1);

лихоманку Західного Нілу в Австрії (2).

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Угорщини (30 вогнищ), Латвії (1 осередок), Молдови (2), в Польщі (109 вогнищ), Румунії (123) та Україні (2 вогнища), а також у Китайській Народній Республіці (1) і ПАР (4 вогнища).

Вогнища ящура виявили у Замбії (14 вогнищ), Намібії (1) та ПАР (1).

На території В'єтнаму (1 осередок), Тайваню (1) та Мексики (2) виявили осередки високопатогенного грипу птахів. Хворобу Ньюкасла зареєстрували в Мексиці (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнище хвороби Гамборо в Новій Зеландії; про лихоманку Західного Нілу у Франції (2). У Норвегії зареєстрували 2 вогнища хвороби Висна-Меді.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Уряд в черговий раз вдосконалив програму «Доступних кредитів 5−7-9%», збільшивши максимальну допустиму державну допомогу з 200 тис. до 400 тис. євро на період карантину та протягом шести місяців після його скасування.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Таке рішення було прийнято 24 лютого на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.

«Ми постійно в діалозі з бізнесом, чуємо їх запити і намагаємось оперативно реагувати. Знаємо, що деякі підприємства не могли скористатися програмою „5−7-9“, адже до цього за іншими програмами вже могли використати визначений державою ліміт підтримки у 200 тис. євро. Наше чергове вдосконалення, а саме збільшення цього ліміту вдвічі до 400 тис.євро, суттєво розширить коло отримувачів державної допомоги та строки користування підтримкою. Ми прагнемо, щоб бізнес мав ще більший доступ до довгострокових ресурсів, мав можливість інвестувати у свій розвиток і розвиток нашої держави», — прокоментував зміни Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, сьогоднішнє рішення розблокує проблему, з якою до цього стикалися, наприклад, аграрії, які, окрім «5−7-9», є активними користувачами окремих державних програм підтримки АПК. Також нове вдосконалення буде корисним і для середнього бізнесу, який користуючись великими сумами кредитування, міг розраховувати на їх дію лише на певний період (при максимальному обсязі кредиту у 50 млн грн термін користування складає приблизно до 2-х років). Відтепер у середнього бізнесу буде можливість користуватися кредитами протягом довшого періоду дії програми, тим самим планувати свою діяльність, свої інвестиції, на більш довгий період.

Також варто зазначити, що збільшення ліміту до 400 тис. євро не суперечить нашим зобов'язанням з ЄС.

Нагадаємо, що від старту програми банки-учасники видали 8 916 кредитів на загальну суму 21,4 млрд грн.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням. 

13 грудня 2017 року Київ в UNIT.City відбувся SMART AGRO FORUM, де взяли участь 12 провідних компаній, які працюють у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, приладобудування та smart-комплексів.

Серед них - група компаній "АгроВет Атлантик", де генеральний директор Максим Шевчук виступив з доповіддю про інновації у галузі тваринництва, які розроблені фахівцями компанії.

SMART AGRO FORUM – це професійний спеціалізований майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

 Генеральний директор ГК Максим Шевчук представив інноваційну розробку для фермерських господарств, яка дозволить інвестору отримати ту маржинальність, які закладалася в проект при попередніх підрахунках, не зазнаючи немотивованих збитків.

«На сьогоднішній день в Україні, особливо на великих господарствах, ми спостерігаємо наступну картину: прибутковість від проекту на виходу буває зовсім не такою, як вона закладалася при попередніх розрахунках на початку інвестування, - зазначив Максим Шевчук. – Чому так відбувається? Головною проблемою є людський фактор. Зазвичай інформація щодо показників підприємства, яка доходить до інвестора від менеджменту ферми (переважно від головного технолога, який керує всіма процесами), не відповідає реальності. Тобто, технолог демонструє інвестору ті показники, які він хотів би бачити, а не ті, що є насправді. Приховується реальна кількість поголів'я, вага тварин, показники народжуваності і смертності, прирости, витрати кормів тощо. У зв'язку із цим у менеджменту з'являється можливість утримувати необлікованих тварин, які потім виходять невідому куди, і невідомо хто має з цього прибуток. А інвестор втрачає реальні гроші»

Спікер розповів про рішення, які пропонує ГК «АгроВет Атлантик», які б дозволили українському бізнесу багато заощаджувати з точки зору інвестицій.

Першим етапом є так звана система обліку due diligence. Ця система передбачає оцінку біологічного активу, який є на господарстві з погляду його кількісних та якісних характеристик. Тобто, фахівці АВА протягом певного періоду вивчають ситуацію на господарстві, документацію, яка подається інвестору від менеджменту, виявляти невідповідності між задокументованою.

«На тих підприємствах, де проводиться такий облік, виявляється дуже велика різниця між реальним станом речей на господарстві та декларованим в документах, - розповів Максим Шевчук. -  За нашими підрахунками, на великому підприємстві, наприклад, з поголів'ям 50-60 тисяч, інвестор втрачає до 50-60 млн грн на рік».

Рішенням цієї ситуації фахівці АВА бачать створення  інноваційної так званої автоматизованої системи обліку замкнутого циклу.

Система мінімізує втручання людського фактору у процес обліку, який головним чином негативно впливає на ситуацію з обліком біологічного активу.

Тобто, усі процеси обліковуються автоматично: зважується зерно, яке потрапляє на господарство, корми (саме вони складають 70% собівартості, тому махінації менеджменту з витратами кормів дуже б'ють по прибутковості); також біркується кожна тварина, і коли вона переміщується з однієї вікової групи до іншої, вона також автоматично зважується і дані про неї заносяться у програму в автоматичному режимі, а не в ручному, коли можна «приписати» зайві кілограми до реальної ваги, або зважити тварину не з тієї вікової групи для запису бажаних показників тощо.

Всі переміщення кожної тварини чітко фіксуються, таким чином жодна не може залишити господарство не облікованою.

Також дана система дозволяє автоматично обраховувати енерговитрати: воду, електрику, тепло.

А завдяки спеціальному програмному забезпеченню фахівці АВА можуть слідкувати за всіма процесами через інтернет, надавати щомісячний звіт власнику, постійно бути на зв'язку із власником та технологом, обговорювати і чи інші питання.

«Такі системи вже давно впроваджуються в Європі, але, на жаль, в Україні їх поки що немає, - зазначив Максим Шевчук. – Проте саме за такими сучасними підходами майбутнє. Ми повинні переймати і упроваджувати в себе позитивний.         

ГК "АгроВет Атлантик"