Забій свиней в ЄС зменшився у 2017 році

Україна до жовтня матиме нестачу складських приміщень для зберігання 10-15 млн т врожаю.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час виступу зі зверненням до канадських депутатів у Комітеті з сільського господарства Палати громад, повідомляє Мінагрополітики. 

«Тому у нас є гостра потреба у створенні тимчасових зерносховищ, де зерно може зберігатися протягом року чи двох», — зазначив він. 

За словами міністра, це можуть бути тимчасові складські приміщення, модульні конструкції у регіонах, які потребують суттєвої допомоги для збереження врожаю та в постачанні його на світові ринки.

Крім того, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у розмові з федеральним міністром з питань продовольства та сільського господарства Чемом Оздеміром також підняв це питання і зауважив, що допомога Німеччини у вирішенні цієї проблеми «була б цінною та своєчасною».

agroportal.ua

У Німеччині завершилася виставка EuroTier, на якій експоненти з усього світу представляли інноваційні рішення для трьох основних галузей сільського господарства — скотарства, свинарства і птахівництва. У цьому році в рамках виставки пройшла конференція «Майбутні експортери молока на глобальному ринку», на якій експерти поділилися своїми прогнозами щодо розвитку молочного напряму в світі на найближчу перспективу. У заході взяли участь експерти з Німеччини, Росії, України, Білорусії, Лівану та Китаю.

Milknews послухав доповіді учасників і виділив 10 основних прогнозів по міжнародному молочному ринку на найближчий час.

1. Кількість споживачів молока буде зростати

За підрахунками IFCN, чисельність світового населення до 2030 року виросте на 16% до 8,7 млрд чоловік. Таким чином, у молочній галузі з'явиться додатково 1,2 млрд споживачів. Такий приріст стане потужним стимулом для розвитку виробництва молока по всьому світу. Фахівці очікують, що якщо в 2017 році споживання молока на душу населення в середньому по світу становило 116 кг, то до 2030 року показник виросте до 135 кг. В середньому щороку значення буде додавати по 1,2%.

2. Окремим стимулом для ринку стане зростання споживання серед людей з найменшими доходами

Додатковим стимулом для молочного ринку, на думку експертів, стануть країни, що розвиваються і люди з найменшими доходами. Різниця між обсягами споживання людей з найбільшими і найменшими доходами тільки в Росії становить близько 100 кг на душу населення. Експерти відзначили, що багатьом жителям країн, що розвиваються стають доступні молочні продукти. Зростає споживання йогуртів, морозива і сиру в країнах Африки. Експерти прогнозують значний приріст, до 25%, в арабських країнах, де на сьогоднішній день показники споживання знаходяться на низьких значеннях: 30 кг на душу населення в Саудівській Аравії, 78 — в Йорданії, 78 — в Єгипті, 79 — в Марокко.

3. Ферми укрупнюватимуться

Виступаючі на конференції зійшлися на думці, що в найближчій перспективі кількість корів на фермі продовжить збільшуватися. Якщо в 2016 році, за інформацією національних служб статистики та IFCN, на фермах Євросоюзу в середньому містилося 18 тварин, то до 2030 року цей показник виросте на 65% до 98 корів. Найбільший приріст покажуть ферми Північної Америки — плюс 65% до нинішніх значень до 414 голів, Південно-Східної Азії — плюс 78% до 10 тварин. У країнах Східної Європи збільшення складе 32% до середнього значення до 4 корів на ферму. При цьому кількість ферм знизиться на 14 млн господарств, з бізнесу будуть йти неефективні і непрогресивні підприємства, вважають фахівці.

4. Виробництво молока буде зростати

До 2030 року разом з ростом чисельності населення збільшаться і обсяги виробленого молока по всьому світу. Загальний показник виросте на 35%, впевнені експерти конференції. За прогнозами IFCN, головним драйвером приросту виробництва буде Південна Азія — плюс 64% до нинішніх значень, експерти роблять значні ставки на активно розвивається ринок Індії. В Африці виробництво виросте на 36%, в Латинській Америці — на 33%, на Близькому Сході — на 27%, у Східній Європі та СНД — на 22%. Західна Європа і Північна Америка забезпечать 14% і 26% приросту відповідно.

