Скандал із зараженими яйцями в ЄС набирає обертів

Щорічний Global Dairy Top 20 від Rabobank висвітлює результати лідерів галузі в одному з найдорожчих харчових секторів у світі.

Сукупний оборот 20 найкращих компаній у галузі молочної промисловості зріс на 9,3% у доларах США після зниження минулого року на 0,1%. У євро загальний товарообіг зріс на 5,0%. Активність злиття та поглинання 20 найкращих компаній залишалася відносно стабільною у 2021 році порівняно з попереднім роком, але знизилася в першій половині 2022 року, коли було оголошено близько 10 угод проти приблизно 30 у попередньому році.

Цьогорічний рейтинг характеризується активністю операторів. Компанії, які змінили позиції рейтингу, зробили це через зростання обороту або через стратегічну діяльність. І зростання обороту, і стратегічна діяльність були більш значними, ніж в останні роки. Наприклад, стратегічне перепозиціонування та діяльність зі злиття та поглинання призвели до входження Froneri та виходу Kraft Heinz із рейтингу. 

Компанії з другої половини рейтингу мають невеликі розриви в показниках. У 2020 році вісім компаній з другої частини розділяли між собою менше 1,0 млрд USD. Цього року продажі чотирьох компаній досягли тільки 0,15 млрд дол. USD.

У звіті: 

• Завдяки зміцненню базових цін на молочну продукцію 2021 став роком високого зростання товарообігу для компаній з Топ-20
• Драйвери: потужні угоди Lactalis і Yili 
• Стратегічні розширення (і вибуття): Saputo, Savencia, Sodiaal, Müller і Schreiber 
• Новий гравець у списку - Froneri
• Зниження
• Молочні альтернативи: якщо ви не можете перемогти їх, приєднайтеся до них 
• Кооперативи-гіганти у верхній частині рейтингу: DFA, Fonterra, FrieslandCampina та Arla Foods
• Цільові показники викидів парникових газів: прийняття SBTi та перехід від визнання до поступового встановлення нульових цілей

У наступному році ми очікуємо ще один значний результат для сумарного обороту 20 найкращих молочних продуктів світу, оскільки базові ціни на молочну продукцію досягли рекордних або майже рекордних рівнів у всьому світі через війну в Україні та прискорення глобальної інфляція. Однак у другій половині 2022 року очікується зниження глобального попиту на молочні продукти через фактори карантинних обмежень, ефекту від інфляції, яка впливає на купівельну спроможність споживачів, та інші економічні труднощі. Через ослаблення локальних валют, особливо EUR по відношенню до USD, деяким компаніям може бути важко зберегти свої позиції та цьогорічні досягнення.

Повний текст звіту за посиланням https://telegra.ph/Rabobank-Global-Dairy-Top-20-08-18

milkua.info

У 2017 році забій свиней в ЄС досяг майже 255 млн голів, що на 1% нижче, ніж в попередньому році. Виробництво свинини також зменшилася на 1% до 23,3 млн тонн, незважаючи на збільшення забійної ваги, згідно з даними Євростату, проаналізованими Радою з розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB).

Аналітики AHDB відзначають, що, однак, пропускна здатність боєнь в останньому кварталі минулого року фактично дорівнювала 2016 року, на рівні 66 млн голів. Обсяги виробництва свинини незначно збільшилися впродовж року за рахунок збільшення забійної ваги. Більш висока пропускна здатність в жовтні і листопаді допомогла трохи компенсувати 4% скорочення забою в грудні в порівнянні з попередніми роками.

Оскільки Німеччина є найбільшим виробником свиней в ЄС, 3% спад забою свиней на німецьких бойнях став основною причиною загального зниження показників впродовж року. У Данії обсяги забою свиней також знизилися на 4%, так само як і в Італії. Навпаки, Іспанія і Польща зафіксували збільшення обсягів забою на 1% в річному численні. В останні роки ці дві країни зробили помітні інвестиції в свинарську галузь, і з ростом чисельності свиноматок, зареєстрованої під час грудневого перепису, в цих країнах в цьому році очікується подальше розширення свинарської галузі.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Яка ситуація з заблокованими морськими портами України; що наша держава робитиме, якщо не зможе продати зерно за кордон; яка ситуація з цінами на продукти в Україні, — ці теми перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував в ефірі загальнонаціонального марафону на телеканалі Рада.

Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі.

«Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», — зазначив він.

Щодо того, наскільки швидко можна розмінувати узбережжя, то, як пояснив перший заступник Міністра, є багато чинників, які наразі не дозволяють оцінити, як швидко це може статися. «Це залежатиме від того, на якому етапі буде війна. Наша перемога — це зовсім інша швидкість. Якщо продовження бойових дій, це інші ризики. Тому усе варіюватиметься від зовнішніх факторів. Механізми є і досить швидкого розмінування, і навпаки. Тому горизонт важко окреслити», — розповів він.

Разом з тим, Україна вже готує додаткові потужності зі зберігання, аби у варіанті відсутності експорту через порти була змога зберігати і минулорічні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься, додав Висоцький.

«Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10−15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», — розповів він.

Загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території України.

«Щодо цін на с/г продукцію, то є елемент сезонності. Якщо ми говоримо про групу садівництва — овочі, плоди, ягоди, — то ми наближаємося до сезону дещо менших цін. Наближається збір урожаю. Як мінімум до кінця жовтня передумов для зростання цін немає. Аналогічно класично в цей період також збільшуються надої корів та дещо дешевшає молочна продукція. Тому, якщо не буде макровикликів, як-от подальшого зростання цін на пальне чи інших факторів, які можуть впливати на ціну, суто з точки зору аграрного циклу, передумов для підвищення цін наразі немає», — прокоментував Висоцький також і цінову ситуацію на продовольство в Україні.

minagro.gov.ua

У серпні Україна завезла 2,75 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м'яса свиней (УКТ ЗЕД 0203). Це на чверть менше порівняно з обсягами імпорту свинини у серпні минулого року, однак на 11% більше ніж усередині літа. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДФСУ.

Пожвавлення імпортної активності аналітики частково пов'язують з підвищенням рівня закупівельних цін на свинину в останній місяць літа.

«І в Україні, і в країнах ЄС ціни на свинину протягом серпня мали висхідну динаміку. Проте у країнах Євросоюзу середня серпнева ціна закупівлі свинини зросла на 2,2-2,4% проти липневої позначки, тоді як в Україні цей показник додав майже 5%»,  — коментують аналітики.

Що стосується країн-постачальниць свинини, то цьогоріч Польща «виборола» лідерську позицію: майже половина (47,9%) імпортованої у 2019-му свинини припадає на імпорт з сусідньої країни. Німеччина опустилася на друге місце з менш ніж 20% поставок, а третю сходинку посідають постачальники з Нідерландів з десятою частиною імпорту. Експерти зазначають, що у рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, до кінця року в межах квот може надійти ще 5,5 тис. т свинини з ЄС.

Втім, експерти зазначають, що минулого серпня зовнішні поставки свинини були активнішими: за серпень 2018-го на внутрішній ринок надійшло на чверть більше свіжого, охолодженого та мороженого м'яса свиней ніж цього року — 3,5 тис. т. «Хоча сукупні обсяги імпорту свинини все ще перевищують торішні (16,33 тис. т проти 15,71 тис. т за січень-серпень 2018-го), це відхилення скоротилося до 4%», —зазначають в АСУ.

Помісячна динаміка імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203)

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними митної статистики ДФСУ