Ситуація з АЧС в Європі ускладнилася

Перший в Україні Канадський день молока відбувся 14 червня ц. р. на базі ТДВ «Терезине», що у селі Терезине Білоцерківського району Київської області.

27 вересня перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у режимі відеоконференції провів засідання робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних із оподаткуванням в аграрному секторі.

Про це йдеться на сайті Мінагро.

Серед учасників — представники державної податкової служби, Держпродспоживслужби, регіональні департаменти агропромисловго розвитку, а також керівники асоціації тваринників.

Серед розглянутих питань — зниження митної ставки на ввіз тварин та оптимізації ставки ПДВ. Також проблеми імпорту та експорту тварин, зменшення експортного мита та зростання виробництва м’яса.

За даними Державної статистики, за останні 10 років в Україні на 40% скоротилася чисельність великої та дрібної рогатої худоби. ВРХ зменшилася з 4826,7 тис. гол. до 2874,0 тис. гол., ДРХ (вівці та кози) — з 1832,5 тис. гол. до 1140,4.

Учасники робочої групи профільної галузі вважають, що дієвим виходом із цієї ситуації є скасування ввізного мита на живу ВРХ та ДРХ. Вони зауважують, що на 1 грн неотриманого мита при імпорті ВРХ до державного бюджету надходитиме 5 грн податків, у тому числі через сплату ПДВ.

Розрахунок такий: в Україну ввозиться 5000 голів ВРХ масою 200 кг, для її відгодівлі до 600 кг потрібно 260 днів. Вартість утримання однієї тварини становить 85 грн/день або 22 000 грн загалом. Враховуючи всі податки від господарської діяльності, дохід від м’яса тварин до державного бюджету становитиме понад 14 500 грн/гол. у порівнянні з близько 2800 грн, які не надходять до бюджету від сплати податків при імпорті. Тобто, за 5000 гол. до державного бюджету може надійти до 73 млн грн.

Крім того Тарас Висоцький зауважив, що на попередньому засіданні аграрного комітету це питання вже було порушено.

«Мінагрополітики повністю підтримує бачення профільних організацій тваринників щодо вирішення проблеми розвитку тваринництва, що водночас дає можливість зміцнити продовольчу безпеку, а також збільшити надходження до держбюджету в понад 5 разів. Тому ми запропонували зібрати разом усі ініціативи упродовж декількох днів, щоб на наступному засіданні Комітету обговорити це комплексно і приступити до розробки відповідного законопроекту», — сказав Тарас Висоцький.

За 7 місяців 2022 року Україна експортувала 235,1 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що лише на 8,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

У грошовому еквіваленті експорт за січень-липень поточного року склав 523,2 млн.доларів США, що на 36,7% більше, ніж за 7 місяців 2021 року. Такий ріст експортної виручки став можливим завдяки росту цін на традиційних експортних ринках для української продукції, зокрема країн ЄС та Близького Сходу.

Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у липні 2022 року були: Саудівська Аравія (32,2%), Нідерланди (19,1%) та Словаччина (7,3%). Ці ж країни є найбільшими споживачами українського м’яса птиці і за підсумками 7 місяців 2022 року.

poultryukraine

У зв'язку з війною в Україні відбудуться певні зміни в структурі посівних площ. Головні зусилля сільгоспвиробників будуть спрямовані на те, щоб у максимально короткі терміни виростити те, що потрібно всередині країни.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук в коментарі  BBC.

«Всі розуміють, що йде війна. Експорт — не експорт, але ставки на кукурудзу та соняшник вже не будуть такими високими. Нам потрібно думати над забезпеченням продовольчої безпеки всередині країни. І щоб було чим годувати ЗСУ», — пояснює Денис Марчук.

За його словами, варто очікувати, що цьогоріч у західних регіонах буде більше гречки, гороху — «того, що можна вже влітку зібрати і принаймні себе забезпечити продовольством на цей період часу».

А от українського рису цього року не буде, оскільки ця культура вирощується в південній зоні. Проте очікується, що з цукром і картоплею проблем бути не повинно.

agroportal.ua