5. Волатильність ринку збережеться

Дисбаланс і волатильність ринку час від часу спостерігаються на світовому молочному ринку. За оцінкою експертів, це пов'язано з циклічністю, з якої він розвивається. В середньому ціновий цикл на молочному ринку триває 3 роки. Так, з 2007 по 2009 рік на ринку спостерігалося явище, яке отримало назву «американські гірки», коли ціна за 3 роки змінилася на 50%. Потім в 2010 році майданчик зберігав відносний баланс протягом 1 року, після чого з 2013 до 2016 року продовжив різко змінюватися. У 2016−2018 середня ціна на молоко становила 35 євроцентів по всьому світу. У IFCN прогнозують, що в найближчій перспективі ціни знизяться до середніх значень в 30 євроцентів за кг молока.

6. На ринок буде сильно впливати політика і клімат

Кліматичні зміни і політична напруженість стануть новими супутниками молочної галузі. За аналогією з цим роком, коли посушлива погода в окремих регіонах призвела до різкого подорожчання вартості виробництва молока, природні катаклізми продовжать впливати на галузевий ринок. За даними виступаючих, на торговельний майданчик можуть також чинити тиск санкції і торгові війни між країнами, перш за все, мова йде про конфлікт США з Китаєм, Мексикою і Канадою. З певними труднощами можуть зіштовхнутися фермери Великобританії в процесі виходу країни зі складу Євросоюзу.

7. На експортному ринку з'являться несподівані гравці

Разом із значним зростанням обсягів виробництва сирого молока в учасників ринку буде виникати питання з майданчиками для збуту готової продукції. Учасники конференції впевнені, що найближчим часом на експорт будуть виходити нові амбітні учасники, які будуть конкурувати з традиційними лідерами в цій сфері — Новою Зеландією, США і Євросоюзом. Експерти роблять великі ставки на Індію, Туреччину, Іран, Уганду, Нікарагуа і Коста-Ріку.

8. Росія вийде на експортний ринок

Окремо учасники конференції поговорили про перспективи Росії на зовнішніх ринках. В умовах, коли нова команда Мінсільгоспу взяла курс на експорт, у країни є можливість наростити зовнішні поставки з нинішніх 300 млн доларів до 800, впевнені учасники конференції. Ключовими ринками збуту для Росії стануть Китай і країни Близького Сходу. Раніше повідомлялось, що Мінсільгосп вже підписав угоду, яка відкриває російським виробникам перспективи експорту в Китай в цьому році.

9. Ефективність виробництв зростатиме

В умовах зростаючої конкуренції в молочному секторі буде знижуватися кількість ферм і рости ефективність існуючих господарств. Виставка EuroTier в цьому році була присвячена сучасним технологіям, які, перш за все, допомагають аграріям досягти максимальної ефективності виробництва при мінімальних втратах. За оцінками фахівців, надої на одну корову в господарствах продовжать рости приблизно на 1,6% на рік за рахунок ефективних систем годівлі, доїння та утримання тварин. Якщо в 2017 році одна корова в середньому по світу давала 2,2 тонни на рік, то до 2030 року цей показник виросте до 2,7.

10. На ринок буде чинити тиск сектор виробництва рослинних напоїв і біомолока

Учасники конференції підтвердили, що сегмент виробництва рослинних аналогів молока, а також так званого молока без участі корови або біомолока буде рости і чинити тиск на сектор. Вплив цього тренда вже помітний в розвинених країнах, наприклад в США, зокрема в Каліфорнії, де багато молоді відмовилися від класичних молочних продуктів. Виробникам і переробникам доведеться більше працювати над споживчими перевагами і розробляти актуальні продукти, вважають експерти. Зокрема мова йде про продукти з додатковою користю організму, збагачених вітамінами і мікроелементами.

milkua.info

Розподіл коштів аграрної частини бюджету на 2019 р. потрібно змінювати. Таку думку висловив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин – Іван Мірошніченко.

«Я не задоволений тим, як відбувався процес формування бюджету та розподіл коштів у цьому році, та й узагалі — роками: ні в цифрах, ні в програмах, ні в підходах», — розповідає депутат.

Він пояснив, що роками процес формування бюджету і розподілу коштів відбувається без урахування пропозицій профільного Комітету, Асоціацій та учасників ринку.

Нардеп пропонує залишити для фермерів 600−700 млн, розподіливши їх у відповідності до офіційно задекларованої продукції, яке виробить те чи інше господарство.

