Слабкий попит і дорогі комбікорми уповільнюють зростання свинарства в світі

12-трав-2021

Зростання виробництва свинини серйозно сповільнився в багатьох регіонах світу на тлі триваючої епідемії африканської чуми свиней, збільшення собівартості через стрибок цін на комбікорми, а також слабкий попит, відзначається в доповіді Rabobank.

На думку експертів, запаси олійних в багатьох регіонах світу наближаються до критичного рівня. На цьому тлі середні ціни на сою зросли на 72% з кінця минуло року і, ймовірно, продовжать рости. Ефект від цього подорожчання особливо сильний в країнах, які покладаються на імпорт сировини для виробництва комбікормів - в Китаї, Мексиці і Японії.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Іран та Україна зацікавлені у створенні спільних сільськогосподарських підприємств
06-жовт-2017

Про це йшлося у ході зустрічі в ТПП України керівництва Палати з делегацією Ісламської Республіки Іран на чолі з головою Комісії сільського господарства, води та навколишнього середовища ТПП провінції Ісфаган.

Члени делегації зацікавлені у веденні екстериторіального сільського господарства, тобто в оренді сільськогосподарських угідь для вирощування пшениці, кукурудзи, сої, рапсу та інших продуктів. Крім того, іранська сторона не проти купувати готову продукцію. Початкові цифри оренди — 5 тис. га. Амбіційний проект покликаний забезпечити ринок країн Перської затоки із високою потребою в продуктах сільського господарства.

Сторони обговорили можливість викуповувати готові сільгоспкомпанії та створювати спільні підприємства з українськими партнерами.

«Торгово-промислова палата — найкращий орган для подальшого просування такого проекту. Вірю, що вже найближчим часом матимемо позитивні конкретні результати і ця робота принесе успіх обом сторонам. Продовжуємо поглиблювати українсько-іранський діалог, адже бізнесмени завжди знайдуть спільну мову швидше», — сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

В Україні нині зареєстровано 40 компаній із іранським капіталом. У загальному експорт із України до Ісламської Республіки Іран сільськогосподарська та харчова продукція перевищують 60%. Наразі Іран є активним імпортером українських зернових, які у структурі експорту значно переважають іншу продукцію. Україна, як один із світових лідерів за експортом соняшникового насіння та олії, курятини, може запропонувати розширення експорту цукру, крохмалу.

milkua.info за матеріалами ucci.org.ua

Детальніше
Україна експортувала понад 40% агропродукції в Азію
06-серп-2019

Характерною рисою українського експортного ринку за січень-червень 2019 р. стало збільшення обсягів зарубіжних поставок продуктів харчування в країни ЄС, Азії та Африки — на тлі незначного зменшення експорту в країни СНД.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Позицію основного імпортера української продукції вже кілька років поспіль утримують азіатські країни, які за І півріччя 2019 р. закупили українських харчів майже на $ 4,3 млрд, практично на 15% перевищивши торішній показник. Частка Азії за цей період склала 41,9% від загального експорту аграрної продукції», — зазначає Микола Пугачов.

За даними вчених, за звітний період сумарна частка зазначених регіонів в загальному експорті агропродукції з України становила понад 97% в грошовому еквіваленті.

Уже традиційно близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції припадає на країни Європейського союзу, які закупили українських харчів на $ 3,4 млрд (+28,7%). Майже на 25% проти відповідного періоду минулого року збільшилися обсяги експорту до країн Африки і склали близько $ 1,6 млрд. Частка цього регіону склала 15,4% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке намітилося в 2017 р. і зберігалося в минулому році, спостерігається незначний спад. Як уточнив Микола Пугачов, країни цього регіону за січень-червень 2019 р. імпортували українського продовольства на $ 0,7 млрд, що склало 7% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м'ясні продукти. Сумарно вони забезпечили більше 84% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу. Крім того, в I півріччі 2019 р. відбулося збільшення експорту цих груп продуктів в натуральному вираженні відносно минулого року.