«Не треба ручного втручання, не треба заповнювати документів, проходити перевірки… Ти офіційно задекларував, показав, тож на одиницю валової виручки отримай свою підтримку, витрачай кошти і працюй. Тобто, схеми повинні бути прості. Бо буде як із спецрежимом ПДВ, квазіакумуляцією. Хочу нагадати всім, що закон, який ми прийняли, був нормальний. Виробив, заплатив — забери. Що може бути більш чесним? Заплатив, виробив, забери з бюджету, якщо заплатив у бюджет. Але порядки були виписані таким чином, що всі господарства — середні або змішаного виробництва, які займалися і рослинництвом, і тваринництвом, просто „випали“ із цієї програми. Пропоную перенести на наступний рік і мати програму квазіакумуляцї в рамках 6 млрд. За тими КВЕДами й тими категоріями, які потребують захисту й підтримки. Це галузь тваринництва, овочі, фрукти, молочна галузь тощо», — говорить Іван Мірошніченко.

Він також відстоює здешевлення добрив. За його словами, фермер щороку переплачує від 30 до 50% за добрива — 1,2−1,5 млрд грн.

«Держава у рамках дотацій з бюджету здешевлює газ для виробництва добрив аграріям (по суті, йдеться про адресну дотацію на готовий продукт) і водночас контролює його виробництво монополістом, щоб кінцеву вартість добрив не було завищено. Тобто, українські хімічні підприємств мають жорстко контролюватися на предмет кінцевої ціни добрив для аграрія. У такому разі виробник отримує на конкретних пільгових умовах газ для переробки у добрива, аграрій — здешевлений продукт (добрива). Другий варіант — здешевити газ для хімічних добрив (без прив’язки до бюджету) для виробництва певного обсягу добрив», — розповідає він.

У рамках фермерської програми 200 млн грн депутат пропонує направити на сімейні ферми.

AgroPolit.com

Завдяки розблокуванню експорту через чорноморські морські порти українські фермери зможуть реалізувати свою продукцію, отримати за неї гроші та рівно через місяць — сіяти пшеницю.

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі національного марафону «Єдині новини» прокоментував, як він оцінює та що означає Стамбульська угода про розблокування українських портів для вивезення зерна між Україною, Туреччиною та ООН.

«Це було критично важливо. Наші фермери отримували зараз, через блокування портів, як ніколи малі гроші, бо всі затрати йшли на логістику. Дуже дорого коштувало і коштує вивезення українського зерна до польських, балтійських, румунських та інших портів», — підкреслив Міністр.

Разом з тим, він додав, що ці маршрути і надалі будуть зберігатися і розвиватися, тому що нам тепер потрібно мати альтернативу напостійно.

Тепер завдяки розблокуванню портів українські фермери зможуть експортувати мільйони тонн урожаю, збір якого вже розпочався, щоб не було голоду. Вони отримають гроші і рівно через місяць матимуть змогу знову сіяти пшеницю, зазначив Микола Сольський.

Він акцентував, що укладена угода — це результат значної роботи всіх, хто мав до неї відношення, — від керівництва країни до переговорників, зокрема військових і не тільки. І вона дасть сильний результат.

«Угода відбулася повністю на українських умовах — рівно так, як ми звільняли з військовими Чорне море та північ України», — наголосив Міністр.

Як розповів Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, одночасно буде розблоковано три порти: «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний».

Під егідою ООН буде створено Спільний координаційний центр, до складу якого мають увійти представники Турецької Республіки, України, Організації Об'єднаних Націй та Російської Федерації, які надали гарантії щодо безпечного пересування суден, які братимуть участь у транспортуванні зерна та продуктів харчування з українських портів.

«Для дотримання домовленостей у Туреччині створять Інспекційні групи з числа представників усіх сторін, які будуть забезпечувати перевірку вантажів і персоналу, які прямують до українських портів або виходять з них. Інспеція буде проходити винятково в гаванях, на вході та виході Турецької протоки. Спільна інспекція убезпечить наші порти від входу „троянських конів“ під виглядом цивільних суден», — пояснив Олександр Кубраков.

Він підкреслив, що діяльність та контроль в українських портах Одеса, Чорноморськ і Південний здійснюватиметься під владою та відповідальністю України. Тобто контроль над українськими портами повністю залишається за українською стороною. Рух жодних інших суден, окрім тих, які мають забезпечувати експорт зерна та пов’язаних з ним харчових продуктів не передбачається.

Документ діятиме протягом 120 днів із дня підписання і може бути продовжений на такий самий період, якщо одна зі сторін не повідомить про намір припинити його дію.

minagro.gov.ua