Нагадаємо, що за даними Держстата, в січні-червні 2019 року в Україну було ввезено агропродукції на $ 2,8 млрд. Цей показник на 7,5% більше, ніж за 6 місяців минулого року.

latifundist.com

Детальніше
Аграріям потрібні агродрони. Альтернативи наразі немає
27-лип-2022

З введенням воєнного стану в Україні фермери та сервісні компанії стикнулись з проблемами та ризиками щодо використання повітряного простору, а саме — відсутністю дієвого механізму отримання дозволів на польоти. Зараз термін очікування для отримання дозволу становить 3−4 тижні, в той час як зміщення строків проведення обробітку в сільському господарстві може коштувати значної частини врожаю.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі за участі Мінагрополітики, УКАБ, DroneUA, сервісних компаній «Роботизовані агросистеми», «Дрон Плаза» та агровиробників. Під час зустрічі учасники агроринку спільно з УКАБ звернулися до Міністерства аграрної політики та продовольства з пропозицією спрощення процедури отримання дозволу на польоти агродронами.

Сьогодні особливо відмічається економічність виконання робіт агродронами: значна економія пального та препаратів, дефіцит яких дуже відчувається цього сезону. Оперативність застосування дронів дозволяє швидко зреагувати на запит від аграрія і проводити роботи тоді, коли від них є максимальна користь.

Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA

«Ми вже маємо досвід успішного налагодження діалогу з Мінагро. У квітні цього року, коли використання дронів було під забороною, у співпраці з Мінагрополітики вдалось отримати розпорядження про план залучення військових адміністрацій для того, щоб аграрії отримували дозволи на використання повітряного простору дронами під час війни. Це був величезний крок уперед, який дозволив почати проводити роботи дронами в полях. Ми та інші колеги по ринку заявляли про успішні кейси отримання дозволів та проведення робіт. Зараз ми знову стоїмо перед завданням налагодити комунікацію між органами державної влади і учасниками ринку, знайти рішення, що буде працювати, і дрони зможуть надалі виконувати свої надважливі завдання».

Учасники зустрічі наголосили, що, зважаючи на розпал агросезону, потреба аграріїв у використанні агродронів та напрацювання процедури, яка дозолить пришвидшити процес, значно зростає. Тож є нагальна потреба спільними зусиллями ринку та владних структур знайти дієве рішення, що дозволить спростити використання дронів у сільськогосподарських роботах.

agroportal.ua

Детальніше
Сімейне фермерство: механізм роботи при мінімальній державній підтримці
15-лист-2019

Актуальні викликлики для кооперації в Україні та створення дорожньої карти розвитку сімейних фермерств та кооперативних об’єднань обговорили на засіданні відкритого круглого столу на тему «Роль сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад».

Захід відбувся 5 листопада у стінах Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Участниками круглого столу стали Інна Мєтєлєва, замміністра економіки та торгівлі та сільського господарства, а також представники місцевої влади, дорадчих служб, кооперативів та інші.

«На порядок денний винесене важливе питання. Водночас змістовність і багатогранність проблеми потребує додаткового глибокого опрацювання», — зауважує Денис Мельников, експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками, архітектор проекту «Цифрового управління та Діджиталізації менеджменту земельного банку», третій рік поспіль у рейтингу кращий юрист Східної Європи Iegal500.

Відсутність загального бачення

Лідери круглого столу апелювали до державної підтримки в питаннях закладання підвалин та запровадження культури кооперації. Історичний досвід доводить, що кооперативний рух мав потужні традиції в Україні, проте участь держави в ньому була мінімальною.

«Головною ознакою держави є примус та загальна обов’язковість. На відміну від головного принципу кооперації - добровільності, довіри та взаємодопомоги. Очевидно, що зазначені соціальні інститути ґрунтуються на різних засадах, а тому суміщення їх в одному „організмі“ вбачається малоймовірним. Хіба що ми не збираємось будувати систему за радянським шаблоном, який лише за назвою був кооперативним», — зазначає Денис Мельников.

Учасники круглого столу погодились, що розбудова кооперації відбувається знизу, а не згори. Відтак звернення до державних органів не має сенсу та перетворюється на точку розлому в стратегії та перспективах розвитку.

«Насправді показовим є те, що учасники круглого столу не сформулювали своїх побажань до держави, а очікування фінансування за рахунок державного бюджету виглядає, як черговий намір отримати „ласий шмат“ без надмірних зусиль і ознак започаткування сталого розвитку», — зауважив Денис Мельников.

У якості молока — прибуток

«Звідки брати гроші? Питання якості молока як джерела додаткової вартості учасниками круглого столу взагалі не було сприйняте. Дискусія з цього приводу була різко припинена, здалось, через нерозуміння надзвичайної важливості цього аспекту та елементарного нерозуміння технологій якості молока», — підсумовує експерт.

Показовим в цьому сенсі є акцент замміністра економіки, торгівлі та сільського господарства Інни Мєтєлєвої, яка наголосила на неприпустимості бруду на фермі.

На сьогодні якісне молоко є дефіцитним продуктом, а виробник готовий доплачувати за нього.

«Сімейна ферма як новітня форма виробництва потребує супроводу фахівця з продовольчої безпеки на старті проекту. Технологічну карту виробництва молока необхідно просто включити в комплект документів для кожної сімейної ферми, зокрема й існуючих. Розробка такої карти на основі вимог НАССР вирішить питання біологічної якості молока, юридичної підстави для продажу молока не тільки переробнику, а й безпосередньому споживачу», — пояснює Денис Мельников.

Він наголошує, що переробник завжди диктуватиме виробнику вартість закупівлі молока з огляду на обмеження виробника (логістика, обсяг виробництва тощо). Водночас вихід виробника з якісним молоком на кінцевого споживача дозволяє диктувати йому власні цінові очікування, оскільки споживач вже звик до цінової кон’юнктури, яку створив переробник на продуктовій поличці супермаркету.

Мінімальна ціна пакету з написом «молоко» становить 22 гривні за 1 літр. Тому пропозиція якісного продукту від сімейної ферми коштуватиме щонайменше в 2,5 рази більше, ніж озвучена на круглому столі вартість продажу переробнику — 8 грн. В таких умовах сімейна ферма не потребуватиме державної допомоги, не залежатиме від тиску переробника і перетвориться на стійкий бізнес проект.

Юридична площина

Один із учасників круглого столу акцентував увагу на питанні складнощів з оформленням прав на нерухоме майно.

«Важко усвідомити, що відсутність в державному реєстрі запису про юридичного власника активів (перш за все, нерухомого майна і землі) обмежує селян у доступі до банківського фінансування, залучення портфельних та інституціональних інвесторів і перешкоджає захисту з боку держави через відсутність легалізації активів, — розповідає Денис Мельников. — Відсутність правовстановлювальних документів на нерухоме майно і державної реєстрації прав власності безпосередньо створюють невизначеність для селянина і неможливість юридичного захисту свого майна та, відповідно, відкриває шпарини для рейдерських захоплень, тіньового перерозподілу активів та обумовлює „сірість“ економічної діяльності».

Підтримкою для сімейних ферм може стати запровадження юридичного радника високого професійного рівня.

«Найняти фахового юриста з огляду на обсяг власних доходів сімейна ферма нездатна. Проте заплановані 700−1000 ферм за помірного солідарного внеску зможуть оплатити і отримати юридичну підтримку фахівця у сфері права. Водночас кожна з сімейних ферм стикатиметься з більш-менш схожими юридичними питаннями. Тому досвідчений юрист зможе моделювати ситуації, пропонувати типові зразки для їх вирішення, складати документи, втручатись в ситуацію в разі загострення проблеми. З урахуванням курсу на „державу в смартфоні“ багато речей такий фахівець вже сьогодні здатний вирішити віддалено через електронні пристрої», — переконаний експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками.

MilkUa.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок